У вівторок 24 січня 2017 року упокоївся в Господі в резиденції Преображення Господа нашого Ісуса Христа у м. Понта Ґросса, Бразилія, на 87-му році життя, 54-му чернечого покликання брат Йосафат Йосиф Шульган, ЧСВВ, з Провінції Святого Йосифа у Бразилії.
Брат Йосафат народився 13 квітня 1930 року в м. Прудентополісі, штат Парана, Бразилія, в сім’ї Івана Шульгана та Анастасії Шульган, з роду Шпак. 25 квітня цього ж року отримав святі Тайни Хрещення і Миропомазання та ім’я Йосиф. Сім’я, в якій, крім нього, було ще семеро дітей, була побожною і працьовитою, батьки займалися сільським господарством, тому Йосиф змалку зростав працьовитим і відповідальним. Не дивно, що з цієї сім’ї Господь покликав п’ятьох дітей до богопосвяченого життя: дві сестри брата Йосафата Анастасія (с. Алексія) та Августа (с. Іринея) вступили до Згромадження Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії, а дві інших, Антонія і Надія, були співзасновницями, разом з о. Христофором Миськівим, ЧСВВ, мирянського Інституту Катехиток Пресвятого Серця Ісусового.
У дитинстві Йосиф здобув тільки обов’язкову тоді початкову освіту у школі в м. Прудентополі в 1937—1941 роках, але в пізнішому віці продовжував своє професійне навчання: у 1958 році вивчав екстерном радіо- та електротехніку, а в 1960 році проходив курси за спеціальністю механіка і машиніста.
Рішення обрати монаше життя Йосиф прийняв у зрілому віці, мав тоді 30 років. Вступив до Василіянського Чину 15 січня 1961 року в м. Іваї, де вже тоді був новіціятський дім, 6 серпня цього ж року розпочав новіціят, обравши собі ім’я Йосафат. Його магістром був о. Климентій Корчагін, ЧСВВ, пізніший Генеральний консультор Чину і довголітній працівник Радіо Ватикану та духовник Колегії Святого Йосафата в Римі. Після закінчення новіціату брат Йосафат склав 9 лютого 1963 року перші чернечі обіти.
Від початку свого життя в монастирі брат Йосафат виконував різні праці по господарству, а тому що мав добрі навики, залишився і після новіціату в монастирі в Іваї. Тут 5 лютого 1967 року склав на руки о. Йосафата Роґи, Генерального консультора, представника о. Протоархимандрита, довічну чернечу професію Богові, обіцяючи зберігати убозтво, чистоту і послух згідно з правилами Василіянського Чину впродовж усього свого життя.
Ці обіти він виконував старанно, даючи приклад працьовитого, сповненого молитви життя на служінні Богові, співбратам по Чину та іншим людям.
Усе чернече життя брат Йосафат провів у новіціятському домі в Іваях, дбаючи про господарку та виконуючи різноманітні праці і служіння. У 1971 році продовжував свою освіту і вивчав спеціальність сантехніка. За які справи він не брався – все робив старанно і професійно. Це він особисто провів електрику в будинку монастиря, а також збудував при монастирі електростанцію. Виконував працю механіка, сантехніка, електрика, працював на городі та виконував інші служіння, але завжди знаходив час для особистої та літургійної молитви, духовного читання. Він не зупинявся на осягнутому, але поглиблював своє знання і вміння, читаючи періодику, присвячену технології та техніці, а деякі потрібні в господарстві знаряддя й інструменти виготовляв своїми руками. Був доступним для інших, намагався не тільки допомогти один раз, а й навчити ремесла молодших за віком і покликанням співбратів.
Упокоївся блаженної пам’яті брат Йосафат під час свого перебування у василіянській резиденції у м. Понта Ґросса, віддавши свою праведну душу в руки Господа, якому присвятив усе своє життя.
Нехай всемилостивий Господь, який щедро винагороджує своїх вірних слуг, прийме його у своє Небесне Царство. А наша молитва до Бога нехай буде вінком подяки за праведне та сповнене трудів і чернечого подвигу життя.
Зі святими упокой, Христе, душу слуги Твого, брата Йосафата, де немає болізні, ні печалі, ні зітхання, але життя безконечне. Вічна йому пам’ять!