Smaller Default Larger

Різдвяне привітання Протоігумена Провінції Св. Миколая о. Франціска Онисько ЧСВВ – 2021

 

Під час Великого Повечір’я з нагоди Празника Різдва Христового, Протоігумен Провінції Св. Миколая в Україні о. Франциск Онисько ЧСВВ, звернувся до Отців і Братів Провінції, а також до вірних у Христі, з різдвяним зверненням та привітанням.

 

 

Високопреподобні Отці і Брати,

Дорогі Брати і Сестри у Христі,

 

Христос Народився!

Щиросердечно вітаю Вас усіх із одним з найбільших церковних празників – народженням Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа!

Цьогорічне святкування Різдва Христового відбувається у нашому і цілому світі серед великих викликів та перемін.

Дотепер ми так звикли святкувати Різдво своїми звичними традиціями, інколи вже не надто вглиблюючись у його суть. Але цього року, хоч ми ці традиції і далі намагаємося зберігати, однак багатьом з нас й справді хочеться пережити народження нашого Спасіння, яке приходить у цей світ в маленькому Ісусі. Багатьом сьогодні хочеться пережити це Спасіння по-особливому, а можливо і вперше. Хочеться стати і самим у своєму серці місцем народження цього Спасіння, яким є Ісус.

Історичне народження Христа теж відбулося серед великих викликів і перемін. Ці переміни виражені словами Євангелія, яке оповідає нам, що: «Тими днями вийшов наказ від кесаря Августа переписати всю землю» (Лк. 2:1). Це дійсний історичний час, в якому, як каже історія, кесар призвів до зміни світу, призвів настання нового часу. Кесар Август, який мав титул «гідний поклоніння» і «спаситель», стає причиною універсальних змін у своїй імперії.

Саме серед цих здавалось би найбільших тоді перемін, серед цієї великої світової історії, двоє маленьких людей перебувають у важкій дорозі до Вифлеєму, де й народиться найбільша Зміна нашої з вами історії. Не знаючи цього, т.зв. божественний кесар спричиняється до сповнення обітниці Божої, обітниці про сповнення найбільш глибокого очікування кожної людини. Наказ кесаря вимушено привів Йосифа і Марію у Вифлеєм, де згідно пророцтва мало народитися наше з вами Спасіння.

Ми звикли переживати Різдво як найбільш радісну подію серед церковних і народних празників. І справді, не було до того часу такої радості, ні на Небі ні на землі, як у тому віддаленому і вбогому вертепі, де Марія народила Ісуса. Але обставини, в яких народилася ця Радість, були немислимо драматичними.

Євангеліє каже нам: «І от коли вони були там (у Вифлеємі), настав їй (Марії) час родити, і вона породила свого Сина первородного, сповила Його та поклала в ясла, бо не було їм місця в заїзді» (Лк. 2:6-7).

Важко навіть уявити собі, як ці двоє молодих людей переживали в ту ніч ось це «не було їм місця в заїзді». Як це переживав Йосиф, що прийняв на себе цю велику місію – бути опікуном Божого Сина? Як переживала це молоденька Марія, яка прийняла у Благовіщенні таке найвище і найдостойніше покликання – стати Матір’ю Божого Сина? Така здавалось би висока, найвища гідність для цих двох скромних молодих людей, але «не знайшлося для них місця».

«Прийшло (Світло) до своїх, – а свої його не прийняли» (Йо. 1:11) – пише Євангелист Йоан про прихід на землю Божого Сина.

«Лисиці мають нори й птиці небесні – гнізда, а Син Чоловічий не має де голову прихилити» (Мт. 8:20) – каже потім сам Ісус про Себе.

Тому в Різдві Христовому відбувається найбільша зміна цінностей: те, що велике, стає мізерним, а те, що непомітне, стає найціннішим. Ісус, сам будучи найвеличнішим і наймогутнішим, не належить до того, що є великим і могутнім у цьому світі. Сам будучи найбільшою Переміною людини і світу, його прихід не обмежений хоч би й якими великими перемінами цього світу. І хоч в історії завжди повторюється оце «не знайшлося їм місця у заїзді», але Ісус завжди народжується у своєму місці, у своєму Царстві, у серцях своїх вірних, тих, які як Йосиф і Марія, цілковито Йому довіряють і себе посвячують у Його Життя.

Тому і наше переживання різдвяних подій може бути лише тоді найглибшим, коли ми поєднаємося з отим пережиттям Марії і Йосифа «не було їм місця в заїзді». Щоб нам опинитися в тому місці, де народився Ісус, потрібно відійти від думання і бажання, яке панує у цьому світі. Нам потрібно піти за тими двома непомітними людьми, яких не прийняв Вифлеєм. Піти за ними у пустку, невідомість, можливо теж у засоромлення і в сумніви. Піти за ними у місце, яке призначене зовсім не для народження Божого Сина. Нам потрібно бути співзвучними з оцим безвладним і неважливим Дитятком, бо саме воно є єдино Могутнім, від якого усе залежить і від якого усе походить.

Тому, попри ці загально-світові зміни, в яких ми вимушено опиняємося, із-за яких можливо нам немає місця у нашому звичному світі, із-за яких для нас можливо не знаходиться місця серед своїх, із-за яких ми можливо стали на порозі невідомого, на порозі ночі і безнадії, із-за яких ми можливо опущені до найнижчого статусу, який нас знецінює, попри це все Марія і Йосиф ідуть перед нами, щоб теж і в цій нашій історії народилося наше Спасіння.

Нехай в житті кожного з вас і в кожному серці, яке сьогодні цього очікує, Марія покладе своє новонароджене Дитя і нехай з Ним народиться у ваших серцях ціле Його Небесне Царство, Царство Любові, Миру і Добра!

 

Новонароджений Ісусе,

Новонароджена наша Надіє,

Новонароджене наше Світло серед людської темної ночі!

Поки ми дійшли до Твого різдвяного вертепу, нам довелося подолати важку дорогу, спричинену світовими змінами. Дорогу війни, хвороби, смерті, обмеженості, кривди й зазіхань, дорогу нездійснених очікувань, безнадії і розчарування.

Дозволь нам сьогодні бути учасниками Твого Святого Народження, яке приходить до нас серед пустки, серед зневіри й темноти.

Дозволь нам у цю вже яскраву, а не темну ніч, поклонитися саме Тобі, прихованому у найбільшій людській простоті і слабкості, поклонитися Тобі, а не порожній Величі цього світу.

Дозволь нам самим стати для Тебе різдвяними яслами, куди Марія вкладає Тебе, як своє Дитя.

Дозволь нам поєднатися з тими змінами, якими є Ти Сам для нас у своєму Різдві – змінами, які назавжди нас нерозривно поєднають з Тобою і з Твоїм Життям.

Саме сьогодні розпочинається наше життя, коли в ньому народжуєшся Ти. Саме у Твоєму Різдві можемо по справжньому народитися і ми.

Будь прославлений, Господи, за цей Твій Дар для нас і сподоби нас в повноті бути його живими учасниками.

 

Христос Народився! Славімо Його!

 

З найщирішими різдвяними і новорічними привітаннями та побажаннями,

о. Франціск Онисько ЧСВВ

Протоігумен Провінції Св. Миколая

 

Малий Березний – Осідок Провінції – Україна

2021 рік Божий

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Історія ЧСВВ OSBM

Історія Провінції

Історія монастирів

Помʼяник Провінції