Папа: Справжня суть нашого земного життя у його меті – вічності
- Деталі
- Категорія: НОВИНИ ЦЕРКВИ
- Опубліковано: Понеділок, 03 серпня 2015, 12:52
- Автор: Адміністратор
- Перегляди: 4303
Крім фізичного голоду, існує «важливіший голод», який може задовольнити лише Христос – хліб життя. Про це навчав Папа Франциск перед проказуванням молитви «Ангел Господній» у неділю, 2 серпня 2015 р., промовляючи до десятків тисяч паломників, які опівдні заповнили площу Святого Петра у Ватикані. Згадане повчання було продовженням роздумів, започаткованих попередньої неділі, коли Святіший Отець коментував чудо помноження хлібів.
Як розповідає святий євангелист Іван, після помноження хлібів народ почав шукати за Ісусом, і, врешті, розшукали Його у Капернаумі. Спаситель добре усвідомлював причини, якими керувалися ці люди, про що й сам сказав: «Ви мене шукаєте не тому, що чуда бачили, а тому, що хліб їли та й наситилися». «У дійсності, – зауважив Папа, – ці люди йшли за Ним задля матеріального хліба, який попереднього дня втамував їхній голод, коли Ісус помножив хліби; вони не зрозуміли, що той хліб, розламаний для багатьох, був вираженням любові Ісуса». Отож, «вони більше цінували хліб, ніж його подателя».
Перед обличчям такого засліплення, Ісус вказує на необхідність «виходити далі за межі дару і відкривати й розпізнавати дарувальника». «Сам Бог, – підкреслив Святіший Отець, – є, одночасно, і даром, і дарувальником. Таким чином, через цей хліб, завдяки цьому жестові люди можуть віднайти Того, Хто його дає, тобто, Бога». Це є запрошенням «відкритися на перспективу, яка є не лише щоденною турботою про те, що їсти, що вдягнути, про успіх і кар’єру». Ісус вказує на іншу поживу, яка не підлягає зіпсуттю: «Працюйте не на ту їжу, яка проминає, лише на ту їжу, яка залишається на життя вічне, – яку дасть вам Син Чоловічий».
«Цими словами, – сказав Папа, – Ісус хоче допомогти нам зрозуміти, що крім фізичного голоду людина носить у собі інший – всім нам притаманний цей голод – важливіший голод, якого не може втамувати звичайна пожива. Йдеться про голод життя, вічності, який може задовольнити лише Він, будучи “хлібом життя”. Ісус не касує турботи і шукання щоденного хліба, не касує турботи про те все, що може вчинити наше життя кращим. Ісус пригадує нам, що справжня суть нашого земного існування перебуває у меті – у вічності, тобто, у зустрічі з Ним, Який є даром і дарувальником. Він пригадує нам також, що на історію людини з її стражданнями і радощами, слід дивитися з перспективи вічності, тобто, з перспективи остаточної зустрічі з Ним».
За словами Святішого Отця, якщо ми думатимемо про цю зустріч, яка є «великим даром», то малі дари життя, але також страждання і турботи, «будуть просвічені надією на цю зустріч». Сам Ісус сказав: «Я – хліб життя. Хто приходить до мене - не голодуватиме; хто в мене вірує – не матиме спраги ніколи», – вказуючи на Пресвяту Євхаристію – «найбільший дар, який насичує душу і тіло».
«Зустріти і прийняти до себе Ісуса, “Хліб життя”, надає значення і надію часто звивистій стежці життя, – підсумував Папа. – Але цей “хліб життя” даний нам разом із завданням: щоб і ми, у свою чергу, могли тамувати духовний і матеріальний голод наших ближніх, повсюдно звіщаючи Євангеліє».