Християнський табір «Плоди Святого Духа» при Малоберезнянському монастирі

Деталі: Категорія: Останні новини; Опубліковано: Вівторок, 17 липня 2018, 13:30; Автор: Адміністратор; Перегляди: 2588

З 8 по 14 липня 2018 року при Малоберезнянському монастирі отців Василіян Провінції Св. Миколая відбувся літній табір під назвою «Плоди Святого Духа».

Організаторами зустрічі були отці Василіяни: о. Мелетій Рішко та о. Йосафат Сичкун. Допомагали отцям о. Василь Бич, бр. Домінік Костак, ЧСВВ, бр. Мирон Балог, ЧСВВ та Мирослава Глагола.

У цьому таборі взяли участь понад 60 дітей віком від 12 до 20 років. Учасники були звідусіль: із с. Бороняви, с. Малий Березний, с. Жнятина, с. Дунковиця, с. Імстичева, ур. Джублик, с. Велика Копаня, м. Мукачева та навіть із Санкт-Петербурга.

Впродовж тижня щодня був наступний розпорядок: Служба Божа, Вечірня, Сповідь, духовні розмови із отцями і катехизації. Також відбувалися спортивні змагання, походи в ліс, на річку; різні спортивні ігри (волейбол, футбол, теніс). Крім цього, учасники табору працювали в групах, де обговорювали питання, які турбують дітей. Особливу увагу було приділено головній темі наук – плоди Святого Духа. Всі заходи, які проводилися у таборі і стосувалися теми «Плоди Святого Духа», дали змогу краще зрозуміти, більш глибоко пізнати, пережити і сприйняти все, що було почуто на катехизаціях.

Разом із бр. Мироном учасники табору вивчили пісню «Мир і Любов», яка стала гімном табору.

Особливо запам’яталися ватра з іграми та піснями, банси, які проводили дівчата із м. Ужгорода, «таємний друг» і молитва Тезе у храмі, яку провадила Марія Мартюк, а також Адорація Найсвятіший Тайн, котру розпочав о. Мелетій.

У таборі подбали не лише про духовне зростання, але й про тілесні потреби, котрі підкріплювали смачною їжею, такою, «як готує мама». За це ми вдячні кухарці Тані Вучкан із с. Бороняво.

На завершення табору Протоігумен отців Василіян о. Андрій Белеканич, ЧСВВ зачепив дуже важливу тему про вартість і значення Служби Божої.

Для дітей був приготований святковий обід, після якого всі разом із о. Мелетієм поговорили про ще один із важливих плодів Святого Духа - Любов, про який отець дуже добре і зрозуміло пояснив на прикладі коротенького життя нашого табору. Тут діти змогли краще зрозуміти про плоди Святого Духа, роблячи один одному маленькі подарунки, проявляючи терпіння один до одного, проводячи разом час, спілкуючись, знаходячи нових друзів, закінчуючи все це подякою Богу.

Час у таборі пролетів дуже швидко і плідно. Всі діти були задоволені, щасливі, натхненні Духом Святим і кожен з них виявив бажання зустрітись ще не раз.

Дяка Богу за все!

Повідомила Мирослава Глагола

Фото: Мирослава Глагола

Враження від табору діток:

«Хочу щиро подякувати всім аніматорам цього табору. Ви всі дуже хороші. Завдяки вам табір вийшов дуже класним і по-справжньому християнським.

Особливо мені сподобалась молитва в стилі Тезе. Я радію тим, що з Божої ласки зміг до вас приїхати».

Віталій

«Все было очень круто. Ребята все добрые, хорошие и отзывчивые. Не было времени скучать. Если мне выпадет возможность побывать тут еще раз, то я буду очень рада».

Даша

«Моє враження від табору: веселі і хороші друзі, подарунки від «таємного друга», ігри, ватра, молитва Тезе, смачна їжа, банси і о. Мелетій.

Дякую за добре проведений тиждень».

Аделіна

«Моє враження від табору: хороша, смачна їжа, зручне ліжко, «таємний друг», ватра, банси, хороші друзі, аніматори, молитва Тезе, ігри і о.Мелетій!!!»

Яна

«За ці дні, проведені в таборі, в першу чергу ми хочемо подякувати духовним наставникам: о. Мелетію – це людина, котра виховувала нас та заміняла нам батька; о. Йосафату, котрий навчив нас багато чому, проводив різноманітні духовні розмови та давав поради.

На мою думку, духовні наставники в цьому плані відіграють дуже важливу роль. Якщо зараз перераховувати всіх, кому ми маємо сказати «дякую», то це буде дуже довго. Тому напишемо тут, що ми дуже ВДЯЧНІ кожному, хто брав участь в цьому.

Перший день можливо було трохи важко. Але день за днем ставало тільки краще. Ми проводили більше часу разом, ми спілкувались один з одним, відпочивали та розповідали про свої проблеми, котрі нас турбують. Ми не помічали, як проходить час, ми насолоджувались моментами.

Служби Божі, спільні молитви, молитва Тезе – це все, що нас об'єднало тут. Нас об'єднав сам Господь Ісус Христос. Він скликав нас всіх сюди, щоб ми мали змогу пізнати Його краще, і ми це зробили.

Тому, ми дуже дякуємо кожному, хто був поруч з нами. Хліб «з лекваром», пісні під гітару, спільні молитви та спокій на душі – ось цього ми прагнули.

Ми дуже багато чому навчились. Ми вдячні. Дякуємо! Мукачево любить кожного.

До зустрічі.

З Богом!

Христина