Господь Бог – Всемогутній

Деталі: Категорія: ДОКУМЕНТИ ЦЕРКВИ; Опубліковано: Середа, 10 вересня 2014, 12:13; Перегляди: 2603

alt

З усіх Божих прикмет у Символі віри згадується тільки всемогутність: сповідування її має велике значення для нашого життя. Ми віримо, що Божа Всемогутність має універсальний характер, бо Бог усе створив (Пор. Бут. 1, 1; Iв. 1, 3), усім керує і все може; що вона любляча, бо Бог є нашим Отцем (Пор. Мт. 6, 9); що вона таємнича, бо лише віра може її пізнати, бо вона «здійснюється в безсиллі» (2 Кор. 12, 9) (Пор. 1 Кор. 1, 18).

«Усе, що захотів, створив Він» (Пс. 115, 3)

Святе Письмо не раз визнає універсальну силу Бога. Бога називають «Сильний Якова» (Бут. 49, 24), «Ізраїлів Сильний» (Іс. 1, 24), «Господь могутній і потужний», «Господь сил» (Пс. 24, 8-10). Якщо Господь Всемогутній «на небі й на землі» (Пс. 135, 6), то це тому, що Він їх створив. Нічого неможливого немає для Нього (Пор. Єр. 32, 17; Лк. 1, 37), і розпоряджається Він Своїм творінням згідно зі Своєю волею (Пор. Єр. 27, 5.). Бог є Володарем всесвіту, устрій якого Він Сам установив, і цей устрій Йому цілковито підпорядкований, і ним Він може цілком розпоряджатися; Він є Володарем історії (Пор. Ест. 4, 17 в; Прип. 21, 1; Тов. 13, 2); Він керує серцями та подіями, як Сам бажає: «Бо виявити велику Твою силу Ти завжди спроможен, та й хто міг би встоятись потузі рамена Твого?» (Муд. 11, 21).

«Ти милуєш усіх, бо Ти все можеш» (Муд. 11, 23)

Бог є Всемогутнім Отцем. Його батьківство і Його могутність пояснюються взаємно. І справді, свою батьківську Всемогутність Він виявляє піклуванням про наші потреби (Пор. Мт. 6, 32) через усиновлення, яке Він нам дає («Я буду вам Отцем, ви ж будете Мені синами та дочками – каже Господь Вседержитель»: 2 Кор. 6, 18), і, зрештою, через Своє безмежне милосердя, бо Він найбільше виявляє Свою могутність, добровільно прощаючи гріхи.

Божа Всемогутність не є самовільною: «У Бозі могутність і сутність, воля та розум, мудрість і справедливість – одне і те саме, тому нічого не може бути в Божій могутності, чого не могло б бути у справедливій Божій волі або в Його мудрому розумі» (Св. Тома Аквінський, Сума теології, 1, 25, 5, аd 1).

Таїнство уявного Божого безсилля

Віра в Бога, Всемогутнього Отця, випробовується переживанням зла і страждання. Інколи видається, що Бога немає і що Він нездатний запобігти злу. Проте Бог Отець обʼявив Свою Всемогутність найбільш таємничим способом через добровільне приниження і Воскресіння Свого Сина, якими Він переміг зло. Так, розпʼятий Христос є «Божою могутністю і Божою мудрістю. Бо, нібито, немудре Боже – мудріше від людської мудрості, і немічне Боже – міцніше від людської сили» (1 Кор. 1, 24-25). Через Воскресіння і прославлення Христа Отець показав «Його силу» і виявив «безмірну велич Його сили для нас, що повірили» (Еф. 1, 19-22).

Лише вірою можна ходити таємничими дорогами Божої Всемогутності. Ця віра хвалиться своїми немочами, щоб притягнути до неї Христову могутність (Пор. 2 Кор. 12, 9; Флп. 4, 13). Діва Марія є найдосконалішим взірцем цієї віри, бо вона повірила, що «нічого немає неможливого в Бога» (Лк. 1, 37), і змогла прославити Господа: «Велике бо вчинив мені Всемогутній, і святе Його Імʼя» (Лк. 1, 49).

«Ніщо не може утвердити нас більше в нашій вірі та надії, як переконання, глибоко викарбуване в наших душах, що немає нічого неможливого для Бога. Усе те, у що [Символ віри] пропонує нам вірити, речі найвищі і найбільш незрозумілі, як і те, що перевищує звичайні закони природи, наш розум прийме легко і без жодного вагання, якщо він прийме ідею Божої Всемогутності» (Римський Катехизм, 1, 2, 13.).

КОРОТКО

Разом із праведним Іовом ми визнаємо: «Знаю, що Ти все можеш, усе, що задумаєш, зробити спроможен» (Іов 42, 2).

Вірна свідченню Письма, Церква часто звертає свою молитву до «Бога Всемогутнього й вічного» («Omnipotens sempiterne Deus…») твердо віруючи, що «нічого немає неможливого в Бога» (Лк. 1, 37; Пор. Бут. 18, 14; Мт. 19, 26).

Бог виявляє Свою Всемогутність, навертаючи до Себе грішних і утверджуючи нас у Своїй приязні через благодать: «Боже, ти даєш найвищий вияв Своєї могутності, коли терпиш і милосердишся» (Римський Мисал, Колекта 26 звичайної неділі).

Якщо не вірити в те, що Божа любов всемогутня, тоді як повірити, що Отець міг нас створити, Син – відкупити, а Святий Дух – освятити?

Катехизм Католицької Церкви, 268-278