Симпозіум з нагоди ювілею Василіянського Чину в Клужі – Румунія

Деталі

Категорія: Останні новини

Опубліковано: Вівторок, 28 листопада 2017, 19:22

Автор: Адміністратор

Перегляди: 1579

• НОВИНИ ЧСВВ
  

Тісний зв’язок історії Чину Святого Василія Великого та Румунської Греко-Католицької Церкви, з’єднаної з Римом, був предметом осмислення під час Симпозіуму в м. Клужі, Румунія, присвяченому відзначенню ювілейного року Василіянського Чину.

Цей Симпозіум під назвою «Чин Святого Василія Великі (ЧСВВ) в Румунській Греко-Католицькій Церкві, з’єднаній з Римом», який став великомасштабною духовною подією як завдяки великій кількості учасників, так і завдяки присутності визначних особистостей, відбувся у суботу 18 листопада 2017 року в греко-католицькому катедральному соборі, який перебуває в стадії будівництва, на площі Тимотея Чипаріу, Клуж-Напока, присвяченому Мученикам та Ісповідникам ХХ ст. Ініціатором та координатором програми був о. протоігумен Йоан Лауріан Дабок та ченці ЧСВВ. Співорганізаторами заходу, разом з отцями і братами василіянами, були Румунська греко-католицька єпархія з’єднана з Римом Клуж-Герли та факультет історії та філософії Університету Бабеша-Бойяї (УББ) у Клуж-Напоці.

На запрошення взяти участь в молитві та поминанні відповіли Його Високопреосвященство Мігель Маурі Буендіа, Апостольський нунцій в Румунії та Молдові, разом з яким були Преосвященний Вірджіл Берчя, єпископ греко-католицької єпархії Ораді та, в якості господаря заходу, Преосвященний Флорентин Крігалмеану, єпископ Клуж-Герли. Привітання від Генеральної управи ЧСВВ у Римі Головний настоятель о. Протоархимандрит Ґенезій Віомар передав через свого радника о. Діонисія Заведюка. У першій частині програми в каплиці святого Йосифа була відслужена поминальна Панахида за всіх монахів василіян, під час якої було, зокрема, згадано імена таких визначних членів Чину, які були основою Румунської Церкви, з’єднаної з Римом, як єпископи Іоан Георгій Патакі, Інокентій Міку-Кляйн, Петро Павло Арон та інші, а також імена таких свідків віри в часах комуністичного режиму, як Леон Ману, Георгій Маріна та Сильвестр Августин Прундуш.

Після цього відбулися дві робочих сесії в залі Кардинала Юліу Госсу. Преосвященний Флорентин розпочав сесію вступною молитвою, а після цього о. Йоан Лауріан представив причину цієї зустрічі, а саме відзначення 400-річчя від першої генеральної капітули Василіянського Чину і підготовки першого проекту статуту (правил або конституцій), який встановлює об’єднання василіянських монастирів в інституцію з єдиним централізованим керівництвом та їх активне душпастирське життя в Церкві. «Це Згромадження довгий час мало назву Чин Святого Василія Великого, із абревіатурою ЧСВВ, до 1932 року, коли назва була змінена на Василіянський Чин Святого Йосафата. Декретом Святішого Отця Папи Франциска, Прот. 413/16 / I, Василіянському Чинові був наданий ювілейний рік від 12 листопада 2016 р. до 25 листопада 2017 р. На даний час Провінція Святих Петра і Павла в Румунії є частиною цього міжнародного Чину папського права з Головним осідком у Римі, який має ще 9 Провінцій в різних країнах світу. В Румунії Чин продовжує використовувати традиційну назву Чину Святого Василія Великого, і отців називають монахами василіянами, так, як і раніше. З любов’ю і ніжністю перший румунський кардинал Його Блаженство Юліу Госсу називав його «наш Чин», тобто Чин нашої Церкви». Отець Протоігумен нагадав, що «в цьому ювілейному році у Провінції в Румунії були організовані кілька заходів, присвячених цій річниці, з наданням папського апостольського благословення та повного відпусту. Були це моменти благодаті, молитви і благословення як для ченців, так і для вірних». Було відзначено, зокрема, святкування 12 травня 2017 року, коли Його Високопреосвященство Апостольський нунцій в Румунії та Молдові відвідав спільноту монастиря Зіслання Святого Духа в Молішеті.

З вітальним словом до учасників Симпозіуму звернувся Його Високопреосвященство Апостольський нунцій, який сказав: «Я хочу скористатися цією можливістю, щоб передати вам благословення Святішого Отця, Папи Франциска, і його сердечне привітання, яке він попросив мене передати всім чоловікам і жінкам доброї волі в Румунії».

Вступне слово та першу доповідь мав єпископ Клуж-Герли. Представивши історичний шлях Чину Святого Василія Великого, Преосвященний Флорентин сказав, що історія цього Чину ототожнювалася, протягом тривалого періоду часу, з історією Греко-Католицької Церкви. «Достойні ченці василіяни були як у проводі З’єднаної Церкви, протягом п’яти десятиліть на престолі Архиєпархії, так і на амвонах парафіяльних церков, на шкільних кафедрах як вчителі й автори підручників або з хворими, бідними й опущеними. Настільки ж ревними були й у проповідуванні, навчанні або у проводі Божого народу на дорозі спасіння, вони залишалися вірними протягом більше трьох століть навчанню і правилам великого аскета і реформатора східного монашества, засновника перших благодійних установ, який став єпископом Кесарії в провінції Кападокії і залишився у християнській патристиці під прізвиськом «Великий»».

Важлива подія у спільній історії Василіянського Чину та Греко-католицької єпархії Клуж-Герли сталася в 1936 році, коли «внаслідок добрих відносин, які єпископ Юліу Госсу мав із настоятелями ЧСВВ, він пропонує ченцям василіянам адміністрацію монастиря Нікула, призначаючи його ігуменом преп. о. Леона Ману. Таким чином, у пастирському листі від 15 серпня 1936 року, який був зачитаний перед численною громадою, що зібралася під час традиційного паломництва, високопреосвященний єпископ сказав: «Наша думка звернулася до Родини Святого Василія Великого, яку від самого початку пастирського служіння я огорнув душевним теплом і піднесення якої я бажав з усієї душі, намагаючись підтримати початок її румунського відродження... З тих пір я спостерігав з любов’ю за їх кроками, сповненими благословенної праці, і я радів сталим поступом, який вони здійснювали...»», – навів Його Преосвященство ці слова, які відображають глибоку вдячність великого румунського єпископа.

Після цього були представлені доповіді на теми, пов’язані з історією ЧСВВ, які виголосили видатні викладачі факультету історії та філософії Клузького університету Бабеша-Бойяї, починаючи від декана цього факультету, проф. д-ра п. Овідіу Ґітти, який представив тему про Василіянський Чин і церковне з’єднання в Центральній Європі (XVIІ ст.). У другій частині презентації історія поступилася місцем пам’яті. Професор згадав місця свого дитинства, у місцевосці Біксад. «Коли я народився, Чин був поза законом, від 1948 року його більше не було. Ченці були вигнані, ув’язнені, але пам’ять залишилася. Будучи школярем, я бачив кожен день під час перерви монастирський пагорб у Біксаді. Монастир був закритий, але це було місце, про яке продовжували передаватися легенди, оповідання. Я казав, що василіяни – спільнота молитви та праці. І так, перші історії про монахів з Біксада я почув від тих, хто навчався ремеслу в монастирі. Я зрозумів з їхніх оповідань, який глибокий вплив мав монастир на цю громаду. Я знаю людей, які навчилися теслярської роботи, садівництва, мистецтва друку, палітурного переплету від монахів з Біксада, і всі говорили з благоговінням про тамтешніх отців. (...) я бачив протягом багатьох років у Біксаді паломницькі свята, організовані на честь Пречистої Діви Марії, я бачив юрби, що йшли з різних місць округу та з-за меж округу, у колонах, з прапорами попереду, співаючи марійські пісні, навіть якщо вони не йшли до монастиря [, який у той час був зачинений і паломництва до монастирської церкви заборонені – прим. перекладача], а тільки до парафіяльної церкви в Біксад.

Я бачив монастир останній раз три роки тому і я був засмучений тим, що бачив: вигляд колишніх камер ченців, будівлю із погнутим дахом, що руйнується, будинок без вікон, і мені цікаво, чи є ті, хто відповідає за збереження матеріальної спадщини цього народу, що вони роблять? Сьогодні в Біксаді є ченці, моляться люди, там є спільнота молитви. Але це вже не спільнота молитви і праці ченців василіян».

Продовженням, з іншої історичної перспективи, була доповідь доц. д-р п. Грети Моніки Мирон на тему: З історії трансільванської греко-католицької еліти: василіяни XVIІІ ст. Асист. д-р Луціян Турку мав доповідь на тему: Спроби організувати Василіянський Чин в Румунській Греко-Католицькій Церкві (друга половина ХІХ ст. – початок ХХ ст.). Після цього адвокат д-р Йонуц Віда-Сіміті вийшов ближче до слухачів, показуючи роль Чину Святого Василія Великого в Румунській Церкві, з’єднаній з Римом, в часи комуністичного режиму. Це юрист, який серйозно і в ім’я правди робить спроби, разом з Протоігуменом ченців василіян, до сих пір безуспішні – тому що до сих пір Румунська Церква і суспільство переживають неспокійні часи – повернути давній монастир Біксад.

Але Божа підтримка цього Чину полягає в тому, що ікона Пресвятої Діви Марії з Біксаду, яка збирала там великі паломництва, була йому повернена, як знак материнської опіки святої Матері та небесного благословення над все ще болісними травмами невимовних страждань під час комуністичного переслідування, які д-р Віда-Сіміті намагався висловити словами. Було підкреслено не тільки інтенсивність страждань, але також впевненість і непохитність у вірі тих, які перемогли в дусі, хоч, за логікою світу, вони були розбиті, ув’язнені, катовані, вигнані, позбавлені засобів для життя. Але вони одержали вінець від Ісуса!

Особливим моментом під час Симпозіуму стала презентація книги декана Овідіу Ґітти, документального видання про священика ісповідника віри: «Переслідування і опір – Васіле Чезеряну, греко-католицький священик у Досьє стеження за ним Органів Безпеки» – видання, опубліковане видавництвом Galaxia Gutenberg при участі письменниці Руксандри Чезеряну, проф. Клузького університету. Після цього о. Протоігумен Йоан подякував усім учасникам і вручив на знак пам’яті і вдячності ієрархам та доповідачам Симпозіуму медалі, які випустила з нагоди ювілейного року Генеральна управа Василіянського Чину, а також подарунки, серед яких – копію ікони Матері Божої з Біксада та історично-біографічний збірник про єпископів єпархії Клуж-Герли, якої правлячим єпископом є Преосвященний Флорентин. Від імені Святішого Отця Його Високопреосвященство Мігель Маурі Буендіа уділив усім присутнім благословення, після чого йому було вручено подарунок та букет квітів із побажанням «Многих літ! » до Дня народження (19 листопада) у супроводі аплодисментів та співу «многоліття» у радісному виконанні всіх учасників.

Преосвященний Флорентин тепло подякував отцям і братам василіянам, які вчинили можливою присутність представника Святішого Отця серед віруючих в Клужі в новому катедральному соборі, в якому цією подією записалася нова сторінка спільної світлої історії Румунської Церкви, з’єднаної з Римом, та Василіянського Чину.

• Джерело: стаття із сайту єпархії Клуж-Герли www.eparhiaclujgherla.ro
• Фото: Eparhia de Cluj-Gherla
• Переклад на українську мову редакції сайту osbm.info

• < Попередня
• Наступна >