Сповідь по телефону, або через Інтернет - це «модерна новина», або ж істинне прощення гріхів? Чи є це гріх?

Деталі: Категорія: Останні новини; Опубліковано: Понеділок, 09 квітня 2012, 15:00; Перегляди: 2644

Сповідь встановив по своїм воскресінні Христос, кажучи до апостолів, а через них – до їхніх послідовників єпископів й священників : «І каже їм Ісус: мир вам!

Як мене послав отець, так я посилаю вас. Промовивши це, дихнув на них і каже їм:Прийміть Духа Святого! Кому відпустите гріхи – відпустяться їм, кому ж затримаєте – затримаються» (Ів. 20.21-23).

На сьогодні, у час розвитку та прогресу телекомунікаційних технологій, з’явилася «новинка – сповідь по телефону, або через Інтернет". Багатьох вірників християнської церкви така "модерна новина" дивує і тривожить. Люди занепокоєні тим, що сповідь по телефону, або за допомогою Інтернету є великим прогрішенням.

Адже відомо, що під час Сповіді мають бути присутні як священик, так і вірник, який хоче розкаятися у скоєних гріхах та отримати прощення від Бога. Для цього він мусить жалувати за гріхи, має мати сильну постанову виправитися й більше не грішити та визнати свої провини перед священиком.

У такому випадку, як може людина, отримати істинне прощення гріхів через телекомунікації, якщо вона не присутня на сповіді? Свою думку щодо цього питання висловив настоятель Хрестовоздвиженського греко-католицького Кафедрального Собору м. Ужгорода о. Іван Тидір.

− За допомогою Інтернету чи телефону істинну сповідь отримати не можливо. Греко-католицька церква до цього ставиться негативно. Я назвав би таке «дійство» − "віртуальною сповіддю", яка є тільки духовною бесідою і не несе в собі відпущення гріхів. При сповіді має бути присутня людина. Щодо "телефонної" сповіді – то її можна прирівняти тільки, як до духовної розмови. Ні в якому випадку це не є Св. Тайною Покаяння, тобто сповіддю. Адже сповідь не є щиросердною, якщо вірник під час Св. Тайни Покаяння віч-на-віч не зустрічається із священиком. Люди мають зрозуміти, що вони у своїх вчинених гріхах сповідаються не священику, а Богу. Священнослужитель є свідком, який поручається перед Богом за те, що людина виявила щиросердний жаль за вчинені гріхи і висповідалася.

І коли ми визнаємо свої провини перед духівником , то через його вуста від Господа отримуємо пророщення наших гріхів. У такому випадку можемо бути певні в тому, що висповідані чистосердечно з розкаянням і жалем наші гріхи є нам не тільки прощені Господом, але й відпущені Творцем, – говорить отець Іван.

– А скільки разів на рік потрібно приступати до Сповіді?

– Сповідатися бажано кожного посту. У році є чотири багатоденні пости – Різдвяний, Великий, Апостольський або Петрівський та Успенський. Також керуватися потрібно серцем. Якщо людина відчуває неспокій, тривогу, то потрібно прийняти Св. Тайну Покаяння, щоб впустити в своє серце Бога та повернути втрачений спокій. До сповіді людина має право приступати з 8-річного віку.

Життя людини – це неперервний рух вперед, назад, або ж рух в хаосі блукання, безнадійності чи невпевненості у собі. Життя – це розбитий спокій, тиша, гармонія душі, які ми прагнемо відшукати чи повернути до себе знову. Кожному із нас однаково відбивають години земного життя і призначений неоднаковий час летить швидким темпом у «безодню» сьогодення різних подій.

Врівноважена людина мусить знати й зрозуміти, що кожен, живучи на Землі, має старатися якомога менше кривдити інших, не причиняти людям тілесного і душевного болю чи страждань, не грішити. Однин із Господніх дарів нашого життя – це спроможність людини змінити свій характер, знову дещо починати, творити, вміння робити добро, вибачатися, виправляти коли помилилися у чомусь. І кожен із нас має щось подолати у своєму житті, перемогти себе та прийти до правдивої істини. Аби зробити це, нам потрібно насамперед знати і розуміти, що таке гріх і яку силу має Св. Тайна Покаяння.

Гріх – це свідоме і свобідне переступлення Божої волі. Різноманітність гріхів велика. Святе Письмо подає нам великий перелік гріхів. «Учинки ж плоті явні: розпуста, нечистота, розгнузданість, ідолослужіння, чари, воронування, сварки, заздрість, гнів, суперечки, незгоди, єресі, пияцтво… . Гріхи розрізняють за їхньою тяжкістю.

Смертельний гріх руйнує любов у серці людини тяжким порушенням Закону Божого, він відвертає людину від Бога, надає перевагу «добру» земному.

Легкий (простимий) гріх дозволяє існувати любові, навіть якщо ображає і ранить її. Легкий гріх є моральною невпорядкованістю, яку можна відновити через любов, яка продовжує перебувати в нас.

– Отче Іване, що таке гріх первородний?

– Первородний гріх — це гріх, вчинений нашими прародичами в раю. Він переходить разом з виною і карами на всіх людей. Людина, яку спокусив диявол, дала вмерти у своєму серці довірою до свого Творця і, зловживаючи своєю свободою, не послухалася Божій заповіді. Саме в цьому і полягає первородний гріх.

– У якій святій Тайні відпускається первородний гріх?

– Первородний гріх відпускається в святій тайні Хрещення.

– А у якій святій Тайні відпускається особистий гріх?

– Особистий гріх відпускається в святій Тайні покаяння (Сповіді).

Св. Тайна Покаяння – це велика Тайна Божої любові до грішника. Бо коли ми знову чинимо нові гріхи, то Господь не відкидає нас від Себе, не відвертається і готовий знову нас простити, якщо ми від усього серця жалуємо та постановляємо виправитися. Але для отримання Його прощення, Він постановив, як звичайну вимогу: ми маємо визнати свою провину перед священиком та його устами одержати прощення наших гріхів, і пообіцяти дати відповідне надолуження. Бо Господь сказав Своїм учням: «Що зв'яжете на землі, буде зв'язаним на небі. А що розрішите на землі, буде розрішеним на небі».

Св. Тайна Покаяння називається також сповіддю, від визнання гріхів перед священиком. Якщо б його не було, то вірник повинен збудити в собі відчуття досконалого жалю та постановити поліпшитися. При найближчій нагоді він має визнати свої гріхи перед священиком. Тоді Господь прощає нам наші гріхи, навіть якби проминуло багато часу, поки ми зустрінемо священика-сповідника.

Невід’ємною частиною сповіді є каяття. Це відчуття власної недосконалості та провини перед Господом. Сповідь і каяття – головні складові примирення з Богом. Тому, щоб посповідатися і отримати відпущення гріхів, потрібно їх знати, назвати і бажати виправитися.

Уділяючи святу Тайну Сповіді, священик виконує служіння Доброго Пастиря, який шукає вівцю, що заблукала, Доброго самарянина – що лікує рани постраждалого від розбійників, Люблячого Батька – що очікує свого блудного сина і приймає його, коли той в тривозі повертається до батьківської домівки, Справедливого Судді – який судить без огляду на особу і суд якого є справедливим та милосердним. Одним словом, священик є справедливим знаком милосердної любові Бога до кающогося грішника.

Духовними плодами тайни Сповіді є:

Примирення з Богом, через що каянник отримує благодать;

Примирення зі Святою Церквою;

Відпущення вічної кари, викликаної смертельними гріхами;

Часткове відпущення дочасних кар за гріхи;

Мир і лагідність совісті, душевна врівноваженість;

Надбання духовних сил до боротьби, яку веде християнин із спокусами.

Індивідуальна й повна Сповідь з тяжких гріхів та розрішення є єдиним природним способом примирення людини з Богом та Церквою.

Т. Горянка

Джерело: ua-reporter.com