Різдво нашого Спасителя Господа Ісуса Христа приносить в наші серця, в наші храми, в наші домівки та повсюди де тільки людське серце є спрагле Бога, незбагненну внутрішню радість та спокій. Воно дарує нам певність того, що Бог є з нами, що Він не є десь далеко від нас, але є близько, Він стався «Еммануїлом», Богом з нами.
Вірникам Мукачівської греко-католицької єпархії
І всім людям доброї волі
«Пішов також і Йосиф з Галилеї, з міста Назарету в Юдею, в місто Давида, що зветься Вифлеєм… щоб записатися з Марією зарученою своєю, що була вагітна. І от коли вони були там, настав їй час родити, і вона породила свого сина первородного, сповила його та поклала в ясла, бо не було їм місця в заїзді». (Лк. 2, 4-7)
Возлюблені в Христі брати і сестри!
Христос Раждається! Славіте Його!
Різдво нашого Спасителя Господа Ісуса Христа приносить в наші серця, в наші храми, в наші домівки та повсюди де тільки людське серце є спрагле Бога, незбагненну внутрішню радість та спокій. Воно дарує нам певність того, що Бог є з нами, що Він не є десь далеко від нас, але є близько, Він стався «Еммануїлом», Богом з нами. Саме цю благу вістку сповіщає Божий ангел переляканим пастухам: «Не бійтесь, бо я звіщаю вам велику радість… Сьогодні народився вам у місті Давидовім Спаситель, він же Христос Господь» (Лк. 2,10-11). Також апостол народів, святий Павло дуже гарно підкреслює цей факт: «Радуйтеся завжди у Господі; знову кажу: Радуйтеся! Хай ваша доброзичливість буде всім людям відома. Господь близько!» (Фл. 4, 4-5). Божий Син народився, щоб бути Відкупителем та Пастирем, щоб бути близько біля кожного з нас. Близькість Божого Сина до нас є знаком безмежної любові Бога до кожної людини і це наповнює наші серця неймовірною радістю.
В наших церквах, вдома на площах міст та сіл ми кладемо Вертепи з народженим Спасителем і по особливому вдивляємось в обличчя Марії та Йосифа, які схилились над яслами де лежить невимовна таємниця – Бог, що воплотився, Єдинородний Син Отця, який «….применшив себе самого, прийнявши вигляд слуги, ставши подібним до людини» (Фл. 2, 7). Смирення та простота супроводитимуть Спасителя від Віфлеємських ясел до Голготи. Ці чесноти плекали і будуть плекати ті, що насправді полюбили Його цілим серцем.
Коли ми думаємо про небо, то завжди уявляємо собі його вгорі і підносимо наш погляд до верху. Коли народився Ісус Христос, Спаситель світу, то Його мати Марія вперше дивилась на Небеса зверху вниз, тому що тримала в своїх обіймах владику Небес (1). Про кожну дитину, яка приходить на світ, близькі кажуть, що вона схожа на свою матір. В народженні Спасителя бачимо прекрасний парадокс – це мати є схожа на своє Дитя. Ця Дитина є творцем своєї мами, як підкреслює наша давня колядка «Коли ясна звізда». Євангелист Лука оповідає про те, що Спасителю не знайшлося місця в гостиниці, але знайшлося місце в печері – стаєнці, куди пастухи під час бурі та в холодні ночі заганяли свої отари. Жоден земний розум і уявити не міг, що тому, Хто створив сонце, щоб воно зігрівало землю, колись будуть потрібні віл та осел, що зігріватимуть Його своїм диханням; що той, хто одягає поля травою, Сам буде нагим; що Той з чиїх рук вийшли планети і світи, буде колись мати крихітні ручки; що Всемогутність буде оповита пелюшками; що Спасіння буде лежати в яслах… Той кого ангели називають «Сином Всевишнього», зійшов на землю, щоб бути поруч із слабкою людиною і визволити її від гріха.
Божественна Природа, найчистіша і свята, увійшла між розбещених нащадків Адама як оновлююче джерело, що не піддається зіпсуттю (2). Через Дівственне народження Ісус Христос змінив історію людства. Божий Син, що народився у Віфлеємі, прийшов, щоб народитись в серцях людей. Бо яка була б користь, якщо б Він не народився в наших серцях? (3) Саме це говорить Євангелист Іван Богослов: «Котрі ж прийняли його – тим дало право дітьми Божими стати, які в ім'я його увірували» (Ів. 1,12). Коли ми приймаємо Ісуса сьогодні, в наш час? Насамперед приймаємо Його в Пресвятій Євхаристії, тобто в святому Причасті. Тому дуже важливо приготувати своє серце через добру Сповідь, щоб воно прийняло так люблячого нас Ісуса. Приймаємо Його, коли приймаємо Його Євангеліє, яке є Божим словом, котре міняє наше серце і робить нас кращими. Приймаємо Ісуса тоді, коли щиро допомагаємо людям, яким є важко, які хворіють, які почуваються самотніми. Приймаємо Ісуса також тоді, коли цінуємо і слухаємо свого священика, який проголошує Добру Новину і вчить нас любити Бога та наших ближніх.
Від себе особисто та від всіх наших священиків і богопосвячених осіб сердечно бажаю Всім Вам відчути на собі неймовірну Божу любов, яка з'явилась в Його Сині Ісусі Христі. Хай милосердний Господь обдаровує всіх Вас даром міцної віри, своїм миром, міцним здоров'ям і благословляє всіх Вас!
Від серця уділяю всім Вам своє Апостольське Благословення!
Ваш брат у Христі
+ Ніл
Різдво 2022
м. Ужгород
-----------------------------------
1) Пор. ФУЛТОН Дж. Шін, Життя Христа, Видавництво Отців Василіян «Місіонер», 2019, стр. 17
2) Пор. Праця цит. стр. 18
3) Пор. Праця цит. стр. 21.