Стати ближчим до людей, допомагаючи їм долати життєвий шлях. Так охарактеризував мету своєї Апостольської подорожі до США Папа Франциск, спілкуючись із глядачами американської телемережі «ABC». Участь у «віртуальному» спілкуванні з Главою Католицької Церкви шляхом телемосту взяли, зокрема, іммігранти та особи, які постраждали від різних форм суспільної несправедливості з Чікаґо, Лос-Анжелесу, Техасу.
«Я повинен служити всім Церквам та всім людям доброї волі, – сказав Святіший Отець, відповідаючи на свідчення безпритульного Марка, який запитував, чому Папа вважає подорож до США важливою для себе. – Для мене дуже важлива одна річ: близькість. Мені дуже важко не перебувати близько до людей. Натомість, коли наближаюся до людей, як це трапиться, коли зустрічатимусь з вами, мені легше зрозуміти вас і допомагати вам на життєвому шляху. Саме тому ця подорож дуже важлива: вона потрібна, щоб я міг наблизитися до вашого шляху та вашої історії».
Валері Геррера зі школи для бідних, яку провадять отці єзуїти в Чікаґо, розповіла Папі про труднощі життя, яке проходить у боротьбі з шкірним захворюванням, про розраду, яку отримує завдяки заняттям музикою та про свої мрії стати фармацевтом, запитуючи його: «Чого Ви очікуєте від нас молодих?».
Святіший Отець відповів, що двох речей: по-перше, щоб молодь «ніколи не прямувала життєвим шляхом сама», але в «доброму супроводі», тримаючись за руку Ісуса та Його Матері Марії, а також, щоб прямувала вперед відважно. «Ви знаєте, – сказав він, – настільки сумно бачити молоду особу, яка є несміливою. Вона є сумною, зі скривленим обличчям, позбавленим радості. Сміливість додає тобі радості, радість приносить надію, яка, звісно, є Божим даром. Це правда, що на життєвій дорозі зустрічається чимало труднощів. Але не бійтеся їх! Будьте розсудливими, уважними, але не бійтеся. У вас є достатньо сил, аби їх долати, тому не лякайтеся і не зупиняйтеся».
Слово «сміливість» часто лунало з уст Наступника святого Петра. Жодне свідчення, яке прозвучало, розповідаючи про різні життєві ситуації, не могло обійтися без цієї риси, необхідної для виживання. Як не могли не зворушити любов і похвала, які Папа висловив молодій самотній мамі та одній із її доньок одинадцятирічній Алісі: «Ти, – підкреслив він, – смілива жінка, тому що виявилася здатною привести у світ цих двох доньок. Ти могла вбити їх у своєму лоні, але ти шанувала життя, яке зростало у тобі, і Бог тебе за це винагородить і вже винагороджує. Ти не повинна соромитися, ходи з високо піднесеною головою, бо можеш сказати: "Я не вбила своїх донечок, я привела їх у світ". Вітаю тебе і нехай благословить тебе Господь Бог».
Телеміст перемкнувся до Техасу, який став пристановищем для тисяч мігрантів, які прибувають через кордон з Мексикою. Один з них на ім’я Рікардо розповів Папі про те, як вже у 16 років мусів виконувати обов’язки глави дому, дбаючи про утримання шестиособової сім’ї після того, як батько постраждав внаслідок нещасного випадку. «Беручи до уваги всі проблеми, які існують у світі, такі як бідність, наша система виховання, міграція, на Вашу думку, – запитував він Єпископа Риму, – які можуть були розв’язки для подолання цих проблем?».
Святіший Отець зазначив, що коли споглядає «на різні численні прояви несправедливості в житті», то його думка лине до «найбільшої в історії несправедливості», якою був Христовий хрест, хрест того Ісуса, Який також народився «як безпритульний», і був мовчазним на хресті. Саме це мовчання допомагає нам зрозуміти кожну трагедію у світі, пригадуючи, що «визискування людини людиною не є правильним шляхом». «Всі ми створені для соціальної дружби, – додав він. – Всі ми відповідальні одні за одних. Ніхто не може сказати, що його відповідальність закінчується тут чи там. Всі ми відповідальні за всіх,, допомагаючи один одному, відповідно до своїх можливостей. Соціальна дружба – це причина, задля якої Бог нас створив».
Наприкінці відеоконференції, вислухавши свідчення нелегальної емігрантки із Сальвадору, яка шукала кращого життя для свого сина, Папа поблагословив її, а побачивши на екрані черницю, склав в її особі подяку всім богопосвяченим особам США за величезну працю, яку вони здійснюють, заохотивши також і їх бути відважними.