Анонс: в Боронявському монастирі відбудеться посвячення памʼяної таблиці о. Йосифу Завадяку ЧСВВ

Категорія: Анонс подій (оголошення)
Опубліковано: Четвер, 16 лютого 2017, 18:19
Автор: Адміністратор
Перегляди: 2916

 

25 лютого 2017 р., в Боронявському монастирі Отців Василіян, відбудеться вшанування памʼяті о. Йосифа Завадяка ЧСВВ: Божественна Літургія та посвячення памʼятної таблиці, встановленої на фасаді монастирського храму.

 

 

11.00 – Божественна Літургія.

        – Посвячення памʼятної таблиці.

 

О. Йосиф Завадяк ЧСВВ, з 1947 р. був Ігуменом Боронявського монастиря. Після ліквідації монастиря у 1948 р., о. Йосифа було призначено парохом у с. Діброва, Тячівського району.

У березні 1949 р. представники радянської влади заборонили йому священнодіяти та запропонувала перейти до російського православ'я. Не добившись він нього згоди, 16 липня 1950 р. о. Йосифа заарештували, а Закарпатський обласний суд, 26 серпня 1950 р. засудив його на 25 років позбавлення волі з поразкою в правах терміном на 5 років і конфіскацією належного йому майна . Після суду з Ужгорода він був направлений через Львівську тюрму-розподільник у табори ГУЛАГу м. Воркути.

21 червня 1956 р. о. Йосиф Завадяк ЧСВВ був звільнений і повернувся на Закарпаття оселившись у м. Хусті. Влаштувавшись на роботу в Рокосівському кар’єрі, де працював з 1956 по 1958 р., одночасно підпільно обслуговував греко-католиків у Хусті та в околиці.

За свідченнями Василіян, в період підпільного існування греко-католицької Церкви, о. Йосиф був висвячений на єпископа.

О. Йосиф, перебував під постійним наглядом органів безпеки, неодноразово отримував від них попередження й перестороги за свою, так би мовити, антирадянську діяльність. Однак, ці перестороги не стримували завзятого Василіянина у службі Богові й українському народові.

Завдяки йому, Боронявський монастир став „гарячою точкою” для атеїстичного режиму, який панував у той час.Незважаючи на те, що 12 жовтня 1956 р. монастир у Бороняві передали під семирічну школу, на свято Іллі, яке традиційно проводилося в монастирі 2 серпня, було вирішено провести відпуст. Сюди була викликана міліція. Повідомлялося також, що на святі був присутнім о. Йосиф Завадяк ЧСВВ, який намагався відправити богослужіння. Після цього з’явилося Рішення №553 Закарпатської обласної ради від 10 жовтня 1957 р. про часткову зміну попереднього рішення. Згідно з новим рішенням заборонялося передавати школі церкву монастиря при одночасній забороні її розбирати. Стало очевидним, що о. Йосиф Завадяк заважав керівництву держави.

В празник Введення в храм Пресвятої Діви Марії, 4 грудня 1958р. зранку при узбіччі дороги, що веде до Хуста, було знайдено напівживого отця Завадяка. Того ж самого дня він помер у лікарні. За словами очевидців, в той день на нього було скоєно замах такого самого типу, що й на єпископа Теодора Ромжу. На Василіянина наїхав вантажний автомобіль, а опісля, ті, що були в авто, добивали ченця залізними предметами. Один з мешканців околиці ще підібрав о. Йосифа й завіз до лікарні, де той перед смертю прийшов до тями, а опісля упокоївся не лише від побоїв, але й „за стараннями збоку”.

Поховали о. Йосифа на Хустському міському цвинтарі.

12 травня 2000 року відбулося урочисте перезахоронення тлінних останків о. Йосифа ЧСВВ. Численний процесійний хід з мощами о. Завадяка, від Хуста до Боронявського монастиря, очолив єпископ Іван Маргітич, тодішній ігумен Боронявського монастиря о. Атанасій Чейпеш і близько 50 священиків, монахів і монахинь та вірних.

25 лютого 1992 р. о. Йосифа Завадяка ЧСВВ, було реабілітовано на підставі Закону Української РСР "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні" від 17 квітня 1991 р.