Складення Довічної Професії в Імстичівському монастирі

Деталі: Категорія: Останні новини; Опубліковано: Неділя, 09 серпня 2015, 17:59; Автор: Адміністратор; Перегляди: 3985

9 серпня 2015 р., у Василіянському монастирі в Імстичеві (Іршавський р-н., Закарпатська обл.), Чернець Провінції Святого Миколая в Україні, Преподобний Брат Кипріян Зейкан ЧСВВ, склав Довічну Професію у Василіянському Чині Святого Йосафата.

Складення Вічних Обітів Убожества, Чистоти і Послуху, відбулося під час Недільної Божественної Літургії, яку очолив Протоігумен Провінції Святого Миколая, Високопреподобний Отець Павло Райчинець ЧСВВ.

З Протоігуменом Літургію співслужили: Провінційний Вікарій о. Павло Кречун ЧСВВ, Настоятель Імстичівського монастиря о. Михаїл Станко ЧСВВ, о. Мелетій Рішко з Боронявського монастиря, о. Еміліян Гавей ЧСВВ з Імстичівського монастиря, о. Йоан Регусевич ЧСВВ та о. Полікарп Марцелюк ЧСВВ з Василіянського Інституту Філософсько-Богословських Студій.

В часі Літургії, після Малого Входу, Ченці-Професи привели бр. Кипріяна до монастирської каплиці, де його, в імені Протоархимандрита ЧСВВ, зустрів Протоігумен. Після співу тропаря «Обняття Отця відкрити мені поспіши…» та діалогу, бр. Кипріян, поклавши руку на Євангеліє, урочисто склав Обіти Убожества, Чистоти і Послуху та пообіцяв перебувати у Василіянському Чині Святого Йосафата аж до смерті. Крім того, пообіцяв також повсякчасну вірність і підлеглість Вселенському Архієрею, Христовому Наміснику.

Опісля відблося постриження Ченця та вручення йому повного монашого вбрання: Параману, нагрудного хреста, мантії і каптура, а також запаленої свічки, на пригадку, що своїм чистим і чеснотливим життям має стати «світлом світу». Цим він «прийняв знамена повної і врочистої посвяти Богові, й зодягнувся в усю броню Божу, щоб міг перемогти всю потугу і напасті світових засад...».

Під час своєї проповіді, присвяченої сладенню Довічної Професії, Протоігумен о. Павло побажав брату Кипріяну берегти Христове покликання протягом усього свого монашого життя і бути гідним цього покликання.

Бути монахом, − за словами Протоігумена, − це уприсутнювати Бога в цьому світі. Через монаха, Христос «переображується» між нами. Через монаха, Господь показується серед нас. Тому монах – це начебто «жива Євангелія». Це живий Ісус, жива Добра Новина і живе Боже Царство.

Тому Протоігумен побажав бр. Кипріяну завжди цілим своїм серцем віддаватися цьому покликанню, берегти цю Божественну найціннішу перлину. Закликав бути улюбленим сином для Бога, бути таким учнем, яким Господь завжди може послужитися, на якого завжди може розраховувати, через якого завжди може «переобразитися» в цьому світі, тобто показати своє Божество, і не лише у славі, але й також в укритті, переслідуваннях, або навіть на хресті.

Після завершення Божественної Літургії, бр. Кипріян промовив подячне слово за Дар життя, Дар покликання та за повноправну приналежність до Василіянського Чину своїм Настоятелям, Виховникам та Професорам.

Подякував також усім, хто взяв участь в його святі, зокрема співбратам по Чину, з якими проходив чернече формування і які в цей день монашим співом та прислугою, супроводжували його у складенні Вічних Обітів. Також подякував Сестрам-монахиням Чину Святого Василія Великого та Служебницям Непорочної Діви Марії.

Подяка була і жителям с. Імстичева, з якого походить бр. Кипріян, а передусім своїм батькам і родичам, за їхні молитви, плодом яких є не одне покликання до богопосвяченого та священичого стану.

Нехай Господь допоможе брату Кипріяну завжди удосконалюватися у своєму монашому покликанню на славу Божу, добро Василіянського Чину і цілої Церкви!

Нехай сотворить йому Многих і Благих Літ!