Богопосвячене життя як сопричастя любові

Категорія: НОВИНИ ЦЕРКВИ
Опубліковано: Субота, 29 січня 2022, 16:52
Автор: Адміністратор
Перегляди: 545

 

З нагоди Всесвітнього дня богоспосвячених осіб Префект Конгрегації у справах Інститутів богопосвяченого життя закликав ченців і черниць прямувати синодальним шляхом Церкви та бути живими учасниками її місії.

2 лютого, в празник Стрітення Господнього за григоріянським календарем, відзначається XXVI Всесвітній день богопосвяченого життя. З цієї нагоди Папа Франциск очолить Святу Месу в базиліці святого Петра у Ватикані.

Префект Конгрегації у справах Інститутів богопосвяченого життя і Товариств апостольського життя кардинал Жуан Браз-де-Авіз звернувся до членів богопосвячених спільнот, світських інститутів та «нових інститутів» з окремим посланням.

Цей день стане можливістю для різних дієцезій та церковних спільнот у світі зустрітися, щоб засвідчити свою вірність Богові, що виявляється в радісній витривалості представників різних спільнот та інститутів богопосвяченого життя всіх часів.

Він пригадав, що у минулорічному посланні з цієї нагоди Церква закликала богопосвячених осіб практикувати духовність сопричастя, (Vita consacrata, n. 46) бути будівничими всесвітнього братерства та мріяти як єдине людство (Fratelli Tutti n. 8). Ці слова, певним чином, приготували шлях Церкви, який ми віднедавна здійснюємо під назвою: Задля синодальної Церкви: сопричастя, участь і місія.

 

Отож, «у цьому році зупинимося на другому слові Синоду, щоб запросити кожного з нас зробити свій внесок, взяти участь, а саме: ніхто не є виключеним або не може відчувати себе виключеним з цього шляху; нехай же ніхто не думає, що «це мене не стосується». Всі запрошені увійти в динамізм взаємного слухання, що проводиться на всіх рівнях Церкви, що залучає весь Божий люд» (Папа Франциск до Римської дієцезії, 18 вересня 2021 р.)

«Йдеться, насамперед, про шлях, що ставить перед кожною спільнотою виклик бути видимим знаком сопричастя любові, відображенням троїчних стосунків, їх доброти та краси, яка здатна пробудити нові сили, щоб у конкретний спосіб протистояти теперішнім часам», – говориться у посланні. У своєму зверненні, кардинал запрошує богопосвячених осіб повернутися до свого покликання, щоб наново відчути себе частиною Божого задуму Любові, заради якого так багато братів і сестер присвятили своє життя. Скільки ж ентузіазму було на початку історії нашого покликання, особливо, коли ми відкрили, що Господь кличе також мене здійснити це прагнення добра для людства. Він запрошує плекати та оживляти нашу приналежність, адже з часом вона втрачає свою силу, особливо тоді, коли поняття ми заступаємо силою власного я.

 

Префект Конгрегації пригадує слова Святішого Отця, що першою ознакою участі є, саме, приналежність: неможливо бути учасником, якщо не визнавати себе частиною спільного проекту і не бути переконаними, що «тіло і члени повинні бути об’єднаними» та «єдність завжди переважає над конфліктами». (Загальна аудієнція 19 червня 2013 р.)

Прямуючи цим шляхом, потрібно запитати себе як виглядає слухання в нашій спільноті? Мусимо поставити собі це запитання, адже не можемо називати себе богопосвяченою спільнотою, а тим більше спільнотою життя, якщо когось не вистачає.

Ми запрошені вирушити цим шляхом з багатством нашим харизм та нашого життя, не приховуючи своїх труднощів та ран в переконанні, що можемо приймати та дарувати добро. Адже, за словами Вселенського Архиєрея, богопосвячене життя народжується й зростає в Церкві та може приносити євангельські плоди лише в Церкві, в живому сопричасті з Божим людом. Тоді наша участь стане відповідальністю: не можемо бути відсутніми, не можемо не перебувати разом з іншими, а тим більше не брати участі у заклику бути синодальною Церквою. Адже синодальність починається від нас самих: від власного навернення, переміни мислення, братерства, нашого служіння та місії.

 

Цей динамізм викарбуваний у нашому житті і є відгомоном тієї першої відповіді на Любов Бога Отця, яка нас огорнула. Саме в цьому динамізмі полягає джерело такого ставлення, що виявляється в присутності у спільноті та в житті окремих осіб, відчутті страждань й очікувань інших, у намаганні робити все, що від нас залежить, на молитві віддаючи все в Божі руки, у готовності втрачати заради підтримки одні одних, у слуханні та серйозному ставленні до того, що є важливим для ближніх.

Підсумовуючи своє звернення, кардинал Жуан Браз-де-Авіз підкреслив, що саме така участь буде співвідповідальністю, яка стосується Церкви не лише як до організації, але її природи, сопричастя та остаточного сенсу: місійного бажання прийти до всіх, піклуватися про кожного та відчути, що всі є братами й сестрами у власній історії та в історії спасіння. Завершуючи послання Префект Конгрегації доручив богопосвячених осіб Пречистій Діві Марії та уділив своє благословення.