Smaller Default Larger

Свято Василія Великого у Боронявському монастирі


14 cічня Східна Церква відзначає подвійне свято: празник Найменування Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа та пам’ять однієї з найбільших постатей християнського Сходу – Св. Отця нашого Василія Великого, архієпископа Кесарії Кападокійської.

Для отців Чину Святого Василія Великого це свято особливе ще й тим, що Св. Василій є Патріярхом та основоположником цього славного товариства. У цей день кожен василіянин згадує та переживає момент складення Богові своїх обітів: убожества, чистоти та послуху.

Напередодні, 13 січня, у Боронявському монастирі відбулася віднова духа для отців Боронявського та Імстичівського монастирів під проводом о. Никанора Ситара, ЧСВВ. Упродовж чотирьох наук, які були побудовані на євангельському уривку, що читається цього дня, о. Никанор зокрема звернув увагу на те, що бажання отримати від Христа знаку, якогось особливого натяку – це спокуса, що і сьогодні намагається знайти своїх адресатів. Проте, богопосвячена особа має бути далекою від того, аби вимагати від Бога підтвердження його слів. Довір’я – ось що характеризує поставу богопосвяченої особи.

Цього ж дня усі отці та брати, які брали участь у цих духовних вправах, спільно молилися велику вечірню з литією, яку відслужив о. Тарас Іванина, ЧСВВ, Настоятель Боронявського монастиря.

14 січня, у день свята була відслужена соборна Божественна Літургія св. Отця нашого Василія Великого, яку очолив уже згадуваний о. Тарас. Йому співслужили о. Мелетій Рішко, ЧСВВ та о. Лука Буняк, ЧСВВ. Наприкінці Літургії, згідно нового Статуту ЧСВВ була прочитана молитва до св. Василія. Після многолітня місцеві діти під проводом о. Мелетія поставили невеликий вертеп. Співом сьогоднішню Літургію супроводив церковний хор греко-католицької громади з м. Хуст.

На цьому свято не закінчилося, адже у нашій обителі є традиція цього дня зустрічатися разом духовній родині з нашою кровною родиною. До отців і братів, що служать у Боронявському монастирі завітали батьки, брати та сестри, щоб разом зі своїми дітьми святкувати це гарне свято, яке, можна сказати, є найкращою нагодою бути батькам і дітям разом.

Після богослужінь відбувся спільний обід у монастирській трапезній. Настоятель подякував батькам за жертву, яку вони принесли Богові, віддаючи своїх дітей на служіння Церкві. А також, на згадку про свято, було зроблено декілька світлин у монастирській церкві.

Ієром. Лука Буняк, ЧСВВ



 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Історія ЧСВВ OSBM

Історія Провінції

Історія монастирів

Помʼяник Провінції