Вшанування пам’яті о. Павла Мадяра ЧСВВ в Імстичівському монастирі

Категорія: Останні новини
Опубліковано: Неділя, 28 листопада 2021, 20:23
Автор: Адміністратор
Перегляди: 625

 

28 листопада 2021 р. Б., в Імстичівському монастирі Отців Василіян відбулося вшанування пам’яті о. Павла Мадяра ЧСВВ, який 25 років тому відійшов до Вічності.

Божественну Літургію з цього приводу очолив Протоігумен о. Франціск Онисько ЧСВВ у співслужінні співбратів із монастирів Провінції Св. Миколая, а саме: Ігумена Імстичівського монастиря о. Полікарпа Погоріляка, Провінційного Економа о. Еммануїла Хмари, Настоятеля Малоберезнянського монастиря о. Луки Буняка, Настоятеля Боронявського монастиря о. Еміліяна Гавея та о. Михайла Погоріляка із с. Боржавське.

«Хоч о. Павло упокоївся в Малоберезнянському монастирі і там похований, – зазначив на початку своєї проповіді Протоігумен, – для його вшанування ми зібралися саме у цьому монастирі в Імстичеві, бо ця обитель і уся ця земля, є для нас пам’ятником його життя і його невтомної праці для Бога і людини».

На основі роздумів про євангельську історію, Протоігумен звернув увагу, що о. П. Мадяр був посланий Ісусом як ягня між вовки, бо вся його проповідь була голошена в часах переслідування і підпілля Христової Церкви. Тому сьогодні ми з подякою і пошаною схиляємося перед ним і всіма тими тодішніми апостолами, які мали мужність і геройство стати віч-на-віч з Легіоном безбожності, на захист справжньої людської гідності, в основі якої може бути лише один Господь.

«О. Павло і сьогодні для нас є провідником Божого Слова, – додав Протоігумен. – Якраз його проповідь, його історія життя проголошує ті Господні слова, які ми сьогодні призабуваємо:

«Входьте вузькими дверима, бо просторі ті двері й розлога та дорога, що веде на погибель, і багато нею ходять, – каже Господь. – Але тісні ті двері й вузька та дорога, що веде до життя, і мало таких, що її знаходять. (Мт. 7:13-14)»

Господи Ісусе, наш Творець і наш Визволитель!

Ми так часто не розуміємо, чому у цьому світі стикаємося з численними труднощами і терпіннями в своєму житті.

Сьогодні ми по-особливому дякуємо Тобі за дар о. Павла Мадяра, який пригадує нам ось це Твоє Слово, яким він сам жив і яке було його силою:

«Були б ви від світу, то світ би своє любив. А що ви не від світу, бо я вибрав вас від світу, ось тому й ненавидить вас світ.»

Ми не від світу, Господи, бо Ти вибрав нас від світу…

І кожного разу, коли ми з різних причин стаємо приналежними світові, то починаємо страждати.

І кожного разу, коли ми уникаємо світу і живемо не його принципами та правилами, а Твоїм Словом і Тобою, він починає нас переслідувати.

Однак лише в одному стані і в одному місці ми можемо почуватися в свободі і безпеці – цим станом і місцем є Ти, наш єдиний Господь і Творець.

Пресвята Богородице, нехай твої пресвяті руки, якими Ти принесла неосяжного Ісуса в нашу історію і в життя кожного з нас, принесуть тепер і нас, неспроможних самим йти та поневолених, до Твого Сина.

Ми часто стаємо жертвами віддалення від Бога та опанування цим світом. Нехай нашим єдиним порятунком будуть твої материнські руки, Пресвята наша Мати, бо лише вони спроможні пронести нас і бути опорою для нас на наших вузьких стежках до Бога, до нашого єдиного Життя, до якого прямуємо з Тобою і під Твоїм пресвятим Покровом. Амінь.

 

Після Літургії була відслужена Панахида за блаженної пам’яті о. Павла Мадяра, як також за всіх жертв голодомору та померлих близьких і родичів, за яких принесли цього дня свої намірення місцеві парафіяни.

 

*******

 

 

 

*******