S5 MP3 Player - плагин joomla Mp3

Протоігумен о. Павло Райчинець ЧСВВ відвідав могилу Протоігумена о. Полікарпа Булика ЧСВВ у Словаччині

Категорія: Останні новини
Опубліковано: Понеділок, 19 листопада 2012, 17:20
Перегляди: 1914

В рамках відзначення 80 річниці створення зреформованої Василіянської Провінції Св. Миколая, теперішній її Протоігумен о. Павло Райчинець ЧСВВ, відвідав могилу блаженної пам’яті о. Полікарпа Булика ЧСВВ – першого Протоігумена цієї Провінції після її реформи.

Отець Полікарп Булик ЧСВВ (1885-1961) похований у місті Бач, неподалік столиці Словаччини – м. Братіслави.



 

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА:

У Словаччину, о. Булик П. переїхав на прохання тодішнього єпископа Пряшівської єпархії – Владики Павла Гойдича ЧСВВ. В тому часі, о. Булик П. будучи ще урядово Протоігуменом Закарпатської Провінції Св. Миколая, перебував вже на еміграції в Чехії, оскільки Карпатську Україну у березні 1939 року окупували Мадярські війська, а так як Протоігумен був родом з Галичини, його змусили покинути Закарпаття.

Опинившись на еміграції в Пряшівській єпархії після розпаду Карпатської України, о. Булик П. допомагав о. Севастіяну Саболу ЧСВВ організовувати нову василіянську Провінцію Свв. Кирила і Методія в Чехословаччині.

В лютому 1948 р. тодішню Чехословаччину захопила комуністична влада, яка в скорому часі видала наказ арештувати о. Сабола, який вже був Протоігуменом Провінції Свв. Кирила і Методія. Однак восени того ж року, о. Саболу вдалося потай виїхати до Риму, а управління новоствореної Провінції він передав своєму Протоконсультору о. Булику.

23 жовтня 1949 р. Конгрегація для Східних Церков призначила о. Полікарпа Булика Протоігуменом Провінції свв. Кирила і Методія.

Однак в тому ж році, комуністична влада Чехословаччини розпочала ліквідацію Монастирів та масові ув’язнення монахів.

Отець Полікарп Булик деякий час скривався у Меджилабірському монастирі, але 14 квітня 1950 р. міліція провела облаву на всіх монахів і монахинь і о. Булик разом з іншими був арештований та відправлений у м. Бач, де в будівлі Францисканського монастиря, тодішня влада утворила концентраційний табір.

Хоча монахи утримувалися в приміщеннях колишнього Монастиря, однак кімнати стали для них справжніми тюремними камерами. Священиків не допускали до відправи богослужінь, хоч при Монастирі був костел. Під час коротких прогулянок, або праці в’язнів на території табору, місцеві жителі кидали їм через огорожу їжу, оскільки передати щось через охоронців було заборонено. Вартових постійно міняли, щоб унеможливити стороннім будь-які домовленості з ними.

Будучи похилим віком, о. Булик був призначений до праці в городі концентраційного табору.

Як Протоігумен, він все ж таки зумів підпільно нав’язати спілкування з деякими Василіянами.

21 вересня 1961 р., прийнявши св. Тайни, у присутності Сестер Василіянок, о. Полікарп Булик ЧСВВ відійшов до вічності, на 76-му році життя.

Поховав о. Булика на місцевому цвинтарі у м. Бач, римо-католицький єпископ Амброзій Лазік.

Отець Полікарп Булик ЧСВВ з 1920 року, брав активну участь у реформі Василіянських монастирів на Закарпатті, яка розпочалася з Мукачівського монастиря, в якому о. Булик виховував кандидатів до монашого життя.

У 1923 р. о. Полікарп Булик ЧСВВ був призначений Настоятелем Мукачівського монастиря, а в 1925 р., йому доручили продовження проведення реформи Василіянських монастирів на Закарпатті.

У 1926 р. стараннями о. Полікарпа, Папа Пій XI подарував для Мукачівського монастиря ікону Пресвятої Богородиці, намальовану в Царгороді 1453 p. Завдяки його ревній та невтомній праці, Мукачівський монастир став невдовзі головним відпустовим центром Закарпаття.

Наприкінці 1931 року, о. Полікарпа призначили Настоятелем Малоберезнянського монастиря.

Однак вже влітку 1932 р., після створення зреформованої Закарпатської Провінції, о. Полікарп Булик ЧСВВ був обраний першим її Протоігуменом.

Отець Полікарп Булик ЧСВВ упрявляв Провінцією розсудливо. В першу чергу, він звернув увагу на виховання й навчання Василіян Провінції на початкових етапах їхнього монашого життя; вміло зорганізував програму навчання в Провінції. Крім того, він розвинув широку місійну й апостольську працю між вірними. Велику увагу також приділяв видавництву василіянської друкарні.

Найбільшим досягненням Протоігумена о. Полікарпа було відкриття при Святовасиліївському монастирі в м. Ужгороді класичної гімназії.

У 1937 році, о. Полікарпа повторно обрано Протоігуменом Провінції Святого Миколая на наступне п’ятиріччя.



 

Згадуючи та вшановуючи пам’ять першого Протоігумена зреформованої Провінції Святого Миколая о. Полікарпа Булика ЧСВВ в рамках 80-ї річниці її створення, о. Павло Райчинець ЧСВВ, який є першим Протоігуменом даної Провінції після її відновленої у 2009 році, відвідав могилу свого попередника, яку вдалося віднайти у м. Бач, завдяки місцевим сестрам-монахиням з Конгрегації Доньок Святого Франциска з Асижу.

15-16 листопада 2012 р., Протоігумен о. Павло, за допомогою сестри Кляриси Крівульчікової CFSF, віднайшов могилу о. Булика та відвідав колишній монастир і концентраційний табір, де він був ув’язнений.

о. Франціск Онисько ЧСВВ

 


 

ФОТОГРАФІЇ З ПОДІЇ:

 

Костел св. Антонія при колишньому монастирі, де був ув’язниний о. Полікарп Булик ЧСВВ

 


Внутрішні приміщення монастиря – в’язниці

 

 

Колишній концентраційний табір ззовні

 

 

 

Харитативний дім сестер Конгрегації доньок св. Франциска у м. Бач (Словаччина)

 

 

 

Цвинтар, де похований о. Полікарп Булик ЧСВВ