Великоднє вітання Протоархимандрита Василіянського Чину Святого Йосафата отця Ґенезія Віомара

Деталі: Категорія: Останні новини; Опубліковано: Субота, 11 квітня 2020, 13:40; Автор: Адміністратор; Перегляди: 1930

Христос Воскрес!

Дорогі у Христі!

В імені цілого Василіянського Чину вітаю всіх із Великоднем – Воскресінням Христовим, святом усіх свят, найбільшим святом кожного християнина, – тому що вся історія спасіння набуває свого повного значення у світлі пасхального таїнства смерті та воскресіння Ісуса Христа, а Христова Церква саме в ньому знаходить свій початок і життєву силу.

Кожного року, заздалегідь готуючи себе подвигом посту, оновлюємо оцей спомин про центральні події таїнства спасіння, яке перемінює все наше життя, але ніколи до сьогодні ми ще не переживали Великдень таким чином, як цього року: ні ми самі, ні наші предки, як це відомо з подій довгої історії християнства. Ніколи ще богослужбові урочистості, – за винятком хіба що часів переслідування Церкви і нищівних воєн, – не відбувалися без якнайчи-сельнішої участі вірних: чи то особистої участі кожного, чи спільної участі цілої громади. Ніколи в період приготування до свята християнської Пасхи не звучали заклики, як цьогоріч, – у першу чергу, з боку церковної ієрархії та душпастирів: відкласти індивідуальне примирення з Богом у Таїнстві сповіді до більш догідного часу після Великодня. Ніколи не були заборонені привселюдні прояви народної віри, як Хресна дорога, спільні моління, процесії тощо. Ані не замикались двері наших домів, адже всі ми хотіли насолодитись спільністю та радістю, яку дарує Христос Воскреслий.

Цього року переживаємо особливий час, в якому добровільно, хоч із болем, відмовляємося від тих рис Великодня, якими є прилюдне християнське свідчення і висловлена назовні радість, поділена з усіма, у великій спільноті зібраних на велелюдне богослужіння людей. Дбаючи про справжнє добро ближнього, згідно з новою Христовою заповіддю любові, не покидаємо наших домівок, хіба зі справжньої необхідності, сумлінно виконуючи накладені цивільною владою наших країн норми надзвичайного стану або карантину, щоб зупинити передавання коронавірусної недуги, яка, як знаємо, вражає передусім найслабших, похилих віком та хворих на хронічні недуги, провокуючи погіршення їх здоров’я, а у величезній кількості випадків – передчасну смерть. Тому, майже так, як перші християни, а можливо, ще з більшою інтенсивністю, переживаємо незвичний досвід перебування за зачиненими дверима, досвід віри й молитви у домашній церкві, якою є наші сім’ї, родини, спільноти. Проте, об’єднані спільною молитвою, завдяки засобам електронного зв’язку, соціальним мережам, радіомовленню та телебаченню, відчуваємо свою приналежність до великої родини, Христової Церкви, присутньої всюди там, де людина звертається з молитвою до Бога Отця через Сина у Святому Дусі у спільноті братів і сестер по вірі. Парафіяльні храми і надалі відчинені для відвідування вірними, і хоч у них не служаться в цей час прилюдні відправи, душпастирі, із дотриманням встановлених норм, продовжують здійснювати своє парафіяльне служіння.

Складаю найкращі великодні побажання Главі Української Греко-Католицької Церкви Блаженнішому Святославу, іншим Ієрархам тих Церков свого права, де виконують служіння отці і брати василіяни, як також усім церковним Ієрархам на місцях їхнього служіння, – котрі з батьківською дбайливістю та пастирською розсудливістю ведуть свої Церкви посеред непередбачливості та труднощів періоду, який переживає людство. А особливі вітання – співбратам по Чину Святого Василія Великого у кожній Провінції – Настоятелям, Отцям і Братам – як також всім богопосвяченим особам – Отцям, Братам і Сестрам – та вірним-мирянам, які в нових обставинах, що відкриваються перед нами, мірою можливостей та в рамках своїх харизм, продовжують поєднувати зусилля, виявляючи братерську любов та близькість до всіх потребуючих. Висловлюю близькість і солідарність з усіма та дякую всім, що саме в цей конкретний момент даєте промовисте свідчення щедрості та мужності, та запевняю про братню молитву, з надією, що навіть ці, на перший погляд, несприятливі й загрозливі обставини, можуть бути унікальною можливістю для особистого і спільнотного зросту, навернення світу до Бога та відкритості для настанов Святого Духа і Його оживляючих плодів, з перспективою кращого майбутнього.

Свято Христового Воскресіння пригадує нам з усією очевидністю, що Божий задум спасіння в Ісусі Христі був довершений і став дійсністю задля нас, задля кожного з нас зокрема. Ми цінні в Божих очах настільки, що Отець Небесний не завагався дати свого Єдинородного Сина як жертву відкуплення за гріхи всього світу. І ось ця жертва здійснилася: Ісус Богочоловік зійшов до аду і визволив усіх полонених та вивів їх із собою до воскресіння. Він воскрес і дає вічне життя тим, які з вірою в любові звертаються до Нього. Тому, підбадьорюючи один одного і святкуючи в теперішніх обставинах радісне й величне свято Христової перемоги, будьмо впевнені, що жодні випробування і перешкоди не зможуть віддалити нас від радості перебування з Христом Спасителем у Небесному Царстві, яке присутнє вже тут на землі, а звершиться в повноті у вічності, до якої прямуємо, виконуючи своє щоденне служіння, відповідне нашому покликанню у Христі.

Христос Воскрес!

Воістину Воскрес!

о. Ґенезій Віомар, ЧСВВ

Протоархимандрит

Дано в Римі в монастирі Головної управи Чину

у Великий четвер 9 квітня 2020 року