13-14 липня 2013 р., у Василіянському монастирі в м. Мукачеві, відбулося урочисте святкування Празника Мукачівської Чудотворної Ікони Матері Божої, якій виповнюється 560 років від часу написання.
В це свято, під час Архієрейської Божественної Літургії, Преподобний брат Максим Пішта ЧСВВ, чернець Провінції Св. Миколая, склав Довічну Професію у Василіянському Чині Св. Йосафата.
Празник Мукачівської Чудотворної Ікони Матері Божої в Мукачівській греко-католицькій єпархії новий – його встановлено у 2010 році, через рік після того, як Отці Василіяни відновили свою діяльність в м. Мукачеві і розмістили тут згадану Чудотворну Ікону Богородиці, яка має давню і багату історію. І хоч цього року празник Мукачівської Ікони відзначався тут лише вчетверте, можна було зауважити, що для жителів міста і прочан він зайняв вагоме значення.
Церковно-календарним днем свята є 16 липня, але для більш зручної участі в ньому, Отці Василіяни Мукачівського монастиря урочисто відзначають його в найближчу неділю.
Цього року, згідно Програми святкувань, вшанування Чудотворної Ікони розпочалося в суботу 13 липня. О 19.00 була відслужена Велика Вечірня з Литією, а о 21.00 в рамках нічного чування – Божественна Літургія, яку очолив та виголосив під час неї проповідь Настоятель Боронявського монастиря отець Тарас Іванина ЧСВВ, у співслужінні з Настоятелем Мукачівського монастиря отцем Веніамином Довганичем ЧСВВ, Провінційним Вікарієм отцем Павлом Кречуном ЧСВВ та єпархіальними священиками.
Особливістю передсвяття даного празника стала співана молитва на вервиці до Пречистої Діви Марії. Перед Чудотворною Іконою Богородиці, прочани роздумували в молитві над «радісними», «світлими», «страсними» та «славними» таїнствами життя Господа нашого Ісуса Христа та Його Пресвятої Матері.
В неділю 14 липня, празник Чудовторної Ікони розпочався із святкової Утрені та Акафіста до Пресвятої Богородиці, які відслужив отець В’ячеслав Сеник ЧСВВ з Василіянського Інституту в Брюховичах.
Центральним богослужінням в цей день стала Архієрейська Божественна Літургія, яку очолив Преосвященний Владика Ніл Лущак ЧБМ, єпископ-помічник Мукачівської греко-католицької єпархії. З Владикою Нілом співслужили два Протоігумени Василіянського Чину: отець Павло Райчинець – місцевий Провінційний Настоятель, та отець Пантелеймон Саламаха з Провінції Найсвятішого Спасителя в Україні. Також, у співслужінні Божественної Літургії взяли участь Настоятель Мукачівського монастиря отець Веніамин Довганич ЧСВВ й Настоятелі інших Василіянських монастирів, ієромонахи-василіяни і парохи Мукачівської єпархії.
На це богослужіння численно зібралися як жителі міста Мукачева, так і прочани з різних місцевостей Закарпаття та інших областей західної України, як також численне монашество чоловічих та жіночих Чинів і Згромаджень. Своїм співом, прикрашав богослужіння хор «Осанна» з м. Івано-Франківська, який діє при Василіянському монастирі Царя Христа. Священики з різних монастирів та парафій уділяли вірним Святу Тайну Покаяння-Сповіді.
Невдовзі після початку Божественної Літургії, зазвучав монаший спів тропаря «Обняття Отця, відкрити мені поспішись…» і двоє ченців-василіян у повному монашому вбранні почали супроводжувати до престолу брата Максима Пішту ЧСВВ. Таким чином, розпочався обряд складення Довічної Професії цього брата у Василіянському Чині. Довічними обітами послуху, чистоти і убожества, брат Максим в цей день цілковито й назавжди посвятив себе Богові.
Преосвященний Владика Ніл, на початку своєї проповіді пригадав історію Мукачівської Чудотворної Ікони Богородиці, згадавши зокрема, що у 1926 році, під час перенесення цієї Ікони до тодішнього Василіянського монастиря в Мукачеві, Преосвященний єпископ Петро Гебей віддав в опіку Матері Божої цілу Мукачівську греко-католицьку єпархію та її вірних.
Опісля Владика Ніл підкреслив важливе значення євангельського повчання, в якому Христос закликав не турбувалися своїм життям: що нам їсти і що пити, ані тілом своїм: у що одягнутись, а шукати найперше Царства Божого та його справедливості, а все інше нам додасться (Пор. Мт. 6, 22-33).
Якраз Богородиця в цей день по-особливому нас до цього заохочує, подібно як під час чуда в Кані Галилейській, говорячи: „Що лише скаже вам Ісус, те робіть” (Пор. Ів. 2, 1-12).
А прикладом такого цілеспрямованого шукання Царства Божого, за словами проповідника, є богопосвячені особи, які показують нам, що життя – це насамперед Божий дар і що осягнути щастя ми зможемо лише тоді, коли – за словами святого Августина – „наше серце спочине в Бозі”.
Що ж до почитання Пречистої Діви Марії, Владика Ніл сказав, що Мати Божа є для нас дороговказом і наче та морська зірка, вказує нам дорогу до правдивого щастя – шлях до Господа Бога. Тому молячись перед її Чудотворною Іконою, яка виставлена в цьому Монастирі, пам’ятаймо, що вона також є нашою Небесною Матір’ю і прибігаймо завжди до неї в наших нуждах і потребах, адже як сказав святий Бернард: „Хто довіряє Божій Матері, ніколи засоромлений не буде”.
Після закінчення Божественної Літургії, Настоятель Мукачівського монастиря висловив подяку присутнім на цьому празнику і всім, хто спричинився до його проведення, прозвучало «Моголіття» та відбулося мирування. Біля статуї Матері Божої була освячена вода і відбулося окроплення цією водою всіх присутніх. Хор «Осанна» звеличував Пресвяту Богородицю своїм співом.
Перед тим як повернутися до своїх домівок, прочани приступали до Чудотворної Ікони Богородиці, звертаючись до неї у своїх потребах, з вірою сподіваючись, що «Покровителька Закарпаття» випросить у свого Сина для кожного потрібне йому чудо. Для когось – фізичне чудо, для інших – духовне, а для декого – можливо відродження до нового життя…
о. Франціск Онисько ЧСВВ
ФОТОГРАФІЇ З ПОДІЇ: