Smaller Default Larger

«Священики повинні бути пастирями серед людей»

Відновити в собі Духа святості, знайти шлях до всіх людей, зокрема до убогих, в’язнів та хворих, піклуватись вірними, бути справжніми пастирями серед людей – з такими закликами звернувся Папа Франциск до кардиналів, єпископів і священиків вранці 28 лютого 2013 р., під час відправи урочистої Святої Меси в базиліці Святого Петра у Ватикані.

У цей день за григоріянським календарем Церква відзначає Великий Четвер, спогадуючи встановлення Святих Тайн Священства та Євхаристії. Під час Служби Божої єпископи посвячують святе миро, призначене для уділення Святих Тайн Хрищення, Миропомазання та Оливопомазання. У богослуженні, яке очолював Святіший Отець, співслужили кардинали, єпископи та священики, як дієцезальні, так і ченці, що виконують своє душпастирське служіння в Римі. Ця спільна відправа є знаком єдності між Папою – Пастирем Вселенської Церкви та його братами у священстві. Під час цього богослуження священики відновили свої священичі присяги.

На початку проповіді Святіший Отець висловив радість з приводу Святої Меси з посвяченням мира, яку він вперше відслужив як Єпископ Риму, та згадав день своїх священичих свячень. Хорхе Маріо Берґольйо прийняв ієрейські свячення 44 роки тому, 13 грудня 1969 року.

Святіший Отець звернув окрему увагу на читання під час богослуження, які говорили про «помазаних» – Слугу Ягве у книзі пророка Ісаї, царя Давида та Ісуса, нашого Господа. Спільним для них є те, що вони намащення, яке вони отримали, було призначене для Божого люду, якому вони служили: для бідних, ув’язнених, пригнічених. Папа вказав, що священиче помазання повинно доходити до кінців Всесвіту, додаючи, що відправляючи богослуження, священик бере на свої рамена люд, який йому довірений, і несе його імена, викарбувані у його серці.

Святіший Отець наголосив, що доброго священика можна впізнати з того, як він «намастив» своїх вірних, наприклад, коли люди виходять із Служби Божої з обличчям, з якого можна зрозуміти, що вони отримали добру новину. Люди дякують, бо відчувають, що священик в молитві підносив до Господа дійсність їхнього щоденного життя, їхні терпіння й радощі, їхні тривоги й надії. А тоді просять молитись за них, їх поблагословити. «Завжди потрібно оживляти благодать і в кожному проханні, іноді, несвоєчасному, часом тільки матеріальному або банальному, але воно є таким тільки на перший погляд, відчути прагнення вірних бути «помазаними» запашним миром, бо вони знають, що ми його маємо», – зауважив Папа, звертаючись до священиків.

Святіший Отець зазначив, що священики повинні бути на «околицях існування», де знаходимо страждання, кровопролиття, сліпоту, яка прагне бачити, де є так багато в’язнів недобрих власників. Папа Франциск перестеріг перед замиканням у собі самих, бо в такому випадку замість того, щоб бути посередниками, поступово можна стати наємниками та розпорядниками. Священики повинні бути справжніми пастирями серед людей та рибалками людей.

Святіший Отець звернувся також і до вірних, щоб любов’ю і молитвою були близькими до своїх священиків, щоб вони змогли завжди бути такими Пастирями, як цього бажає Христове серце. А священикам побажав, щоб Бог Отець відновив у них Духа святості, яким вони були намащені, щоб відновив його в їхніх серцях так, щоб це намащення дійшло до всіх, також і на «околиці», де вірні його найбільше очікують та оцінюють.

«Нехай же вірні відчують, що ми є учнями Христа, – сказав Папа Франциск, – що ми зодягнулись у їхні імена, що не шукаємо іншої ідентичності. Щоб через наші слова та вчинки вони могли отримати те миро радості, яке нам приніс Ісус, Божий Помазаник».

За матеріалами: radiovaticana.va



 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Історія ЧСВВ OSBM

Історія Провінції

Історія монастирів

Помʼяник Провінції