S5 MP3 Player - плагин joomla Mp3

Упокоївся в Господі Преподобний брат Юрій Теодор Варик, ЧСВВ, з Провінції Пресвятого Серця Ісусового в Канаді

Категорія: Новини ЧСВВ
Опубліковано: П'ятниця, 09 червня 2017, 10:26
Автор: Адміністратор
Перегляди: 1582

 

23 травня 2017 року у василіянському монастирі святих Петра і Павла в м. Мондер, провінція Альберта, Канада, упокоївся в Господі на 90-му році життя, 70-му чернечого покликання брат Юрій Теодор Варик (George Theodore Waryk), ЧСВВ, із Провінції Пресвятого Серця Ісусового в Канаді.

Брат Юрій народився 24 березня 1928 року в місцевості Піт (Peet) поблизу с. Дервент (Derwent), яких 190 км на схід від Едмонтона, провінція Альберта, Канада. Таїнства хрещення й миропомазання отримав 13 квітня 1928 року в місцевості Енгел Лейк (Angle Lake) у 16 км на північ від Дервента, де була українська греко-католицька місія, а від 1919 року існувала українська церква Різдва Пресвятої Богородиці, і отримав ім’я Теодор. Його батьки були емігрантами з Тернопільщини: батько Михайло Варик народжений у с. Косівка біля Бережан, а мати Анна Варик, з роду Свергун, народжена у с. Сухостав Гусятинського повіту. Батько був фермером, а мати домогосподаркою. Дитячі та юнацькі роки Теодор провів разом із сім’єю, перебираючи від батьків життєву мудрість, допомагаючи їм у веденні господарства.

У віці дев’ятнадцяти років Теодор Варик вирішив вступити до Василіянського Чину і 24 серпня 1947 року був прийнятий на кандидатуру у монастирі в Мондері, де знаходився новіціят. Його магістром був о. Віктор Сорока, ЧСВВ.

22 лютого 1948 року Теодор розпочав новіціат облечинами в чернечий одяг, обрав собі чернече ім’я Юрій. Спочатку мав намір бути священиком, але майже перед закінченням року новіціату вирішив залишитися братом і йому продовжили новіціят ще на один рік, під час якого він мав змогу здобути практичні вміння і навики. Після закінчення новіціяту брат Юрій склав перші чернечі обіти 11 березня 1950 року і залишився на служіння у новіціятському монастирі в Мондері, де виконував обов’язки кравця, а також допомогав у захристії, виконував обов’язки фіртіянина, працював на господарці.

У цьому ж монастирі в Мондері на празник святого Василія Великого 1 січня 1955 року брат Юрій Варик склав свою довічну чернечу професію Богові на руки Протоігумена Провінції в Канаді о. Володимира Шевчука, ЧСВВ.

Після складення довічних обітів брат Юрій і надалі залишався в Мондері, де у той час була велика і жвава монаша спільнота. Хоч видавництво і друкарню, які діяли в Мондері з 30-х років, перевезли у 1949 році до Торонто, а осідок Протоігуменату від 1948 року був перенесений до Едмонтона, в Мондері й надалі залишався чернечий новіціят, схоластикат, на якому молоді ченці василіяни здобували середню освіту, та в 1953—1958 роках сюди знову перенесено філософські студії. Отці з цього монастиря душпастирювали в навколишніх місцевостях, а також тут було велике монастирське господарство. Тож брат Юрій мав багато праці, але мав також радість із перебування у чернечій спільноті, в якій плекається дух молитви і братньої любові та здійснюються біблійні слова: «...як добре і як любо, коли брати живуть укупі!.. бо там Господь зсилає благословення, життя повіки» (Пс. 133).

Від 1961 року головним обов’язком брата Юрія стає допомога в кухні, а також догляд за монастирським городом, хоч виконує в той час й інші служіння.

У 1971 році брат Юрій отримує від настоятелів нове призначення – він переїжджає до василіянського монастиря Пресвятого Серця Христового в Ґримзбі, провінція Онтаріо, де виконує обов’язки кухаря. Проте вже невдовзі, у 1973 році, його знову переводять до м. Мондера, де відтепер він виконує служіння кухаря у невеликій на той час спільноті, оскільки студії філософії та богослов’я, а згодом схоластикат тоді вже відбувалися в м. Оттаві, а також до Оттави переведено кандидатуру, а новіціят – до Глен-Кова, США.

У 1977 році брат Юрій Варик переїжджає до м. Торонто, де в той час діяли василіянське видавництво і друкарня The Basilian Press, та отримує призначення на помічника директора друкарні, а також виконує різні обов’язки в монастирі. У друкарні його завданням було, зокрема, пакування виготовлених книжок та іншої літератури та їх розсилання адресатам. Мало хто, можливо, задумувався, що за акуратним пакунком складених й обгорнутих книжок стоїть сумлінна праця побожного монаха, брата Юрія. Жертвенність брата Юрія проявилася також у тому, що в останні роки перебування в Торонто свою щорічну відпустку від праці у василіянській друкарні він проводив, служачи як волонтер у кухні при доброчинній «Трапезі святого Франциска».

У 2009 році, з огляду на похилий вік, настоятелі переводять брата Юрія до монастиря у Мондері, де він має змогу в затишному середовищі служити Богові мірою своїх сил та доглянути своє здоров’я.

Тут, у спільноті співбратів по Чину, в монастирі, у якому брат Юрій вступив на новіціят і в якому прожив довгі роки, служачи Господу Богові та людям, він і закінчив своє праведне життя.

 

 

Похоронні відправи відбулися у церкві святих Петра і Павла при монастирі Отців Василіян у Мондері. Чернечий парастас відслужили о 19 год. в середу, 31 травня 2017 року. Наступного дня, у четвер, у цій же церкві відбулися о 10 год. Свята Літургія і похорон, які очолив Преосвященний владика Давид Мотюк, єпарх Едмонтонський, у співслужінні з Протоігуменом Провінції в Канаді о. Гавриїлом Габером, ЧСВВ, та іншими священиками. Брат Юрій Теодор Варик похований на кладовищі в Мондері, де спочивають також інші співбрати по монашому Чину.

Нехай Господь прийме молитву подяки за праведне життя брата Юрія, завдяки Його благодаті, а приклад нашого співбрата по Чину нехай буде допомогою новим поколінням ченців у їх відданому служінні Богові та людям та спонукою до молитовної вдячності брату Юрію за його життя і служіння.

Вічна йому пам’ять!