Smaller Default Larger

Свячення

 

1. Допущення до свячень

Чернець, який є кандидатом до пресвітерських свячень, повинен виконати план богословсько-філософських студій, передбачений загальною церковною дисципліною, який охоплює повних шість років: два роки філософських дисциплін і чотири роки богословських дисциплін. Курси можуть бути пройдені послідовно або одночасно.

Кандидат до пресвітерату, який успішно пройшов чотири роки філософсько- богословських студій, може бути дозволено висвяченим на диякона.

Кандидат до дияконату повинен пройти також літургійні курси, курси риторики та інші, згідно з вимогами традицій власної Церкви свого права.

Чернець, який бажає отримати лише дияконські свячення, повинен виконати спеціальний план богословсько-філософських студій, повний строк якого – три роки.

Для висвячення на диякона такого Ченця, крім того, потрібно дотримуватись традицій власної Церкви свого права про дияконську службу літургії, слова і любові.

Якщо в майбутньому Чернець захоче прийняти пресвітерські свячення, він повинен доповнити богословські студії.

Чернець з довічними обітами, який успішно закінчив призначені студії, може просити про допущення його до свячень, дотримуючись приписів канонічного права.

Вищий Настоятель, якщо на це буде дуже важлива причина, має право заборонити дияконові прийняти пресвітерські свячення, навіть за відсутності формальних доказів, зберігаючи за зацікавленим право на відклик, згідно з нормами загального права.

Рішення прийняти свячення повинно бути свідомим і добровільним. Отож, нікому не дозволено ні в який спосіб і ні з якої причини примушувати Ченця приймати свячення.

З іншого боку, не дозволено забороняти тому, хто придатний, згідно норм права, прийняти свячення.

 

2. Процедура допущення до свячень

Протоігумен зобов’язаний переконатись у придатності Ченця до прийняття свячень. З цією метою, він перевірить усе, що вважатиме потрібним, порадившись також із Ректором Осідку Студій і безпосереднім Настоятелем Ченця; однак, не може радитись у цій справі, ані безпосередньо, ані опосередковано, із Духовним провідником і Сповідником Ченця.

Чернець приготовляється до прийняття свячень тижневими реколекціями, але це не звільняє його від обов’язку п’ятиденних щорічних реколекцій.

Відпускні грамоти для прийняття дияконських і пресвітерських свячень дає Вищий Настоятель за згодою своєї Ради.

 

Протоігумен може дати відпускну грамоту при наявності таких документів:

1. письмова заява про допущення до дияконських або пресвітерських свячень;

2. свідоцтво про закінчення студій;

3. характеристика Ректора Осідку студій або Ректора інституту;

4. рекомендація, якщо це доцільно і стосується випадку, від єпархіяльних Єпископів або Настоятелів інших чернечих інститутів, в яких кандидат попередньо перебував, щодо якостей кандидата і про те, що він вільний від будь-яких канонічних перешкод;

5. кандидат до пресвітерату повинен додати свідоцтво про дияконське свячення.

 

Документи повинні зберігатися в архіві Провінційної Управи.

Копія свідоцтва про свячення пересилається в архів Головної Управи.

Протоігумен Ченця, який отримав свячення, заносить дані в спеціальну книгу і повідомляє про них парафію, де зареєстровано святу Тайну Хрищення висвяченого.

Настоятель Монастиря може надавати новопресвітерам повноваження сповідати Ченців нашого Чину і тих, які постійно проживають у тому ж Монастирі. Однак, перед тим новопресвітери повинні пройти відповідний іспит (audienda) перед трьома священиками-екзаменаторами нашого Чину, призначеними Протоігуменом за згодою його Ради.

Щодо повноваження уділяти цю Святу Тайну іншим вірним, потрібно дотримуватись загального права.

 

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Історія ЧСВВ OSBM

Історія Провінції

Історія монастирів

Помʼяник Провінції

 

Авторські права 2014 © Провінція Святого Миколая. Василіянський Чин Святого Йосафата в Україні. Усі права захищені.

 

@Mail.ru