7 вересня 2013 р. Б., в десяту річницю відходу до вічності блаженної памʼяті Владики Івана Маргітича, в його родинному селі Боржавське, була відслужена заупокійна Архієрейська Божественна Літургія, яку очолив Правлячий єпископ Мукачівської греко-католицької єпархії Владика Мілан Шашік, у співслужінні з Протоігуменом Василіянської Провінції Св. Миколая о. Павлом Райчинцем ЧСВВ, отцями-василіянами та єпархіальним духовенством.
Літургія служилась в величному Свято-Покровському храмі, будівництву якого Владика І. Маргітич приділяв особливу увагу і турботу. В крипті цього храму Владику й поховали, немовби невід’ємну його складову, адже збудований Владикою храм став символом і відображенням його величної постаті, жертвенного життя і єпископського служіння для добра Христової Церкви та українського народу. На могилі «народного єпископа», в день вшанування його пам’яті, Владика Мілан та священнослужителі з вірними помолилися панахиду.
На ці поминальні богослужіння зібралася велика кількість священиків, декого з них Владика І. Маргітич готував до Святої Тайни Священства в часах підпілля Греко-Католицької Церкви на Закарпатті. Багато хто знав Владику особисто, співпрацював з ним й по-сьогодні втілює його ідеї та продовжує його діяльність.
У своїй проповіді, коментуючи уривок з Євангелії від Святого Матея, Владика Мілан насамперед підкреслив, що блаженної пам’яті єпископ був людиною, яка обрала життєвий шлях цілковитої самопосвяти «задля Небесного Царства», а нареченою він обрав собі Церкву Христову, якій мужньо і самовіддано служив навіть в жорстоких умовах підпілля. Крім того, Проповідник звернув увагу, що Владика І. Маргітич є для нас також прикладом святості, особливо для тих, хто отримав дар і тайну священства, але також і для одружених осіб.
Звертаючи в умовах підпілля особливу увагу на дітей та їхнє релігійне виховання, блаж. пам. Владика заохочує і нас сьогодні по-особливому поставитися до цього, а також наново переосмислити важливість Божественної Літургії в нашому житті, яку він, а також інші священики, старалися служити колись навіть під загрозою увʼязнення і смерті.
Закінчуючи свою проповідь, Преосвященний Владика Мілан заохотив вірних переймати в своє життя ту духовну спадщину любові, яку плекав Владика Маргітич разом з іншими священиками в підпіллі, щоб та спадщина стала нашою спадщиною, адже саме це може відроджувати нашу Церкву і Україну.
Крім того, Аріхієрей пригадав, що напередодні, в Ужгородській богословській академії ім. Блаженного Теодора Ромжі, відбувся вечір пам’яті присвячений Владиці Івану Маргітичу, а ще день перед тим, вечір пам’яті відбувся в м. Рахові.
В кінці Божественної Літургії Владика Мілан подякував усім священнослужителям, які прибули на ці богослужіння, зокрема Протоігумену Василіянської Провінції Св. Миколая о. Павлу Райчинцю ЧСВВ та Ректору Ужгородської богословської академії о. Петру Берешу, як також іншим священикам і всім вірним.
Опісля, була відслужена панахида на могилі Владики Івана Маргітича в крипті Свято-Покровського храму.
о. Франціск Онисько ЧСВВ
ФОТОГРАФІЇ З ПОДІЇ: