100-літній ювілей с. Ольги Ладжун, ЧСВВ

Деталі: Категорія: Останні новини; Опубліковано: Неділя, 09 червня 2019, 20:48; Автор: Адміністратор; Перегляди: 4285

Василіянська спільнота Ченців Провінції Св. Миколая та сестер-монахинь Чину Св. Василія Великого в Україні, щиросердечно вітають Високопреподобну сестру Ольгу Ладжун, ЧСВВ із 100-річним ювілеєм!

Дякуємо Господу за дар Вашого життя і за промовисте для нашого покоління свідчення вірності монашому покликанню, любові до Бога та рідного українського народу, а також за цінне передання нашої історії, яким ми продовжуємо збагачуватись із ваших спогадів.

Нехай Пресвята Богородиця, Мати і Заступниця Чину Св. Василія Великого, ласкаво огортає Вас своїм Материнським Покровом!

с. Ольга Марія Ладжун, ЧСВВ (біографічна довідка)

Марія (монаше ім’я с. Ольга), народилася 10 червня 1919 р. у селянській сім’ї Ладжунів у с. Руські Комарівці, Ужгородського району на Закарпатті. Батько Марії загинув під час першої Світової війни, залишивши молодою вдову та двоє маленьких дівчаток: Марію та Єлизавету. У 1924 році, п’ятирічну Марійку віддають до ужгородського сиротинця, яким опікувалися сс. Василіянки. Вже від дитинства дитина мала можливість спілкуватися з сестрами та приглядатися до монашого способу життя. Це і сформувало бажання посвятити своє життя для служіння Богові у монашому житті. Живучи у сиротинці Марія вступає до початкової школи, далі навчається 4 роки у так званій горожанській школі.

У 1936 році, шістнадцятилітня Марійка вступає на новіціят сс. Василіянок у м. Ужгороді, яким керували сестри з Станіславова (тепер Івано-Франківськ). Цього ж року отримує монаші облечини та нове монаше ім’я Ольга. Після трьохрічного новіціяту, 1938 р. складає тимчасові обіти у ЧСВВ. Також, у цей час, вчиться в Учительській семінарії у м. Ужгороді, де отримує диплом вчителя початкових класів. Вчителює у м. Великому Бичкові.

Будучи у монастирі, в 1941 році, с. Ольга іде на навчання до Угорщини, де вступає в Сигетський університет на біологічний факультет. Через два роки с. Ольга повертається до Ужгорода.

28 серпня 1944 року в Ужгородському монастирі сс. Василіянок, під звуки гармат складає свої довічні обіти Богові.

Після закриття монастиря у 1945 р. с. Ольга, як і багато її співсестер, змушені покинути монастир та шукати праці та дах над головою, адже їх діяльність як монахинь у радянській державі була заборонена.

З 1946 по 1949 рік працює бухгалтером у різних державних організаціях. У 1950 році починає працювати за фахом у початковій школі у с. Середнє на Ужгородщині, де вчителює неповних 20 років.

Упродовж усіх цих років с. Ольга перебуває під пильним оком енкаведистів, проте і надалі залишалася монахинею та зберігає вірність своїм монашим обітам. Відвідування недільної Літургії у римо-католицькій церкві та спілкування з іншими сестрами по Чину у часи заборони вимагали від с. Ольги великої пильності.

Лише у 1996 році с. Ольга повернулася до спільнотового монашого життя у Мукачівському монастирі сс. Василіянок.

У 2008 році с. Ольгу було переведено на служіння до Хустського монастиря сестер Василіянок, де вона проживає й сьогодні.

На фото:

Монастир Сестер Василіянок у м. Хусті, 9 червня 2019 р. Б.
Із с. Ольгою: місцева спільнота сестер, сестри з м. Перечина та отці Василіяни з Осідку Провінції Св. Миколая (Малий Березний).