Відновлення Новіціяту в Провінції Св. Миколая

Деталі: Категорія: Останні новини; Опубліковано: Понеділок, 01 березня 2021, 11:46; Автор: Адміністратор; Перегляди: 1500

28 лютого 2021 р. Б., у Провінції Св. Миколая в Україні було урочисто та офіційно відновлено Новіціят, осідком якого став Боронявський монастир Отців Василіян, а новопризначеним Вчителем новиків – о. Кипріян Зейкан ЧСВВ.

Датою відновлення Новіціяту став день, коли 100 років тому, Василіяни урядово відкрили реформований Новіціят в Мукачівському монастирі, розпочавши тут реформу монашого життя в Закарпатській Провінції.

З цієї нагоди у Боронявському монастирі зібралася Василіянська родина двох Провінцій в Україні, аби спільно відслужити урочисту Божественну Літургію, яку очолив Протоігумен Провінції Св. Миколая о. Франціск Онисько ЧСВВ.

Разом з Протоігуменом Провінції Св. Миколая Літургію співслужили:

Ієромонахи Провінції Найсвятішого Спасителя: Протоігумен о. Йоан Школик ЧСВВ, Віце-ректор Василіянського Інституту Філософсько-Богословських Студій о. Бернард Підгірний ЧСВВ, Ігумен та Вчитель новиків Крехівського Новіціяту о. Володимир Маланюк ЧСВВ, Настоятель Погінського монастиря о. Роман Мельник ЧСВВ та о. Никодим Гуралюк ЧСВВ.

Ієромонахи Провінції Св. Миколая: Провінційний Вікарій та Настоятель Мукачівського монастиря о. Даниїл Дербаль ЧСВВ, Провінційний радник та Ігумен Імстичівського монастиря о. Полікарп Погоріляк ЧСВВ, Провінційний Економ о. Еммануїл Хмара ЧСВВ, Провінційний Секретар та Настоятель Малоберезнянського монастиря о. Лука Буняк ЧСВВ, Настоятель Боронявського монастиря о. Еміліян Гавей ЧСВВ, Вчитель новиків Боронявського новіціяту о. Кипріян Зейкан ЧСВВ, ієромонах Імстичівського монастиря о. Михайло Станко ЧСВВ.

Участь в Літургії взяли брати-студенти Василіянської семінарії, які провадили літургійний спів, брати-новики Крехівського новіціяту, які прислуговували при богослужінні, та сестири Чину Св. Василія Великого із Закарпатських монастирів.

У проповіді Євангелія, яке цієї неділі розповідало притчу про блудного сина, Протоігумен о. Франціск підкреслив, що у цій притчі центральне місце займає милосердний батько, який проявляє нечувану любов свого серця як до одного сина, що віддалився від його дому і від нього самого у чужий край, так і до другого, який хоч і жив щодня в батьківському домі, однак у своєму серці теж був віддалений від батька.

Опісля Протоігумен наголосив, що сьогодні ми по особливому переживаємо цю притчу, бо вона теж має глибоке відношення до монашого життя, до тих синів, які посвячуються Небесному Отцеві. На початку чину вічних обітів, які на все життя складає кожен монах після тривалого шляху чернечої формації, співається тропар, який є піснею ось цього сина з притчі:

Обняття Отця відкрити мені поспішись: грішно моє прожив життя, но на багатство невичерпне гляджу щедрот Твоїх, Спасе, нині збіднілим моїм не погорди серцем. До Тебе, Господи, в покорі кличу: Згрішив, Отче, на небо і перед Тобою, – спаси мене!

Монаший стан закликає кожного сина і кожну доньку, більш поглиблено вирушити ось в ту мандрівку повернення до дому, повернення до батька, яким є Господь. Тому й найбільша монаша посвята Вічних обітів почитається із згаданої молитви, яка є зустріччю з Небесним Отцем на порозі Його дому – на порозі рідного дому кожного сина чи доньки, – зазначив Протоігумен.

Але посвята ця розпочинається із вступного кроку, під час якого сини стають на дорогу вірності та відданості своєму Отцеві. Цей крок є вступом до монашого стану, вступом до місця, яке є виключно домом Небесного Отця. Мовою наших монаших правил, це місце називається Новіціят. Іншими словами це початкова школа монашого життя, розташована в монастирі, куди молоді люди вступають, аби розпочати шлях цілковитої посвяти Господеві.

Сьогодні цей Новіціят урочисто і офіційно відкривається саме тут – в Боронявському монастирі. Він відкривається цією Літургійною молитвою в рамках нашого Василіянського Ювілею монашої реформи, яку 100 років тому розпочали наші попередники. І саме в цей день 28 лютого, 100 років тому, у 1921 році, наші Отці відкрили в Закарпатській Провінції реформований Новіціят.

І справді це місце стало тим євангельським домом, про який розповідається сьогодні в Євангелії, при якому довкола Небесного Отця виховалась численна кількість вірних синів – священиків і монахів, що потім з великою посвятою продовжували справу свого батька і несли його Любов у цей, не раз такий блудний світ, який лише того і прагне, аби мати свою егоїстичну свободу та намагається віддалитися від Господа.

Свою проповідь Протоігумен традиційно завершив молитвою:

Небесний наш Отче! Наш люблячий батьку!

Ти завжди очікуєш нас на порозі нашого рідного дому, яким є Твоє Божественне Серце.

Просимо Тебе, щоб у серці кожного з нас був завжди один-єдиний дороговказ – дороговказ до Тебе.

Щоб мандрівка кожного з нас, якою б драматичною вона не була, але нехай вона завжди веде нас в одному-єдиному напрямку – з поверненням до дому, до Тебе.

І нехай це місце, яке ми сьогодні посвячуємо Тобі, стане домом формування справжніх і вірних Твоїх Синів, які з усією самопосвятою будуть здійснювати Твою Божественну Волю у цьому світі.

Нехай це місце справді буде Твоїм домом, на порозі якого Ти чекатимеш тих юнаків, яких і сьогодні Ти кличеш покликом свого Серця.

Разом з Тобою, наш Отче, ми віримо, що численні Твої сини знайдуть до Тебе сюди дорогу, навіть серед приман цього облудного світу, і посвятяться Тобі у Твоїй Любові.

Допоможи і всім тим, які з одного боку «не порушили жодної твоєї заповіді», не згіркнути у своєму послусі і не забути про одну найважливішу – заповідь Любові до Тебе.

Щоб ніхто з нас не заздрив тим, кому вдається вирватися з Твого дому до фальшивої свободи і незалежності.

Небесний Отче, прийми нас сьогодні знову за своїх дітей, попри наші неодноразові блукання.

Приклич і в наш час таких синів, які були б вірними Тобі на все життя, віддаючи себе Тобі у цілопальну посвяту.

Після Літургії, відбулося зачитання Декретів відновлення Новіціяту в Провінції Св. Миколая, заснування його нового осідку в Боронявському монастирі та призначення і затвердження Вчителя новиків о. Кипріяна Зейкана ЧСВВ. Ці декрети, за дорученням Протоігумена, оголосив Провінційний Вікарій о. Даниїл Дербаль ЧСВВ.

Опісля Провінційний Секретар о. Лука Буняк ЧСВВ зачитав історичну довідку про заснування Новіціяту в Закарпатській Провінцій у рамках Реформи Василіянського Чину в 1921 р.

Відтак, своє слово з нагоди відкриття Новіціяту промовив Протоігумен о. Йоан Школик ЧСВВ, а Настоятель Погінського монастиря о. Роман та о. Никодим, подарували на руки Вчителя новиків та Настоятеля Боронявського монастиря, копію Погінської чудотворної Божої Матері, довкола якої щороку зголошувалися кандидати до Василіянського Чину.

На завершення, слово подяки мав Протоігумен о. Франціск Онисько ЧСВВ, наголосивши на тому, що вшановуючи цього року 100-літній Ювілей монашої реформи і розуміючи постійну потребу та важливість оновлення чернечого духу, ми теж йдемо слідами наших попередників і перше, що ми робимо в цьому Ювілейному році – це відновлюємо Новіціят в нашій Провінції.

Учителю, – де перебуваєш?», – спитали Ісуса, як розповідається в Євангелії, одні з перших його учнів (Ів.1:38-39). «Ходіть та подивіться», – відповів їм Ісус. Пішли, отже вони, і побачили, де Він перебуває, і того дня залишилися в нього.

Мабуть це одне з найважливіших наших завдань, і одна з найважливіших наших місій – творити місце, де перебуває Ісус… творити місце, де Він мешкає. Творити місце, куди він запрошує тих, кого кличе за собою, – підкреслив Протоігумен.

Отож і перше та найважливіше завдання цього монастиря, який став новим осідком Новіціяту в нашій Провінції – творити дім Отця, згідно повчання сьогоднішнього Євангелія, при якому будуть виховуватися і формуватися для проповіді Євангелія, великі Його сини.

Сьогодні ми висловлюємо щиру подяку усім нашим співбратам, які прибули на цю урочисту та справді цінну історичну подію.

Насамперед дякуємо Вам, дорогі Отці і Брати, за спільну віру у те, що Небесний Отець і сьогодні стоїть на порозі свого дому та чекає кожного свого сина, якому дарував гідність чернечого покликання, – наголосив Протоігумен. – Дякуємо за віру у те, що сила любові Небесного Отця і сьогодні сильніша від будь якої принади цього світу.

Багато хто сьогодні вже не вірить, що батьківська любов Бога діє серед нас і що вона здатна потягати численних синів, які живуть у світі. Ми ж цю віру сьогодні по особливому виражаємо нашому Отцеві і просимо Його чимраз то більше виливати свою любов на всіх нас, його дітей, що йдуть нераз складними дорогами життя, несучи в глибині свого серця іскру Божої Любові і Божої подоби.

Хоч усі стани життя і всі види покликань є цінними в Божих очах, однак особливим є той, яким жив наш Господь, Ісус Христос. Тому цей дім має бути теж місцем проповіді про красу і особливість цього стану життя і цього покликання, яким Господь і сьогодні кличе багатьох наслідувати його спосіб життя. Отож дякуємо всім Вам, хто сьогодні з нами виражає віру у ці непроминаючі та вічні цінності євангельських рад.

Від усіх присутніх на цій події, Протоігумен висловив особливу подяку і молитовну підтримку місцевим отцям і братам, які творять тут спільноту Новіціятського проводу і висловив побажання, щоб Небесний Отець з чутливим серцем завжди дивився на це місце і нехай Його батьківська любов поширюється звідси у серця численних його синів, яких він обдаровує своїм покликанням до богопосвяченого синівства, для наслідування його Єдинородного Сина, Господа нашого Ісуса Христа, якому нехай буде честь і слава на віки вічні. Амінь.

Також цей новіціятський дім сьогодні ми поручаємо молитвам і опіці Небесної нашої Матері, Пречистої Діви Марії. Саме їй, у її тайні Благовіщення, посвячений цей монастир, – додав Протоігумен. – Нехай вона буде зразком до наслідування кожного ченця, який розпочне тут своє чернече життя, маючи в основі її слова: «Ось я, слугиня Господня! Нехай мені станеться за словом Твоїм».

Пресвята Богородице, нехай кожен юнак, який вступить до цього Новіціяту, буде народжений через Твої молитви і твій святий Покров, справжнім Твоїм сином і вірним послідовником Твого Сина і нашого Господа Ісуса. Амінь.