8 січня 2014 р., в празник Собору Пресвятої Богородиці і Святого Йосифа Обручника, у Монастирі Святого Йосифа в Брюховичах (Львів), при якому розміщений Василіянський Інститут Філософсько-Богословських Студій, Владика Йосиф Мілян, Єпископ-помічник Київської Архієпархії УГКЦ, очолив святкову Архієрейську Божественну Літургію, у співслужінні з Отцями Василіянами, серед яких були Протоігумени двох Василіянських Провінцій в Україні: о. Пантелеймон Саламаха ЧСВВ (Провінція Найсвятішого Спасителя) та о. Павло Райчинець ЧСВВ (Провінція Святого Миколая), а також інші священнослужителі.
У своєму пастирському слові Владика Йосиф наголосив, що в сьогоднішньому празнику ми можемо зауважити паралелі, які повстають між святим Йосифом і «Йосифом третього тисячоліття».
Насамперед ми зауважуємо, що сучасний голова родини, повинен бути не лише міцним раменом своєї родини, але й також глибоко-духовною особою.
Святий Йосиф був, ‒ як підкреслив Владика, ‒ не лише опікуном Ісуса, але й головою Пресвятої Родини. Слухаючи голос Ангела, який з’являвся йому уві сні, цю родину він оберігав від злих намірів Ірода, втікаючи до Єгипту.
Чимало таких «Йосифів» у наші часи, зокрема серед духовних осіб і священиків, «втікали на чужину» разом зі своїми духовними родинами, слідуючи за голосом свого сумління, в якому до них промовляв голос Ангела.
Слухняність Святого Йосифа до Божого Голосу, наслідують сьогодні також й ченці у монастирях та священики на парафіях, слухаючи голосу Церкви і своїх настоятелів, через яких Господь й сьогодні промовляє.
В дусі вшанування і молитви про заступництво та участь Святого обручника Йосифа у нашому щоденному житті, ми всі, кожен на своєму місці і рівні, повинні пробувати бути чутливими на Голос Всевишнього і бути послушними Заповідям Господнім, кожному слову Святої Євангелії, яке несе відвічну і спасительну правду, та пробували цей послух Богові розпочинати у своїй власних родинах, щоб діти слухали своїх батьків, але й щоб батьки були відкритими на голос своїх дітей.
Цей рівень стосунків між Богом і нами, ця слухняність до Божого голосу, розпочинається насамперед в парафії ‒ між священиком і парафіянами, в монастирі ‒ між настоятелем і ченцями, та поширюється на кожну родину, де Бог промовляє до нас, задля нашого спасіння й щастя та хоче спасати світ через кожного з нас. Адже кожна людина, подібно як і Святий Йосиф, має особливе покликання у виконанні Божої Волі й Божого задуму щодо цього світу.
На закінчення своєї проповіді, Владика побажав усім, за прикладом Св. Йосифа Обручника, бути чуйними до Божого Голосу у своєму житті і спричинитися до історії спасіння рідного народу.
Після завершення Божественної Літургії, Настоятель монастиря і Ректор інституту, о. Йосафат Хаймик ЧСВВ, висловив подяку Владиці Йосифу за участь і головування на цих святкуваннях, а також подякував усім присутнім священнослужителям, добродіям обителі, викладачам інституту, своїм попередникам, сестрам-монахиням та гостям.
Зі свого боку, Владика теж склав подяку Отцям Василіянам і висловив їм свої святкові побажання.
Учасники монастирського свята мали ще змогу побачити концерт, що відбувся біля різдвяного вертепу.
о. Франціск Онисько ЧСВВ