Апостольський Нунцій в Україні: Від Папи отримав підбадьорення на нову місію

Категорія: Останні новини
Опубліковано: Понеділок, 06 вересня 2021, 18:45
Автор: Адміністратор
Перегляди: 144

 

Невдовзі до Києва прибуде новопризначений Апостольський Нунцій в Україні. В інтерв’ю для Радіо Ватикану-Vatican News він розповів про зустріч з Папою, яка відбулася перед офіційним початком його місії.

 

 

Саме зі значення цієї зустрічі, яку новопризначені нунції мають зі Святішим Отцем перед початком своєї місії, й розпочалася наша розмова:

Як Апостольський Нунцій в Україні, що й кого я представляю? Представляю Апостольську Столицю, але, насамперед Папу, тому не можу розпочинати місію без того, щоби від того ж Святішого Отця не отримати напрямні для цієї місії. Очевидно, їх можна отримати також формальним шляхом, на письмі, але ефективнішим є отримати їх особисто, бо тоді можна зрозуміти, які Папа розставляє пріоритети. Сьогодні я мав благодатну нагоду бути прийнятим Папою Франциском перед тим, як від’їхати до України, до Києва, куди прибуду вже у вівторок, 7 вересня. Під час зустрічі Папа виклав мені, якими є його бачення та пріоритети щодо України, яку він, що підкреслював неодноразово, дуже любить. Тут не вдаватимуся в деталі, бо це деталі, які стосуються моєї конкретної роботи, різних зустрічей та рішень. Але хочу підкреслити цей аспект: оскільки Папа дуже любить Україну, він був дуже радісний з приводу цієї зустрічі, бажаючи також звіритися мені про свою стурбованість з приводу страждання, великого страждання українського народу, як зазнаного в минулому, так і актуальних страждань; ввірити мені своє серце, що він думає і чого прагне для України.

Це зовсім не є формальна зустріч. Я би сказав, що це була зустріч між батьком і сином, так, ніби перед тим, як син повинен податися в певне місце, батько каже: Сину мій, ось мої думки, ось моє серце, отож, неси моє серце і мої думки, мій голос, представляй його. І це була також дуже радісна і жвава зустріч, бо я зустрів дуже енергійного Папу, дуже помолоділого. І справді, думаючи про те, що писалося в пресі про його самопочуття після нещодавньої операції, я зустрів його молодим, як ніколи. Таким було моє враження. Отож, це було великою приємністю мати перед собою настільки сильного Папу, з ясним розумом, що пам’ятає різні деталі, зокрема, з особистого життя, оскільки від знайомий з Україною з 12 років.

Важливо було дізнатися, що Папа думає. Не входячи в деталі щодо політичних і церковних питань, але даючи мені напрямні щодо бачення України. І це бачення, що полягає, насамперед, у підбадьоренні. Бо якщо народ страждає, його потрібно підбадьорити, що не є простим завданням. Це також підбадьорення для мене самого. Він підкреслив, що з певної точки зору є своєрідним ризиком відправляти такого молодого нунція, який лише починає цю місію, до такої країни як Україна. Але з його заохочення пам’ятатиму слова про те, як долати різні труднощі, яких не бракуватиме.

 

Місію Апостольського нунція я сприймаю, насамперед, як місію звіщати Христа. Коли Ісус, як Відкупитель, стає пріоритетом, то всі інші питання, що існують, різні непорозуміння, що виникають, також і з огляду на походження, приналежність до певної культури, тощо, стають відносно меншими. Тож коли світло наводиться на Ісуса, все інше стає відносним. Більше того, Папа, приймаючи мене сьогодні, неодноразово наголошував на радості: як християни, починаючи від єпископів, ми повинні бути носіями радості. А звідки візьметься радість, якщо ми зосереджуватимемося лише на проблемах? Звісно, проблеми існують, їх потрібно вирішувати, але не знеохочуючись ними. Тож Папа радив: матимеш труднощі кожного дня, неможливо перерахувати всі можливі проблеми, – українська дійсність є складною, починаючи від війни, далі – економічних і соціальних труднощів, того, як вони відбиваються на політиці, те, що стосується взаємин всередині Церкви, але також з іншими Церквами і релігійними організаціями, – матимеш проблеми кожного дня, але з допомогою Ісуса та святих виконуй свою місію в мирі, з великим миром, з великим серцем, не втрачаючи внутрішньої радості. Таким було заохочення Папи.

 

Я переконаний, що так. Я не їду з претензією на те, що зумію повирішувати всі проблеми… Але в праці це допоможе. Те, що я розумію, те, що можу збагнути своїми силами… Потрібно працювати, докладати зусилля, але я впевнений, що ця моя особиста історія має значення, адже я народився за Радянського Союзу, коли ми формально були в одній країні, мої батьки їздили до Києва на лікування. Отож, Київ у родинному домі сприймався як рідний, тож тепер, відправляючись до Києва, їду до міста, де мої мама і тато неодноразово бували, це, отже, й моє місто. Тому, їхати на працю до країни, настільки близької до мого серця, набагато простіше, бо є набагато більше розуміння, принаймні історичного. Не хочу сказати, що розумію всі труднощі, які існують сьогодні, але розуміння історичних труднощів, без сумніву, буде великою допомогою.

 

Рівень обізнаності й знайомств є різним. Одна справа коли ти перебуваєш у країні, в нунціатурі: тепер перебуватиму в Києві, а також подорожуватиму країною, й ці знайомства будуть безпосереднішими. Але перебуваючи в Римі, в Державному Секретаріаті, я отримував обізнаність, яка ґрунтується, так, на паперах, – на документах, приготованих нунціями, на тих, які надходили від єпископів, а також від уряду, від Посольства при Святому Престолі, – але не тільки це. Наприклад, 2016 року я супроводжував кардинала Державного Секретаря П’єтро Пароліна під час візиту в Україну, тож вже фізично побував не тільки в Києві, але й у Запоріжжі, Львові, де були особисті зустрічі. Більше того, до Ватикану регулярно приїжджають як представники, так і Глави Держави, а також різні єпископи, відбувалися також візити ad limina єпископів з України. Тож існують особисті знайомства. Але після переїзду до Києва, коли перебуватиму на місці, це дасть змогу зблизька пізнати дійсність. Але певне знання вже маю.

 

Що нам дає молитва? Дає нам мужність. Бо перед обличчям багатьох проблем ми схильні знеохочуватися. Молитва не тільки додає відваги, але спонукає бути креативними, бути сучаснішими від тих, які називають себе модерністами, бо в цьому – Ісус, в цьому – Євангеліє. Молитва – це невичерпне джерело, як для праці, так і для щоденного життя, для зустрічей і для роботи з документами. І це ще одна порада, яку я отримав від Папи: багато молитися. І буду дуже вдячний всім, хто пожертвує особисту молитву за мене, духовно надсилатиме своє благословення мені через святих і ангелів.

 

 

Як повідомлялося, у четвер, 2 вересня 2021 р., Папа Франциск прийняв на аудієнції архиєпископа Вісвалдаса Кулбокаса, Апостольського Нунція в Україні. Зустріч була присвячена початкові його дипломатичної місії. Вже незадовго він прибуде до Києва.

В інтерв’ю для Радіо Ватикану – Vatican News архиєпископ Вісвалдас Кулбокас повідомив, що його прибуття до Києва заплановане на 7 вересня. Він розповів, що оскільки Апостольський Нунцій представляє Святий Престол, а, насамперед, Папу, така зустріч є дуже важливою, оскільки допомагає зрозуміти, які пріоритети ставить Святіший Отець.

«Під час сьогоднішньої зустрічі Папа розповів мені про те, яким є його бачення та пріоритети в стосунку до України, яку він, як неодноразово підкреслював, дуже любить», – зазначив ватиканський дипломат, підкреслюючи, що не може вдаватися в деталі розмови. «Це була зустріч тата із сином, який дає напуття синові перед тим, як відправитися в дорогу», – сказав він, звернувши увагу на жвавість Святішого Отця, яка повністю спростовує стурбованість його станом здоров’я. «Було великою приємністю бачити, що в Папи стільки сил, з ясністю ума, що пам’ятає чимало деталей», – додав архиєпископ Кулбокас, подякувавши Папі також за його підбадьорення, яке полягало, серед іншого, в нагадуванні про пріоритет звіщення Ісуса та про важливість молитви.

Нагадаємо, що про призначення нового Апостольського Нунція було повідомлено 15 червня 2021 року. Ним став литовець монсеньйор Вісвалдас Кулбокас, на той час Радник Нунціатури. Єпископські свячення нового представника Святого Престолу в Україні відбулися 14 серпня у Вільнюсі.

Для архиєпископа Вісвалдаса Кулбокаса, який поступив на дипломатичну службу Святого Престолу 2004 року, працювавши відтоді в дипломатичних представництвах в Лівані, Нідерландах, Російській Федерації, у Відділі Державного Секретаріату Святого Престолу в справах стосунків з державами та в Кенії, Україна стане першим місцем служіння в якості Апостольського Нунція.