З 17 по 21 липня 2019 р. у Боронявському монастирі відбулася Молитовна зустріч для хлопців, у якій взяло участь 13 осіб. Метою зустрічі було допомогти хлопцям глибше пізнати своє покликання. Організаторами молитовної зустрічі є о. Еміліян Гавей, ЧСВВ та бр. Христофор Юрик, ЧСВВ, духовним провідником молитовної зустрічі цього року був о. Роман Мельник ЧСВВ, який у своїх науках говорив хлопцям як правильно робити вибір, чим керуватися.
Перший день був ознайомленням із правилами зустрічі і знайомством. Учасники познайомилися один з одним і послухали науку. У ній о. Роман наголосив на тому, що любов є фундаментом будь якого покликання. Коли ми робимо вибір з любов’ю то обов’язково зробимо його правильним. І також було поставлене запитання, на яке хлопці повинні були дати відповідь наступного дня. Воно звучало так: «Чи Ісус мав вибір?». Чи мав він право вибирати своє покликання. Помолившись вечірні молитви і отримавши благословення на сон всі пішли до своїх кімнат, роздумувати на наукою, поставленим питанням і відпочивати.
Першу половину другого дня було присвячено духовній науці, роздумам над нею і ознайомленню з історією і побутом Боронявського монастиря. На науці о. Роман говорив про притчу про блудного сина і після неї кожен з хлопців отримав завдання на листку написати, як він розуміє цю притчу. Друга половина дня була присвячена спорту, а саме футбол, який допоміг учасникам краще здружитися одні з одними. У післяобідній науці отець зробив порівняння між тим як люди відповідають на заклик Ісуса. За приклад він навів відповідь апостолів, які одразу покинули все і пішли за Ісусом. І також відповідь багатого юнака , який не захотів покинути все. І висновком науки було щоб зробити вибір, важливий вибір, в житті нам інколи приходиться покидати все. І закликав хлопців не боятися цього, а сміливо це робити. Опісля кожен з хлопців отримав аркуш паперу на якому міг анонімно написати запитання до отця духовника. Ввечері відбулася ватра на якій о. Роман відповідав на поставлені питання, а також всі ми вивчали нові патріотичні пісні, співали їх разом і пригадували собі історію України від початків. Хлопці побачили наскільки багатою є українська культура і як важливо бути українцем у цей непростий для нашої країни час.
Третій день був культурно пізнавальним. Зранку одразу після сніданку всі учасники вирушили у дорогу. Першою зупинкою було Красне поле, щоб віддати честь всім померлим героям і воїнам української землі. Помолившись панахиду ринули до Синевиру. Там ми відвідали реабілітаційний центр бурого ведмедя «Синевир». Побачили як ведмеді відновлюються після перебування в жахливих умовах і також наскільки людина може бути жорстокою щодо природи. Також зупинились ми і в реабілітаційному екопарку з дикими вовками, де на наше здивування зустріли не лише вовків, а й різних тварин таких як: леви, амурський тигр, верблюди, лами, осли і багато інших. Найбільше хлопцям сподобались останні, томі що до них був вільний вхід, всі могли зробити собі з ними фото і торкнутися до них. Не оминули ми і страусину ферму. Не одразу всі наважилися підійти до великого нелітаючого птаха, а тим більше нагодувати його. Але потім це все минулося. Також на цій фермі ми відвідали музей з різними опудалами тварин і зробити з ними фото. Святу літургію ми відслужили в церкві Покрову Пресвятої Богородиці села Синевирська Поляна. Гарно пообідавши ми вирушили до озера Синевир, де послухали історії і легенди про нього, а також заспівали гімн України. Повертаючись додому ми заїхали ще до водоспаду Шипіт , який зачаровує своєю красою. Повернувшись додому всі отримали благословення на сон і пішли відпочивати після насиченого дня.
Четвертого дня нашої зустрічі учасники дізналися про історію Василіянського Чину, про його видатних осіб і сучасність чину. Після переглянули презентацію про життєпис блаженного владики Павла Гойдича ЧСВВ. Особливо було наголошено на вірі владики Павла, і на його відданості своїй вірі, Чину і народу. Ввечері переглянули фільм «Сміття», про життя і пригоди трьох бразильських хлопців з сміттєзвалища. Після фільму, у церкві, відбулася Адорація Найсвятіших Тайн і молитва за покликання. Особливо дякуємо брату Мирону, який приїхав і зіграв нам на гітарі , яка допомогла нам заглибитись у роздуми.
Останнього дня всі помолилися подячну Літургію, яку відслужив о. Еміліян. Після Служби отець всім подякував і побажав віднайти своє покликання. Всі отримали благословення і окроплення священною водою, а також пам’ятки про молитовну зустріч. Пообідавши, учасники роз’їхались по домівках.
Дякуємо всім, хто долучився, щоб ця зустріч відбулася, а особливо отцям Боронявського монастиря, які прийняли нас.