Smaller Default Larger

Найважливіше – дозволити Богові зустріти себе!

«В той час принесли батьки хлоп’ятко Ісуса в Єрусалим поставити перед Господом» (Лк. 2,22).

Празник Стрітення Господнього – це подія, що переносить нас до Старозавітного Храму, до «Святая Святих» і ставить нас у присутності самого Бога. Принесення сорокаденного Ісуса до Храму є «подією зустрічі»: зустрічі між Господом Богом і людством що очікує Спасителя. 

Всемогутній Бог являється тут як беззахисне дитя, натомість представниками людства стають старець Симеон та Анна пророчиця. У Храмі відбувається також зустріч двох пар: з одного боку молоді Марія та Йосиф, з іншого похилі віком Симеон та Анна. У центрі зустрічі – Ісус.

Свято Стрітення Господнього – подія зустрічі Бога та людини – є також днем Богопосвячених осіб. Це свято, запрошує нас наново відкрити красу та радість зустрічі з Богом, його близькість та присутність у нашому щоденному житті. Зустріч із Богом відбувається щоднини, також і сьогодні. До неї запрошені всі віруючі християни. Але найперше таку зустріч покликані пережити богопосвячені особи, тобто монахи та монахині.

Кожне монаше покликання зроджується завжди із зустрічі з Ісусом, із діалогу з Ним. Іншого шляху немає. Все починається із зустрічі. Це відбувається тоді, коли покликання проявляється раптово, як непередбачений і несподіваний досвід, завдяки потужній дії Божої благодаті. Однак це стається також і тоді коли покликання зростає поступово, через роздумування та розпізнавання, протиріччя та протистояння, результатом яких стає обов’язково «зустріч».

Тому монаше покликання завжди є досвідом «зустрічі» та «протистояння». З однієї сторони є Бог який запрошує, з іншої людина, яка приймає рішення. Божий голос лунає в серці молодої людини в таїнственний спосіб. Це голос, який закликає та пропонує, дораджує та супроводжує. Це голос, який з ніжністю та силою, просить та наполягає, вислухати та відповісти, зайняти позицію та прийняти рішення. Втім дуже часто таке рішення настає тільки після впертого опору, тривалих протистоянь, а то й затятого спротиву.

Ця «зустріч-протистояння» зазвичай супроводжується пошуком тиші та місць усамітнення, у яких легше зануритися в себе та навчитися слухати. У тиші зроджуються глибокі запитання, про сенс та мету життя, що лунають усередині людського серця. У тиші ми вчимося їх приймати та дозволяємо їм з’являтися дедалі частіше. У тиші можемо відчитати те слово чи той знак, який може підштовхнути нас зробити новий крок. Навіть якщо не все зрозуміло, найважливіше – це дозволити Богові зустріти себе!


Тобі, молодий юначе,

…хто відчуває в своєму серці бажання ближче зустріти Ісуса і прагне пережити моменти досвіду Бога, ми, Василіяни, пропонуємо можливість провести з нами певний період та пройти шлях розпізнавання свого покликання.

 

  • о. Кипріян Зейкан ЧСВВ (Маґістер Новіціяту)

 

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Історія ЧСВВ OSBM

Історія Провінції

Історія монастирів

Помʼяник Провінції