Любов не померла і ми маємо, що звіщати, але не словами, а відповідними жестами. На цьому наголосив Святіший Отець, зустрічаючись з естонською молоддю різних конфесій.
Перебуваючи у Таллінні 25 вересня 2018 р., Папа Франциск мав екуменічну зустріч з молоддю в лютеранському храмі св. Карла. В зустрічі взяли участь молоді естонці, а також молодь з Фінляндії, Росії та Польщі.
У храмі Святішого Отця привітали дівчина-католичка та юнак-лютеранин. Вони зазначили, що багато молодих людей, які прибули на зустріч, не є католиками, а деякі з них навіть не християни, але всі вони визнають в особі Папи Франциска Божу людину, батька, який промовляє з любов’ю і щирістю та говорить їм про Христа.
Після пісні, яку для Папи виконала естонська молодь, з промовою виступив Архиєпископ Естонської Євангельської Лютеранської Церкви Урмас Війльма. Він зазначив, що молодь Естонії не часто відвідує храми, але це не означає, що вони не шукають Бога і не спраглі Євангелія Ісуса Христа, що дає життя. Більшість естонців, за його словами, починають цікавитися вірою вже в дорослому віці, коли стикаються з екзистенційними питаннями, які ставить перед ними саме життя. Незважаючи на те, що Естонія досягла великих успіхів у сфері інновацій та інформатики серед країн Європи, нові покоління країни відзначаються справжньою релігійною неосвіченістю.
«Тільки маленький відсоток молоді вивчає в школі релігії світу, серед яких християнство. Але ж християнство – це релігія, яка характеризувала Естонію протягом останніх восьми сторіч», – наголосив лютеранський архиєпископ, зазначаючи, що саме в шкільні роки закладається основа милосердної любові до ближніх, на якій будується уважне й дбайливе суспільство і, власне, на цих принципах була побудована демократична Європа з людяним обличчям, в якому відображається обличчя Бога. «Нові покоління молоді, – наголосив він, – повинні і надалі будувати наше суспільство на тому самому християнському корінні».
Свідчення трьох молодих естонців – представників Лютеранської, Православної і Католицької Церков– підтвердили слова лютеранського архиєпископа про те, що місцева молодь перебуває в пошуках Бога.
Вісімнадцятирічна Лазбель, яка отримала св. Таїнство Хрищення минулого року, на своєму життєвому шляху зазнала багато страждань через свого батька, хворого на алкоголізм. Бажаючи подолати власну озлобленість і ненависть, Лазбель почала спостерігати за людьми, які випромінювали справжню радість і дізналася, що багато з них були християнами і що Бог був джерелом їхньої радості. «Пізнаючи Бога, – зазначила вона, – я зрозуміла, що моє минуле не визначає мого майбутнього, що все зло, якого мені завдали і яке я вчинила, Христос взяв на Себе».
Таурі, представник православної молоді, розповів про свій шлях пізнання Бога, що розпочався захопленням церковним життям у підлітковому віці, що привело його до рішення вивчати богослов’я. Після двох років навчання Таурі піддався ідеям аґностицизму, але пізніше, особливо завдяки читанню творів Отців Сходу, він прийшов до пізнання всюдиприсутнього і всемогутнього Бога.
Молодий католик Мірко, що працює художнім керівником одного з театрів, поділився своїми роздумами про красу, яка після отримання св. Таїнства Хрищення набула для нього нового значення: «Навіть у складних обставинах, – зазначив він, – можна знайти надію. І тоді, коли ми знаходимо надію, знаходимо також красу, знаходимо любов».
«Як це чудово зібратися разом, ділитися свідченнями життя, говорити про те, що думаємо і чого бажаємо, – наголосив Папа Франциск, розпочинаючи своє звернення до молоді. – І дуже добре, коли перебуваємо разом ми, ті, що вірять в Ісуса Христа. Ці зустрічі втілюють мрію Христа, яку Він висловив під час Тайної Вечері: «Щоб усі були одно, […] щоб світ увірував» (Ів 17,21).»
У своєму зверненні Святіший Отець зосередився над Христовими словами, написаними на запрестольному образі у храмі св. Карла, де проходила зустріч: «Прийдіть до мене всі втомлені і обтяжені, і я облегшу вас» (Мт 11,28). Він зазначив, що молоді християни можуть ототожнюватися з деякими елементами цього євангельського уривку.
За словами Папи, в попередніх рядках цього розділу, Христос висловлює розчарування. З одного боку, Він докоряє людям, яким ніхто не може догодити: ні пророки, ні Іван Хреститель, ані Божий Син. «З вами, молодими, також часто трапляється так, – зазначив Папа, – що дорослі, які вас оточують, не знають, чого хочуть, або чого очікують від вас; або, іноді, коли бачать вас дуже щасливими, ставляться з недовірою, а коли бачать вас стурбованими, недооцінюють того, що відбувається».
Його Святість підкреслив, що в підготовчому документі до цьогорічного Синоду, присвяченому молоді, молоді люди висловили бажання, щоб хтось їх супроводжував, слухав і намагався зрозуміти без осудження. «Сьогодні я бажаю тут сказати вам, – наголосив Папа, – що ми хочемо плакати з вами, коли ви плачете, супроводжувати своїми оплесками і сміхом ваші радості, допомагати вам жити наслідуванням Господа».
В євангельському уривку Христос висловлює також розчарування щодо міст, де Він здійснив багато чудес. Господь докоряє їм за те, що вони не змогли усвідомити того, що переміна, до якої Він їх закликав, була невідкладною. «Коли ми, дорослі, закриваємося на дійсність, що вже є фактом, – зазначив Папа, – ви відверто кажете нам: «Хіба ж ви не бачите?». А дехто, сміливіший, має відвагу сказати: «Невже ви не помічаєте, що ніхто вас не слухає й не вірить вам?». Нам потрібно насправді навернутися, усвідомити, що, аби бути поруч з вами, ми повинні змінити деякі ситуації, які вас віддаляють». Він зазначив, що Церква бажає бути для молоді «прозорою, гостинною, чесною, привабливою, комунікативною, доступною, радісною й інтерактивною спільнотою».
Папа Франциск зауважив, що перед тим, як промовити згадані слова, що прикрашають запрестольний образ, Христос звернувся до Бога з молитвою прослави й подяки за те, що Він «затаїв від мудрих та розумних» серце Його послання та Його Особи, і «відкрив це немовлятам». «Дивлячись на вас, зібраних тут, щоб співати, – зазначив Папа, – я приєднуюся до голосу Христа й захоплююсь вами, що, незважаючи на брак свідчення, й надалі відкриваєте Христа у ваших спільнотах».
Святіший Отець зазначив, що, на жаль, багато молодих людей досвідчують те, про що співає відома естонська співачка Керлі в одній із своїх відомих пісень: «Любов померла». Молодь бачить, що закінчується любов між їхніми батьками, що згасає полум’я любові в подружжі, яке нещодавно побралося, біль огортає серце, коли нікого не хвилює те, що люди змушені емігрувати в пошуках праці, або коли на них дивляться з підозрою.
«Здається, що любов померла, – вів далі Папа, – але знаємо, що це не так, і ми маємо, що сказати, маємо що звіщати, небагатьма словами, але багатьма жестами. Бо ви є, насамперед, поколінням зображення й дії, перш, ніж роздумів і теорії». Вселенський Архиєрей додав, що Христос також надавав перевагу ділам.
Він закликав молодь прийняти новизну, яку Бог приносить у наше життя, новизну, яка спонукає нас кожного разу починати спочатку для того, аби йти туди, де людство найбільш зранене. «Але ми не ніколи не йтимемо наодинці, –підкреслив Папа, – Бог піде з нами, Він не боїться периферій, бо Він Сам стався периферією».
«Любов не померла, – наголосив на завершення Святіший Отець, – вона нас кличе й запрошує. Просімо апостольської нести доносити Євангеліє іншим та уникати того, щоб наше християнське життя перетворилося на музей спогадів. Нехай Святий Дух дозволить нам споглядати історію з точки зору Воскреслого Христа, і, таким чином, Церква зможе прямувати вперед, приймаючи Господні несподіванки, відновлюючи свою юність, радість і красу нареченої, яка прямує назустріч Господеві».