S5 MP3 Player - плагин joomla Mp3

АНОНС: «БОГ і УКРАЇНА» – Урочиста академія присвячена о. Севастіяну Саболу, ЧСВВ та 80-ій річниці Карпатської України

Категорія: Анонс подій (оголошення)
Опубліковано: П'ятниця, 08 березня 2019, 21:00
Автор: Адміністратор
Перегляди: 446

 

У м. Хусті (15 березня) та у м. Ужгороді (16 березня), відбудеться Урочиста академія присвячена о. Севастіяну Саболу, ЧСВВ (Зореславу) та 80-ій річниці Карпатської України, під назвою «БОГ і УКРАЇНА», організаторами якої є Провінція Св. Миколая ЧСВВ у співпраці з Інститутом історії Церкви УКУ.

 

Пам’ятними подіями, з нагоди яких організовується урочиста академія є наступні:

15 березня80 років Карпатської України

17 березня145 р. від дня народження о. Августина Волошина

7 грудня110 р. від дня народження о. Севастіяна Сабола, ЧСВВ

 

 

 

м. ХУСТ:

(ПРОГРАМА PDF - м. Хуст)

15 березня (п’ятниця), год. 16:00 – 19:00

Конференц-Зал у готельному комплексі «V&P»

вул. Воєводи Петенька, 5

(vip-complex.com)

 

м. УЖГОРОД: 

(ПРОГРАМА PDF - м. Ужгород)

16 березня (субота), год. 16:00 – 19:00

Конференц-зал «LE SALON MÉTROPOLE» у готелі «Old CONTINENT»

площа Шандора Петефі, 4-6

(hotel-oldcontinent.com)

 

В рамках Урочистої академії передбачене:

 

ПРОГРАМА

(год.: 16:00 – 19:00)

 

Вітальне слово організаторів:

(о. Франціск Онисько, ЧСВВ – Секретар Провінції Св. Миколая в Україні)

 

 

«О. Севастіян Сабол, ЧСВВ: василіянин, поет, історик» (о. Єронім Грім, ЧСВВ)

Музичне виконання:

Хуст – пісня «Журавлі» (слова Б. Лепкого, музика Л. Лепкого, обробка К. Стеценка)

Ужгород – пісня «Присвята» (слова о. С. Сабола, музика Л. Лукіна)

Вірші о. С. Сабола: «Де ви?...», «Пробудження»

 

 

«Зореслав: Поезія як Чин» (Наталія Ребрик)

Пісня (Ужгород) «Ци чули ви рідні браття» (слова народні, музика М. Лаври)

Вірші о. С. Сабола: «О, заревіть…», «Зневіреним», «Привітання весни»

 

«Василіянський Чин і Церква в Карпатській Україні» (Володимир Мороз)

Пісня «Пливе кача по Тисині»

 

«Роль священика в житті захисників Вітчизни» (о. Полікарп Марцелюк, ЧСВВ)

Вірш о. С. Сабола «Ранком»

 

ДІАЛОГ: спомини, дискусії

 

Слово на завершення:

Хуст: о. Тарас Іванина, ЧСВВ (Настоятель Боронявського монастиря)

Ужгород: о. Франціск Онисько, ЧСВВ (Секретар Провінції Св. Миколая)

 

Гімн Карпатської України «Ще не вмерла Україна»

 

*****

 

Модератори:

ХУСТ – Володимир Мороз, кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту Історії Церкви УКУ

УЖГОРОД – Наталія Ребрик, кандидат філологічних наук, доцент кафедри культури та соціально-гуманітарних дисциплін, проректор Закарпатської академії мистецтв

 

Музичне виконання:

ХУСТ – Артисти Закарпатського обласного театру драми та комедії, м. Хуст (Музичний керівник Марія Волошин)

УЖГОРОД – Хор «Базілеус», м. Мукачево – Монастир Отців Василіян (Музичний керівник Маріанна Човрій)

 

--------------------------------

 

о. Севастіян Сабол, ЧСВВ

 

7. ХІІ. 1909 – народився у Пряшеві. При хрещенні тримав ім’я Степан. Як сам писав: «Вихований у мадярських, а потім у москвофільських школах, колись і сам був одним із таких зневірених русинів і довший час уперто задивлявся то на Будапешт, то на Москву». Та коли приглянувся до життя та історії рідного народу, зрозумів, що є українцем.

17. VIII. 1924 – вступає до новіціяту ЧСВВ у Мукачівському монастирі, приймає ім’я Севастіян.

1. IV. 1926 – складає тимчасові чернечі обіти.

1928 – уперше видає вірші під псевдонімом «Зореслав».

1931–1935 – студії у Григоріянському університеті в Римі; здобуває ступінь ліценціята.

23. Х. 1932 – стає членом Товариства українських письменників і журналістів Закарпаття.

1933 – виходить друком перша збірка віршів Зореслава «Зі серцем у руках».

12. VIІІ. 1934 – складає вічні чернечі обіти.

25. VIІІ. 1934 – владика-сповідник Павло Ґойдич вділяє ченцю священичі свячення у Пряшеві.

ІХ. 1935 – отримує призначення до Ужгородського монастиря. Наступного року виходить друком збірка Зореслава «Сонце і блакить». Працює редактором «Благовістника Пресвятого Серця Христового», а відтак директором друкарні Чину в Ужгороді.

ХІ. 1938 – після евакуації з Ужгорода перебуває у монастирі в Малому Березному, далі в Мукачеві й Хусті, де очолює єпархіяльний інтернат. Стає сповідником о. Августина Волошина, січовиків і секретарем «Товариства греко-католицьких священиків».

ІІІ. 1939 – як капелан Карпатської Січі, перебуває з українськими солдатами на місцях боїв.

21. IV. 1939 – угорська фашистська влада арештовує василіянина і депортовує до Словаччини.

9. VII. 1939 – стає настоятелем василіян у Словацькій республіці і протектораті Чехії та Богемії.

16. ІІІ. 1948 – стає настоятелем Провінції св. Кирила і Методія ЧСВВ у Чехословаччині. Радянський режим вимагає арешту василіянина. Він переховується.

26.VIII. 1948 – рятуючись від арешту і вивезення в СРСР, переходить в Австрію. Через два роки комуністична влада арештовує чернецтво, оголошує про ліквідацію ГКЦ.

1948–1950 – навчається в Римі, захищає дисертацію, присвячену Мелетію Смотрицькому.

1950 – переїжджає до США, де служить, займається літературною і науковою роботою.

1988 – на прохання Синоду УГКЦ з нагоди 1000-ліття Хрещення Руси-України пише службу до свята Всіх святих українського народу.

1991 – стає членом Національної спілки письменників України. Приїжджає в Україну.

19. ІІ. 2003 – помирає у Детройті, США на 94 р. життя, 79 р. чернечого покликання, 69 р. священичого служіння.

 

 

Хронологія подій Карпатської України

 

30. ІХ. 1938 – лідери Великобританії, Італії, Німеччини та Франції укладають Мюнхенську угоду, за якою Чехословаччина зобов’язана віддати Судетську область Німеччині, область Заолжя – Польщі, південь Словаччини і Закарпаття – Угорщині. Того ж дня колишній міністр внутрішніх справ Угорщини Міклош Козьма за дорученням прем’єр-міністра Бейли Імреді починає формувати угорські диверсійні загони, які зайнялися тероризмом у Чехословаччині.

5. Х. 1938 – Угорщина і Польща провели переговори про захоплення Карпатської України (Підкарпатської Русі). 7 жовтня – 28 листопада Польща провела операцію «Лом» – хвилю диверсій на Закарпатті з метою дестабілізації краю на користь Угорщини.

8. Х. 1938 – Центральна Українська Народна Рада та Центральна «Русская» Народна Рада (русофіли) утворили Народну Раду Підкарпатської Русі, яка заявила, що є єдиним законним представником місцевого населення і вимагає від Праги автономії краю.

11. Х. 1938 – Рада міністрів Чехословаччини затверджує перший уряд автономної Підкарпатської Русі на чолі з русофілом Андрієм Бродієм. Надання автономії було виконанням постанов Сен-Жерменського мирного договору 1919 р., втілення яких Чехословаччина затягувала майже два десятиліття.

26. Х. 1938 – прем’єр-міністра Бродія заарештовують за державну зраду: він таємно проводив переговори з угорцями про приєднання краю до цієї країни. Спільник Бродія Степан Фенцик уник арешту, сховавшись у польському посольстві, а відтак виїхав до Угорщини, де став депутатом парламенту. Новим прем’єр-міністром призначено о. Августина Волошина.

29. Х. 1938 – Уряд автономної держави видає декрет про припинення діяльності всіх партій з метою уникнення нагнітання ситуації її ворогами.

2. ХІ. 1938 – Німеччина та Італія провели перший Віденський арбітраж, за яким до Угорщини відійшло 1523 км2 територій краю, у тому числі найбільші міста: Ужгород, Мукачево, Берегово. Загалом під владу угорців знову потрапили 37400 українців.

3. ХІ. 1938 – новою столицею автономної Української держави стає Хуст.

9. ХІ. 1938 – установчі збори Організації народної оборони «Карпатська Січ» у Хусті на чолі з Дмитром Климпушем. Угорщина знову звертається до Польщі про допомогу у захопленні Закарпаття і Польща обіцяє надати добровольчі диверсійні загони.

15. ХІ. 1938 – Апостольським візитатором з правами апостольського адміністратора Мукачівської єпархії Апостольська столиця призначає крижівського єпископа Діонісія Нярадія.

18. ХІ. 1938 – Рада міністрів Угорщини приймає рішення про військову операцію проти Підкарпатської Русі.

22. ХІ. 1938 – затверджено Конституційний закон Чехословаччини, що оформив її як федеративну республіку і затвердив автономію Підкарпатської Русі / Карпатської України.

25. ХІ. 1938 – Уряд Підкарпатської Русі видає розпорядження про те, що державною мовою на її території є українська мова. Того ж дняукраїнську мову затвердили як мову навчання, гарантувавши дотримання прав національних меншин в освіті.

28. ХІ. 1938 – православний єпископ Володимир Раїч на зустрічі з прем’єр-міністром о. Августином Волошином робить заяву про лояльність Православної Церкви до автономної Карпатської України.

30. ХІ. 1938 – празький уряд, який до того ігнорував вимоги українців Закарпаття називати свою автономну державу «Карпатською Україною», поступається на черговий заклик і міністерським рішенням дозволяє офіційно вживати цю назву.

4. ХІІ. 1938 – владика Діонісій Нярадій під час Архиєрейської св. Літургії обіймає управу Мукачівської єпархії у Карпатській Україні. Ієрарх молиться «за самостійну Карпатську Україну, за її Народ, за Владу». Того ж дня відбувся перший з’їзд «Карпатської Січі».

30. ХІІ. 1938 – Уряд автономної держави затверджує офіційну назву «Карпатська Україна». Документ публікують в «Урядовому віснику» 3. І. 1939.

14. І. 1939 – утворення партії «Українське національне Об’єднання» – УНО.

12 ІІ. 1939 – вибори до Сойму Карпатської України. У голосуванні взяли участь 92,5% виборців, з них 92,4% віддали свої голоси за УНО.

12. ІІІ. 1939 – Адольф Гітлер повідомляє Уряд Угорщини, що він ви́знає незалежність Словаччини, але Карпатській Україні не надасть визнання до 24-ї години того дня, і за цей час Угорщина може «вирішити питання» Української держави.

13. ІІІ. 1939 – міністр закордонних справ Польщі Юзеф Бек заявив у Варшавському сенаті, що пітримує територіальні претензії Угорщини до Карпатської України.

14. ІІІ. 1939 – Словаччина проголошує незалежність і Угорщина, користуючись вказаною підтримкою Гітлера, нападає на Карпатську Україну. Августин Волошин оголошує, що Сойм Карпатської України проголосить незалежність. Також прем’єр-міністр надає «Карпатській Січі» статус армії Карпатської України.

15. ІІІ. 1939 – із Берліна приходить повідомлення, щоб Карпатська Україна не протистояла Угорщині. Збирається Сойм Карпатської України.

15. ІІІ. 1939 – у бою на Красному полі біля Хуста захисники Карпатської України, у тому числі учні виноградівської школи, їх учителі і старша молодь затримали угорські війська, що дало змогу Сойму Карпатської України проголосити її незалежність і прийняти інші важливі рішення.

15. ІІІ. 1939 – Конституційний Закон ч. 1 Карпатської України проглосив, що: 1) Карпатська Україна є незалежна дежава; 2) Назва держави є Карпатська Україна; 3) Карпатська Україна є республікою з президентом, вибраним Соймом Карпатської України, на чолі; 4) Державна мова Карпатської України є українська мова; 5) Барва державного прапору Карпатської України є синя та жовта, при цьому синя барва є горішня, а жовта є долішня; 6) Державним гербом Карпатської України є дотеперішній краєвий герб: медвідь у лівім червонім півколі, чотири сині та три жовті смуги у правому півколі і Тризуб св. Володимира Великого з хрестом на середньому зубі; 7) Державний гімн Карпатської України є «Щн не вмерла Україна».

15. ІІІ. 1939 – Сойм Карпатської України обирає Августина Волошина президентом, а Юліяна Ревая – прем’єр-міністром. Загалом Сойм проводить шість засідань.

16. ІІІ. 1939 – увечері угорські війська захоплюють Хуст. Президент Августин Волошин та Уряд держави їдуть на схід, до Рахова. Там о. Волошин служить Літургію в церкві Успіння Пресвятої Богородиці, але далі змушений виїхати в Румунію, Югославію і Чехію. Єпископа Діонісія Нярадія поміщують під домашній арешт. Тільки з допомогою апостольського нунція у Будапешті Ангело Ротта владика та його секретар о Степан Решетило, ЧСВВ були звільнені, але за умови виїзду за кордон.

19. ІІІ. 1939 – угорський генеральний штаб повідомляє, що завершив військову операцію із захоплення Карпатської України. Патизанські бої проти окупантів в окремих гірських районах тривають до травня 1939 р. Окупація супроводжується масовими знущаннями і замордуванням захисників Карпатської України, злочинами проти цивільного населення.

31. ІІІ. 1939 – військове командування у краї видає розпорядження про конфіскацію і знищення «всіх українських та антиугорських книг». Українцям краю забороняють називатися українцями, а натомість їм нав’язують термін «угро-русини». Угорська влада насаджує думку, що у краї живе народ, який не має нічого спільного з українцями. Українська інтелігенція, українські священики і чернецтво зазнають гонінь і навіть депортації. Одночасно угорська влада розпочинає переслідувати євреїв.

 

******************** 

 

 

 

*******************

 

 

****************