У Караганді розпочався Форум мігрантів з нагоди відзначення 70-ї річниці депортації українців в Казахстан
- Деталі
- Категорія: НОВИНИ ЦЕРКВИ
- Опубліковано: Середа, 18 жовтня 2017, 14:08
- Автор: Адміністратор
- Перегляди: 1624
П'ятниця, 13 жовтня 2017
У Караганді розпочався Форум мігрантів, який проводить Пасторально-міграційний відділ УГКЦ з нагоди відзначення 70-ї річниці депортації українців до Казахстану.
Тема Форуму - «Духовна та культурна ідентичність українців Східної Європи та Азії. Вчора. Сьогодні. Завтра».
У Форумі беруть участь близько 60 осіб – представники України, Казахстану, Росії, Киргизької Республіки. Україну на Форумі презентує делегація духовенства УГКЦ: владика Йосафат (Говера), Екзарх Луцький, владика Теодор (Мартинюк), Єпископ-помічник Тернопільсько-Зборівський, секретар ПМВ о. Андрій Гах, експерт ПМВ ієромонах Юстин Бойко, голова Комісії УГКЦ у справах освіти і виховання с. Христофора Буштин, експерт ПМВ о. Віталій Храбатин, інші священики, семінаристи, а також директор представництва Світового конгресу українців в Україні Сергій Касянчук, директор Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою національного університету Львівська політехніка Ірина Ключковська та інші учасники.
На початку Форуму до його учасників звернувся владика Теодор (Мартинюк) і відзначив, що немає такої родини в Галичині, Волині, Буковині, яку б не заторкнула депортація, ув’язнення чи терор, які панували на українській землі. “Сьогодні Форум мігрантів присвячений дуже сумній події. Однак ми, роздумуючи і згадуючи наших батьків, їхнє пережиття і труднощі, хочемо передусім їм подякувати. І друге, чого б нам хотілося, - спільно будувати майбутнє. І хочу побажати всім нам, щоб ми на цьому Форумі у своїх доповідях і розмовах мали єдину мету – будувати наше життя як в діаспорі, так і в Україні, щоби ми почувалися однією великою родиною, щоби ми, шануючи і розвиваючи ті землі, ті країни, в яких живемо, ніколи не забували свою рідну землю, своє коріння, свою віру, - зазначив єпископ. - Також ми хочемо послухати про потреби наших братів і сестер та подякувати нашим душпастирям, які невтомно трудяться тут, у Казахстані”.
Після цього о. Віталій Храбатин зачитав послання Блаженнішого Святослава учасникам Форуму мігрантів, в якому відзначається, що у жовтні 1947 року понад 77 тисяч українців під конвоєм вивезли на Схід, і багато з них привезли у Казахстан, до далекої Караганди.
“Для тисяч людей – чоловіків, жінок і дітей – розпочався новий етап життя. У далекій країні, серед чужих людей, під пильним оком енкаведистів вони були змушені щомісяця ходити на комендатуру, відмічатися, що не втекли, і писати розписки, що ніколи не повернуться на Батьківщину. Але навіть і тут, далеко від рідного дому, українці не бажали перетворюватися на “нових совєцьких людей” – людей без своєї мови, історії, культури. Попри заборони і переслідування, у землянках звучала українська мова, святкувалися українські свята, влаштовувалися українські весілля. І тільки-но з ув’язнень вийшли перші греко-католицькі священики, маленькі тісні землянки почали перетворюватися на підпільні храми”, - ідеться у листі Блаженнішого.
У своєму послані Глава УГКЦ також згадав душпастирів, які, незважаючи на дуже складні умови, служили для української громади Караганди, - блаженного священномученика Олексія Зарицького, єпископа Олександра Хіру, брата Миколу Шабана та отця Степана Пришляка.
Блаженніший відзначив, що як тільки УГКЦ вийшла з підпілля, то подбала про своїх вірних у Казахстані і почала скеровувати туди своїх душпастирів.
“Уже понад 20 років несе своє служіння для українців Караганди отець Василь Говера. Цей священнослужитель є сином спецпереселенця. Колись, у далекому 1947 році, його батька привезли до Казахстану, а рівно 50 років після цього він прибув, щоб послужити нашим вірним на цій землі”, - сказав Блаженніший.
Глава УГКЦ закликав українців Казахстану пам’ятати про землю своїх предків, зберігати свої традиції, мову та культуру. “Є три речі, які допомагають зберегти на чужині власну національну ідентичність, - українська родина, школа і Церква. Завдяки їм наш народ пережив важкі випробування, яких зазнали наші батьки у XX столітті, і зберігаємо пам’ять про нашу історію там, де ми живемо, навіть так далеко від історичної Батьківщини. А Церква, запевняю, ніколи вас не покине, а завжди підтримуватиме, допомагатиме вам і житиме разом із вами, де ви живете”, - наголосив Блаженніший Святослав.
Після цього о. Юстин Бойко зачитав привітальне слово від голови ПМВ владики Йосифа (Міляна), який в силу поважних причин не зміг приїхати до Казахстану, але передав учасникам Форуму слова привіту та запевнення у молитві.
“Цими днями ми зібралися тут, на Казахській землі, щоб спільно згадати та ще раз переосмислити жорстоку подію в історії нашого народу, що мала місце 70 років тому - депортацію. Уже не так багато залишилося свідків тих буремних днів, але ми, як їхні нащадки, не можемо пустити цю подію в небуття, адже пам’ять про минуле є запорукою побудови успішного майбутнього, - наголосив владика Йосиф у своєму листі. - Сьогодні як голова Пасторально-міграційного відділу УГКЦ я хочу згадати та подякувати в першу чергу тим, які, незважаючи на примусове переселення на чужі землі, зуміли зберегти любов до Бога і України та передати їх своїм нащадкам. Саме до них сьогодні можна сміливо віднести слова автора Листа до Євреїв, який каже: «Пам’ятайте про наставників ваших, які звіщали вам слово Боже, і, дивлячись уважно на кінець їхнього життя, наслідуйте їхню віру» (Євр. 13,7).
Єпископ підкреслив, що віра є тією чеснотою, яка допомогла українському народові жити на чужині та зберегти свою духовну, національну та культурну ідентичність. «Бог і Україна» - саме це гасло об'єднувало наших людей в Україні і на поселеннях та вказувало правильну дорогу побудови майбутнього. Воістину, святою є земля, на якій стоїмо, адже тут склали до кінця свою цілопальну жертву сотні тисяч тих, які вірили і довіряли Богу! – зазначив голова ПМВ. - Вірмо в те, що робимо та просім Бога, щоб послав нашому людові на Казахських землях ревних провідників на церковній і народній ниві, як просить про це Господа у молитві праведний митрополит Андрей Шептицький!”
У свою чергу о. Андрій Гах розповів про роботу Пасторально-міграційного відділу і як виникла ідея проведення Форуму мігрантів у Казахстані. Священик відзначив, що минулого року ПМВ проводив Форум мігрантів у Фатімі (Португалія), а цього року вирішили провести такий захід для українців на Сході. “У січні ми вже говорили про це з о. Василем Говерою. Первісно ідея була дуже широка і Форум мав охопити всі країни колишнього Радянського Союзу. Врешті решт зупинилися на двох країнах – Казахстан і Росія. І ще до нас долучився представник Киргизької Республіки. Це зумовлено великими відстанями і економічними можливостями”, - зауважив о. Андрій.
Він відзначив, що Форум покликаний консолідувати громадське життя українців в країнах Східної Європи та Азії та сприяти оживленню життя Церкви та громадських організацій.
Також до учасників Форуму звернувся представник Посольства України у Казахстані. “Ми свою відповідальність розуміємо. Наше завдання - працювати на захист українців і українства у всьому світі”, - зазначив перший секретар Посольства Леонід Ясинський.
У рамках Форуму мігрантів відбудеться дві сесії: “Духовний вимір українців у площині пост-радянського простору” і “Громадське життя українців та виховання майбутнього покоління”.
Сьогодні зранку в Римо-католицькому кафедральному соборі Караганди відслужили Божественну Літургію для учасників Форуму, а після цього відбулася міжнародна науково-практична конференція на тему: “Депортація народів в епоху тоталітаризму: історичні уроки”. Крім того, відбулася презентація книг, документів та спогадів про депортацію українців до Казахстану. Також у рамках Форуму у Караганді відбудеться відкриття та освячення пам’ятника депортованим українцям.