Як прийде смерть… (Зореслав)

Деталі

Категорія: Останні новини

Опубліковано: Вівторок, 19 березня 2019, 20:32

Автор: Адміністратор

Перегляди: 1625

Як прийде смерть, – ми не чужі собі!

Ми зустрічалися не раз, нівроку,

Поглянула, всміхнулась, далебі,

І відійшла полями тихим кроком.

Як прийде смерть, я прошепчу: «Вітай!

Вже досить гри на схованки між нами.

Лиш, будь ласкава, ніжно пригортай

Твоїми невблаганними руками.

І поцілуй до сну, щоб я заснув

З усмішкою до ясних зір небесних,

З надією на соняшну весну,

На гомін дзвонів радісних, воскресних».

Ген по той бік я Богові вклонюсь:

– Ось я, – скажу. – Ласкавий будь, о Пане! –

Йому за Україну помолюсь

І вартою-бійцем над нею стану.

А поки що без смутку і без слів

Хай порох мій під зорями спочине,

Під шум сосон, під гураґан вітрів,

Під кущиком червоної калини.

(10 листопада 1973 р.)

• < Попередня
• Наступна >