Вітаю всіх вас із Новим церковним роком! Сьогодні Церква розпочинає новий початок, який у церковній літературі називається «начало індикта». Ми бачимо сьогодні Ісуса Христа, який читає сувій Книги пророка Ісаї і провіщає про новий рік. Пояснюючи зміст цієї новизни, Він каже, що «Дух Господній на Мені, бо він помазав Мене і послав сповістити рік Божого помилування».
14 вересня 2017 р., у м. Львові, в «Будинку вчених», розпочалася Міжнародна наукова конференція до 400-ліття Василіянського Чину Св. Йосафата, яку урочисто відкрив Глава УГКЦ Блаженніший Святослав.
Імстичівський монастир було засновано у другій половині XVII ст. Виникнення цієї обителі пов’язано із діяльністю православного єпископа Йоанікія Зейкана, останнього православного Мукачівського єпископа (†1686 р.). Першою згадкою про заснування монастиря є дарча грамота пана Улашина від 16 червня 1654 р. Із згаданої грамоти можна зробити висновок, що Імстичівський монастир існував у 1654 р., а можливо й раніше.
9-10 вересня на Ясній горі у Гошівському монастирі відбулися центральні урочистості з нагоди Ювілею 400-ліття Василіянського чину св. Йосафата та 380-ої річниці від дня кончини Київського митрополита Йосифа Велямина Рутського.
Доповідь Кардинала Йоахіма Майсенера на міжнародній зустрічі священиків, з нагоди закінчення Року священства у Базиліці Св. Павла за мурами в Римі, 9 червня 2010 року Божого.
Перша історична згадка про Гошівський монастир датована 1509 р., коли монастир було внесено до реєстру Київської митрополії. Початкове розташування монастиря було в урочищі Чорний Ділок. Наприкінці 70-х – на початку 80-х рр. XVII ст. монастир із Чорного Ділка перенесено на Ясну Гору.
Крехівський монастир Отців Василіян розташований у с. Крехів, Жовківського р-н., Львівської обл. Історія монастиря розпочалася у 1613 р. Саме тоді два ченці Києво-Печерської Лаври Йоіл і Сильвестр вирубали тут у скелі печеру і поселилися в ній.
Митрополит Йосиф Велямин Рутський, ввів до монастиря Пресвятої Тройці у Вільні і до Східної Церкви нову форму чернечого життя. Рутський, який ще як світський богослов планував відродити Зʼєднану Церкву через реорганізацію чернецтва, ставши Київським митрополитом, у 1617 році створив із своїх монастирів і ченців Чин, на зразок західних Чинів. Заглиблений у писання св. Василія Великого (+ 379) і задивлений в його діяльність, він уклав для свого Чину Василіянські Правила. Відтоді в Київській митрополії зачав існувати зорганізований «Чин Святого Василія Великого Конгрегації Пресвятої Тройці», що від 1932 року носить офіційну назву «Василіянський Чин святого Йосафата», а народ його зве «Отцями Василіянами».
3 вересня 2017 р., в каплиці Успіння Пресвятої Богородиці у с. Боржавському (Виноградівський р-н., Закарпатська обл.), відбулося храмове свято, яке очолив Єпископ Мукачівський Кир Мілан Шашік СМ.
3 вересня 2017 р. Б., в Імстичеві відбулося перше Святе Причастя. Для всіх цей день був святковим і особливим – 13 наймолодших парафіян вперше прийняли до свого серця Ісуса Христа під видом хліба і вина.