Зустріч українського монашества в Італії у монастирі Головної управи Василіянського Чину в Римі

Деталі: Категорія: Останні новини; Опубліковано: Понеділок, 05 лютого 2018, 15:19; Автор: Адміністратор; Перегляди: 2460

У четвер 1 лютого 2018 року, в навечір’я свята Господнього Стрітення за григорянським календарем, представники різних чернечих спільнот Української Греко-Католицької Церкви та Римо-Католицької Церкви в Україні, які виконують своє служіння в Італії, організували спільну зустріч з нагоди Світового Дня богопосвяченого життя, який в Католицькій Церкві відзначається на свято Стрітення.

Цьогорічна зустріч українського католицького монашества відбулася в монастирі Головної управи Василіянського Чину Святого Йосафата в Римі.

Розпочалася вона в монастирській каплиці Христа Царя о 18:30 год. Великою вечірньою з литією свята Господнього Стрітення, яку відслужив протоархимандрит Василіянського Чину о. Ґенезій Віомар. Вели спів цього разу напереміну отці і брати василіяни з монастиря на Авентинському пагорбі та сестри василіянки із спільноти, яка діє при соборі Святої Софії в Римі.

У цій молитві й зустрічі монашества взяли участь: отці та брати василіяни (із монастиря Головної управи Чину, о. Роберт Лисейко – із Папської української колегії святого Йосафата, а також отці з України, які брали участь цього тижня в міжнародній зустрічі священиків, які співпрацюють з Католицьким скаутством Європи); мати протоархимандриня Дія Стасюк та інші сестри Чину Святого Василія Великого (як з монастиря Головної управи, так і з двох інших римських спільнот, що при соборі Святої Софії та при Папській колегії по віа Боччеа); генеральна настоятелька сестра Софія Лебедович та інші сестри Згромадження Служебниць Непорочної Діви Марії із трьох римських спільнот (монастиря Головної управи Згромадження та з української й румунської Папських колегій на пагорбі Джаніколо); сестра натоятелька Ріта Балдо та інші сестри Згромадження Катехиток Святої Анни (із спільноти при церкві святих Сергія і Вакха в Римі); сестри Згромадження Пресвятої Родини із м. Помпеїв, з якими прибув також о. Юрій Скаськів; о. Сава Масник Студійського Уставу; студент Папської української колегії святого Йосафата о. Григорій Джала (представник Місійного Згромадження Святого Апостола Андрія); представник Римо-Католицької Церкви в Україні о. В’ячеслав Гриневич (із Згромадження святого Вінкентія Паллотті).

По закінченні литії відбулося мирування, а після цього о. Миколай Козелківський, ЧСВВ, мав до численно зібраних отців, братів та сестер духовне повчання у монастирській каплиці.

Виходячи з особистого досвіду, о. Миколай розповів, як деколи апельсин, хоч такий гарний на вигляд і з таким чудовим запахом, може мати настільки кислий смак, що його неможливо їсти. Так може бути і з людиною, в тому числі й богопосвяченою: назовні вона гарна і, здається, все робить правильно, є приваблива для інших, але коли поглянути на її життя ближче – немає в ньому такого «смаку», який мав би бути.

Звертаючись думкою до євангельської притчі про робітників у винограднику (Мт 20,1-16), проповідник зауважив, що читач цієї притчі може мати багато запитань: чому господар почав давати платню, починаючи не від перших до останніх, а від останніх до перших? чому він дав однакову платню і тим, які майже зовсім не працювали, як і тим, які були на роботі цілий день? І може зродитися підозра, що господар не є добрим, як це сталося з тими, що докоряли йому. Докоряли, бо їх щось дуже не влаштовувало. Вони не розуміли логіки такої поведінки господаря, чули себе покривдженими! «Ти не правий! » – обурювалися вони.

Але господар відповідає одному з них: я тебе не кривджу, я не поганий, навпаки, «хочу й цьому останньому дати, що й тобі... Чи ж око твоє лукаве з того, що я добрий?! »

Ці запитання і відповіді спонукають кожного з нас задуматися: а який образ Бога маємо ми, кожний із нас? Яке наше ставленням до Бога? Коли людина довіряє Богові і Його любить – вона шукає близькості з Ним, але коли би хтось засумнівався в Божій доброті – то, мабуть, уникав би Його близькості, втікав би від Нього. Тому важливо, який образ Бога ми плекаємо у своєму розумі й серці.

Також о. Миколай зауважив, що добрий намір – далеко не те саме, що добрий вчинок: можна багато собі постановляти, а нічого не зробити. Мабуть багато хто з нас чув зізнання інших людей: я не маю часу на молитву, я опускаю вечірню або ранішню молитву. Молитва до Бога є однією з найкращих і найпотрібніших у житті справ, вона є перебуванням на розмові з Богом. Тому важливо знаходити для молитви найкращий час протягом дня, щоб не було опущень молитви.

Як спосіб молитви о. Миколай запропонував метод молитовного читання Божого слова, lectio divina, роздавши кожному з учасників зустрічі на окремій картці коротке представлення цього способу молитви і читання Святого Письма. Боже слово, – наголосив о. Миколай, – та Пресвята Євхаристія – це те багатство, яке доступне кожному з нас, у них присутній і через них промовляє і діє Ісус Христос.

Після слів о. Миколая о. протоархимандрит Ґенезій Віомар привітав усіх гостей, зазначивши, що зустріч Ісуса із Симеоном у єрусалимському храмі вказує на ту цінність зустрічі, яку переживаємо щоразу, коли зустрічаємося з нагоди цього свята Стрітення. Головний настоятель Отців Василіян висловив глибоку радість з того, що у цьогорічній зустрічі бере участь таке велике число осіб. Тож запросив усіх до спільної фотографії а опісля – до монастирської їдальні.

Під час перекуски настоячи отці, брати і сестри мали нагоду братерського спілкування й обміну думок, а ті, що ще не були знайомі, мали нагоду для знайомства.

На закінчення вечері слово мав духовник Папської української колегії святого Йосафата о. Роберт Лисейко, ЧСВВ, який був співорганізатором цьогорічної зустрічі монашества. Він від імені всіх учасників зустрічі склав щиру подяку протоархимандритові о. Ґенезію Віомару, настоятелю римського монастиря о. Маврикію Попадюку та всій спільноті монастиря Головної управи Чину в Римі за те, що приготували цю зустріч та вечерю. Також о. Роберт привітав представників усіх спільнот, які прибули на цю зустріч та склав їм побажання з нагоди свята Господнього Стрітення та Дня богопосвяченого життя.