Три проповіді о. Раньєро Канталамесси у приготуванні до Різдва Христового

Деталі
Категорія: Останні новини
Опубліковано: Вівторок, 25 грудня 2018, 09:36
Автор: Адміністратор
Перегляди: 1288

 

Проповідник Папського дому о. Раньєро Канталамесса, під час різдвяного посту виголосив три проповіді в присутності Святішого Отця, у каплиці Ватиканського Апостольського палацу.

«Гнані вперед завданнями, які слід виконати, проблемами, які необхідно вирішувати та викликами, які доводиться долати», можемо втратити з поля зору, або ж залишити «немов фон», наші стосунки з Богом, які є «першою передумовою» для того, аби ставити чоло «всім ситуаціям і проблемам, не втрачаючи миру й терпеливості».

На це звернув увагу Проповідник Папського дому, розпочинаючи першу адвентову проповідь, яку він виголосив у п’ятницю, 7 грудня 2018 р.

 

Проповідник зосередив увагу слухачів на «сигналах» животворящого Бога, що є «постійною та підбадьорливою присутністю». «Люди нашого часу, – зауважив він, – захоплені шуканням сигналів про існування живих і розумних істот на інших планетах». Такі пошуки є легітимними, хоча, «дуже непевними». Мало людей, натомість «шукають і досліджують сигнали Животворящого, Який створив всесвіт, увійшов до нього, в його історію, та мешкає в ньому». Ми ж часто занедбуємо цю Його присутність, віддаючи перевагу шуканню «гіпотетичних живих істот», які в найкращому випадку «можуть небагато зробити для нас», і напевно не можуть «спасти нас від смерті».

 

Отець Канталамесса підкреслив, що Божий Син «обіцяє дати Себе Самого, поза дріб’язком, про який ми Його просимо, й цієї обітниці Він завжди непохитно дотримувався». Тому, той, хто Його шукає, той знаходить, а знайшовши Його, «все інше відходить на другий план». Це вимагає збагнути, що коли говоримо про прямування до Небесного Отця, то йдеться «не про абстрактність, але про дійсність». Однак, «між нашими ідеями про Бога та живим Богом існує така ж різниця, як між небом, намальованим на папері та реальними небесами».

 

Проповідник перестеріг від спокуси «вписувати божественне в дефініції», навіть ґрунтуючись на Святому Письмі. «Те, що можемо зробити – це переступити через “слабкі знаки розпізнавання, які люди накреслили на поверхні”, розбити шкаралупки наших ідей про Бога, чи “алабастрові посудини”, в яких тримаємо Його, аби Його пахощі наповнили дім», – підкреслив він.

Священик наголосив, що божество – це «категорія, абсолютно відмінна від всього іншого», яку неможливо визначити, а лише в загальному окреслити, «про нього можна говорити лише через аналогії або протилежності». Одним з таких образів Бога у Біблії є скеля, що «не є абстрактним титулом», «не говорить лише про те, Яким є Бог, але також про те, якими повинні бути ми». Тобто, «скеля призначена на те, аби здійматися на неї, шукати притулок, а не лише здалеку споглядати».

 

Першу адвентову проповідь Проповідник Папського дому завершив нагадуванням про один з похмурих періодів з життя святого Франциска з Ассізі, коли він спостеріг «відхилення від первісного стилю життя своїх співбратів», коли подолати внутрішню кризу допомогла впевненість у тому, що «Бог є, і цього достатньо». «Навчімося й ми в схожих ситуаціях у своєму житті чи житті Церкви, повторювати ці прості слова», – заохотив о. Канталамесса.

 

*******

 

Пресвята Тройця – ікона єдності в різноманітності

 

У другій проповіді з нагоди Адвенту проповідник Папського Дому о. Канталамесса зосередив увагу на роздумах про Пресвяту Тройцю, використовуючи для цього зображення ікони авторства Рубльова.

Пресвята Тройця є, немов би, музичним трикутником, який звучить щоразу, як до нього доторкнутись, незважаючи на те, з якої сторони це зробити. В цьому «тріумвіраті» Отець, Син і Святий Дух завжди задіяні у прославі один одного. Призадуматись над цим запросив о. Раньєро Канталамесса, Проповідник Папського дому, під час другої адвентової проповіді, яку він у п’ятницю, 14 грудня 2018 р., виголосив в каплиці Redemptoris Mater Апостольського палацу для Папи Франциска та Римської Курії. Він наголосив, що у світі існує лише одне єдине місце, де правило «люби ближнього свого, як себе самого» практикується на всі 100%; мова йде про Пресвяту Тройцю.

 

О. Канталамесса пригадав, що моделлю усіх образів Пресвятої Тройці є ікона Рубльова, написана 1425 року для храму Святого Сергія, мозаїчна репродукція якої знаходиться також в каплиці Redemptoris Mater Апостольського палацу. За словами проповідника, догма про Пресвяту Тройцю зображена трьома присутніми постатями, які, хоч і відмінні одна від другої, проте, дуже схожі між собою. І вони ідеально розміщені в середині кола, що вказує на їхню єдність. Ця ікона вивільняє «мовчазний окрик»: «Будьте одне, як і Ми є одним».

 

Пресвята Тройця вказує нам на правдивий шлях до єдності: три Особи є об’єднані, при цьому не змішані; кожна із Них ототожнюється з іншою, дарує Себе іншій та стає причиною іншою. Як підкреслив о. Раньєро, усі ми палко прагнемо єдності. Але чому ж так важко осягнути єдність? А тому, що кожен бажає, щоб єдність творилась довкола нього, довкола його точки зору. А інший поводиться так само щодо нас і тому просто неможливо осягнути цю бажану єдність.

 

Пресвята Тройця – це жива дійсність та абсолютний вияв любові, адже кожна Особа Пресвятої Тройці любить іншу Особу як себе саму. На переконання папського проповідника, споглядання Таємниці Пресвятої Тройці допомагає подолувати непорозуміння у світі. Можна мати відмінні погляди на доктринальні теми, в межах дозволених дискусій, але ніколи не слід дозволити на поділи в головному – в любові. Це означає, що потрібно наслідувати єдність Пресвятої Тройці, яка є єдністю в різноманітності.

 

На переконання о. Канталамесси є дещо більше, що ми можемо зробити, окрім споглядання та наслідування Пресвятої Тройці, – ввійти у Неї. Христос залишив нам засіб, який нам може допомогти здійснити це завдання – Пресвяту Євхаристію. В момент Святого Причастя здійснюються слова Ісуса Христа, Який мовив: «Я у них, а вони в Мені». Євхаристією ми складаємо подяку Господеві за те, що можемо бути співтрапезниками Пресвятої Тройці.

 

*******

 

Ісус Христос – це живий Бог

 

У третій адвентовій проповіді, виголошеній в присутності Святішого Отця, проповідник Папського дому зосередив свої роздуми на Ісусі Христі, Який «не лише об’явив живого Бога», але «є живим Богом».

Ісус Христос як остаточне місце зустрічі між Богом і людиною, був у центрі третьої проповіді з нагоди Адвенту, яку проповідник Папського дому о. Раньєро Канталамесса виголосив у присутності Папи Франциска в п’ятницю, 21 грудня 2018 р., в каплиці Redemptoris Mater Апостольського палацу у Ватикані.

 

Як зауважив проповідник, Ісус Христос є «живим Богом», Який з любові віддав Своє життя «як викуп» за всіх без різниці людей. «Більше, ніж спасінням тих людей, які не пізнали Христа, нам слід перейматися спасінням тих, які Його пізнали, але живуть так, ніби Його ніколи не існувало», – підкреслив він, нагадуючи про те, що на рахунок перших Святе Письмо стверджує, що «Бог не зважає на особи, але приймає тих, які Його бояться і чинять справедливість, незалежно від того, до якого народу вони належать».

 

Отець Канталамесса підкреслив, що Божа пропозиція спасіння є універсальною. Бог турбується про те, щоб усі були спасенні, а не щоб усі знали, Хто є їхнім спасителем. «Бог, – зауважив він, – смиренний у творенні. Він не чіпляв до всього Своїх етикеток, як це роблять люди. На створіннях не написано, що вони зроблені Богом. Той факт залишений, аби ми могли його відкривати».

 

«Живильним середовищем», в якому народжується та розвивається кожне справжнє християнське богослов’я, є Святий Дух. Це у Ньому, як підкреслив проповідник, Ісус і надалі об’являє нам Отця, бо «Святий Дух є Духом Воскреслого», продовжуючи земне діло Ісуса. «На відміну від ідолів, живий Бог – це Бог, Який дихає, а Святий Дух є Його подихом», – додав він, зауважуючи, що це «Дух живого Бога» творить всередині людини «той стан благодаті», в якому одного дня «відкриваємо, що Бог існує, що Він реальний». А тому, хто шукає Бога деінде, лише на сторінках книжок чи серед людських міркувань, слід прислухатися до слів ангела: «Чому шукаєте живого між померлими».

 

За матеріалами: