Smaller Default Larger

Пам’яті ісповідника віри митрофорного протоієрея Йосипа ШТИЛИХИ

Листовне звернення Високопреосвященного єпископа Кир Іринея Білика ЧСВВ до присутніх на похоронних богослужіннях за бл. пам. о. Йосипом Штилихою

 


 



Дорогі в Христі! Дорога моєму серцю родино!

В цей Різдвяний час, коли готуємося на прихід з небес на землю Сина Божого, Господа нашого Ісуса Христа, відійшов у вічність, до небес по заслужену нагороду дорогий нашій пам'яті ісповідник віри митрофорний протоієрей Йосип ШТИЛИХА.

Сильна і глибока християнська віра давали йому силу витривати в любові до Бога, до Католицької Церкви і свого Українського народу в часи довгого жорстокого комуністично-атеїстичного переслідування. Та навіть, коли народ був в кайданах, край у руїні, а ворог навіть молитись не давав, в умовах смертельної небезпеки, але дотримуючись якнайбільших заходів конспірації, о. Йосип продовжував священиче служіння, уділяючи святих Таїнств для всіх потребуючих. З відвагою і сміливістю, не зважаючи на небезпеку, він організовував підпільні Богослуження, на які приходили ми, що були в той час студентами Ужгородського університету, щоб підтримувати духовне життя, давав усім добрий приклад і заохоту до витривання у вірі та зберіганні Божих заповідей. І не боявся тих, «що вбивають тіло, душі ж убити не можуть». Його хата була підпільною церквою і прибіжищем для багатьох священиків та вірних. Тут я також мав нагоду зустрітися з ісповідником віри та довголітнім в'язнем сумління блаженної пам'яті єпископом Олександром Хірою.

Отець Йосип дочекався і з радістю сприйняв вихід нашої Церкви з катакомб, бо у вистражданій свободі нашої Церкви і України є і його заслуга, бо це ж і за його молитвами, його моральними і фізичними стражданнями це сталося.

А це його великий патріотизм і героїзм у служінні і посвяті для духовного добра нашого народу і Церкви, якій ревно служив і віддавав всі свої сили протягом усього свого довгого життя, яке дарував йому Господь.

Сьогодні ми прощаємося з ревним Христовим священиком, ісповідником віри, апостолом Господньої благовісті та Божої любові, і правдивим патріотом України. За це для нього наша шана і подяка.

Дорогі в Христі блаженної пам'яті отець Йосип жив для вічності, його життя, його щоденні турботи, молитви, старання були просякнуті пам'яттю про вічність і не шкодував для Бога нічого. Тож Господь Бог, як люблячий Батько, приймає його сьогодні в Свої небесні обійми. Тож хіба можемо сумувати, коли він перейшов у кращий світ, коли він продовжує своє життя у щасливій вічності.

Нехай Господь Бог прийме його в Свої небесні обителі на місці світлому, на місці квітучому, на місці спокійному, звідки відійшов біль, печаль і зітхання, а життя безконечне. Амінь.

Вічна йому память!

Єпископ Іриней Білик, ЧСВВ

Рим, 02.01.2012 року Божого

Рим − Папська Базиліка Санта Марія Маджоре

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Історія ЧСВВ OSBM

Історія Провінції

Історія монастирів

Помʼяник Провінції