S5 MP3 Player - плагин joomla Mp3

Вшанування пам’яті воїнів, загиблих на Красному полі у 1939 році

Категорія: Останні новини
Опубліковано: Вівторок, 20 березня 2012, 10:08
Перегляди: 1296

15 березня цього року виповнюється 73-тя річниця трагічної битви на Красному полі поблизу с. Рокосова на Хустщині. 17 березня згадується ще одна важлива подію – 138 років від дня народження Президента Карпатської України, греко-католицького священика, науковця, педагога, багатогранну особистість, світлої пам’яті о. Августина Волошина.

Цього дня молодь Мукачівського монастиря оо. Василіян разом із молоддю сс. Служебниць міста Мукачева, вирушили на Красне поле, що на Хустщині, аби вшанувати пам’ять загиблих воїнів, які полягли за незалежність щойно проголошеної Карпатської України. Тут молодь чекали о. Мелетій Рішко ЧСВВ, з молоддю Боронявського монастиря, о. Михайло Станко ЧСВВ, з молоддю Імстичівського монастиря та молоді активісти з сіл Рокосова та Криви.

Після панахиди за полеглих воїнів, що віддали своє життя за нашу свободу, о. Мелетій звернувся з коротким словом до учасників акції. «Ми зібралися тут на цьому полі крові, щоб вшанувати та пригадати їх доблесний подвиг. Ці герої, хоч і загинули у молодому віці, однак, цим засвідчили, що не тільки словом, але й ділом люблять Україну. «Шанувальники свободи духу» – так можна назвати цих відважних юнаків…»

 

 

Після цього всі разом поїхали до Хустського монастиря сс. Василіянок. Теперішній василіянський жіночий монастир – це колишня резиденція о. Августина Волошина, Президента Карпатської України. У короткому слові до присутніх звернувся о. Лука Буняк ЧСВВ: «Саме сьогодні, вдивляючись у приклад січовиків, кожен з нас, молодих, може застановитися і запитати себе: знаходячись у подібних обставинах життя, чи змогли б і ми зробити такий відчайдушний крок? Чи готові ми засвідчувати що ми християни, що ми є українцями, які люблять свій рідний народ?»

У цій обителі живе 93 – річна с. Ольга, що виховувалася у сиротинці, яким опікувався о. Августин Волошин. І хоч тоді вона була маленькою дівчинкою, однак, добре пригадує собі особливу увагу, опіку та любов до дітей, якою відзначався о. Августин.

Під синьо-жовтими стягами, молодіжна колона через ціле місто рушила до Хустського замку, у підніжжі якого знаходиться ще одна могила учасників березневих боїв 1939 року. Тут знову лунала молитва, у якій молоді хлопці та дівчата молилися за упокій своїх ровесників, що любили Україну. Після молитви молодь вирушила до зруйнованого Хустського замку.

Вершина цієї твердині принесла чимало вражень від побачених краєвидів, Хустської долини, яку мов капіляри пронизують річки Тиса, Ріка та Хустець.

Наступною зупинкою стало с. Рокосово, на старому цвинтарі якого знаходиться ще одне поховання воїнів битви на Красному полі. Ще багато могил по цілій Хустщині, та по всій Україні залишаються незнаними для сучасників. І хоч імена багатьох відомі лише Богові, однак їхній подвиг є незатертим живим знаком любові до свого, до рідного.

Збережи, Господи, душі слуг Твоїх що з любові віддали своє життя за ближніх та свою Батьківщину та даруй їм вічний спокій у Царстві Небесному!

За матеріалами: osbm-mukachevo.org.ua