21 вересня 2021 р. Б., в Імстичівському монастирі Отців Василіян відбулися відпустові святкування празника Різдва Пресвятої Богородиці.
Святкову Божественну Літургію з нагоди цього відпусту очолив Протоігумен Провінції Св. Миколая о. Франциск Онисько ЧСВВ.
Під спів місцевого парафіяльного хору, з Протоігуменом Літургію співслужили: Ігумен Імстичівського монастиря о. Полікарп Погоріляк ЧСВВ, Настоятель Мукачівського монастиря о. Даниїл Дербаль ЧСВВ, Настоятель Боронявського монастиря о. Еміліян Гавей ЧСВВ, Ієромонах Малоберезнянського монастиря о. Прокопій Лотоцький ЧСВВ, та єпархіяльні священики. Численні ієромонахи та ієреї уділяли вірним святу Тайну Покаяння.
У проповіді з нагоди празника Різдва Пречистої Діви Марії, Протоігумен наголосив на тому, що це свято є святом християнської надії і цією надією є сама Пресвята Богородиця.
Разом з цим Протоігумен підкреслив, що в сьогоднішньому святі ми можемо спостерегти, як Бог приходить у наше життя не через мудрість, славу і силу цього світу, а через «глупоту і ганьбу хреста», як це назвав у своєму посланні апостол Павло.
Так прийшла у цей світ і Непорочна Марія. Вона прийшла у цей світ «Божою силою», а ця сила завжди є «ганьбою і глупотою» для зарозумілого світу, тому що вона проявляється через хрест, тобто через цілковиту відданість одному Богові і через повну довіру йому Одному.
Пресвята Богородице, наша Надіє, сьогодні й ми очікуємо твого народження, бо саме через Тебе і лише через Тебе в наше життя приходить Господь.
Без тебе Він, який є єдиною правдивою Любов’ю, залишається для нас недосяжним, немов би в потойбіччі, немов би лише в майбутньому, яке ми можемо очікувати.
Але через Тебе, це майбутнє стає для нас вже сьогоденням.
В тобі ми знаходимо Того, хто без Тебе для нас є лише очікуванням.
Завдяки Тобі найбільша Любов хоч ще недосяжна, але в той же час вже присутня в нас і вже змінює нас зсередини.
Через Тебе, наше майбутнє проникає в наше теперішнє, а наше сьогодення – отримує доступ до нашого майбутнього.
Цим нашим Майбутнім є той, кого Ти народила і зустрітися з ним вже тепер можна лише завдяки християнській надії і цією надією є саме Ти.
Це не доказ, не емоції, це – особа, це – Мати, це Ти – жива наша Надія, через яку правдиве Життя, вічне Життя, вже сьогодні стає для нас не очікуванням, а реальністю.
Ми обираємо хрест… як і Ти, Пресвята Діво, ми хочемо народитися через хрест… тому що як і Ти ми хочемо народитися для Бога і сказати Йому «Так! Нехай завжди і у всьому буде лише Твоя свята Воля і Твоя вічна до нас Любов, яка народжується через лише хрест, тобто з Твого Божественного Серця!»
Святкова Літургія завершилася «многоліттям», подячною промовою Ігумена, мируванням та окропленням свяченою водою.
*******
*******