Послання Владики Ніла на початку чотиридесятниці – 2022

Деталі

Категорія: НОВИНИ ЦЕРКВИ

Опубліковано: Середа, 09 березня 2022, 11:16

Автор: Адміністратор

Перегляди: 1971

Возлюблені в Христі брати і сестри!

Ми стоїмо на порозі Великого посту, і ніхто з нас не уявляв собі, що будемо його переживати знову в страху за своє життя та життя своїх близьких. Вже третій рік поспіль Бог інтенсивно показує нам у часі Чотиридесятниці, що без Нього ми справді нічого не можемо (пор. Ів. 15, 5).

ПОСЛАННЯ

ПРЕОСВЯЩЕННОГО ВЛАДИКИ НІЛА, АПОСТОЛЬСЬКОГО АДМІНІСТРАТОРА МУКАЧІВСЬКОГО ВІРНИКАМ МУКАЧІВСЬКОЇ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЄПАРХІЇ

І ВСІМ ЛЮДЯМ ДОБРОЇ ВОЛІ

НА ПОЧАТОКУ СВЯТОЇ І ВЕЛИКОЇ ЧОТИРИДЕСЯТНИЦІ 2022 РОКУ БОЖОГО

М. УЖГОРОД

«Піст – це вірний сторож душі, вірний товариш тіла, зброя тих, що завзято боряться, вишкіл для атлета. Піст проганяє спокуси, намащує до побожності, є другом поміркованості й чистоти. На війнах він дає мужність, а в мирі – спокій. Він робить християнина святим».

(Св. Василій Великий)

Возлюблені в Христі брати і сестри!

Ми стоїмо на порозі Великого посту, і ніхто з нас не уявляв собі, що будемо його переживати знову в страху за своє життя та життя своїх близьких. Вже третій рік поспіль Бог інтенсивно показує нам у часі Чотиридесятниці, що без Нього ми справді нічого не можемо (пор. Ів. 15, 5).

Можливо, в серцях багатьох постало питання, чому Бог дозволяє знову заповзти страху в наші серця? Хіба цього було мало до тепер?! Хіба без цього не вистачає страждань, болю і турбот?!

Кожен з нас підсвідомо відповідає: «Так, досить!»

Але Бог у Своїй школі, де Він нас навчає, ніколи не дає нам непотрібної інформації, щоб її розуміти та вивчати.

Недарма час Великого посту порівнюємо зі шляхом вибраного народу в Обітовану землю. Бог дає свободу, але треба було навчитися жити свободою.

Вони вийшли з Єгипту, де їх принижували, не давали їм розвиватися як народу, тому вбивали їхніх дітей. Від усього цього позбулися в часі виходу з Єгипту. Вони здавалися вільними. Але водночас діяв ще більш небезпечний ворог, ніж Єгипет і фараон. Ворог який ховався в серці людини. Той, якого ми носимо з собою, навіть коли йдемо шляхом свободи, – і це дух страху.

Недаремно в часі Таїнства Хрещення священик молиться молитву: «Вижени з нього всякого лукавого і нечистого духа, що скрився і гніздиться в серці його». Страх паралізував ізраїльтян перед Червоним морем, коли їм не було що їсти, коли не було що пити, коли вони не знали, що робити далі... Але в кожній ситуації Бог знаходив рішення, яке навіть не приходило до розуму людини.

Із мас-медійного простору ми постійно чуємо інформацію про бойові дії, чуємо як наша жертовна армія відвоювала місто, як зберегла певні інфраструктури, до чого готується. Багато наших чоловіків та хлопців з території Мукачівської єпархії перебувають у місцях боротьби, з ними також об’єднані священики капелани, волонтери. Багато з вас, день і ніч допомагаєте в різні способи. Хоча всі ми хочемо показати, що ми не боїмося, але все ж таки десь у наших серцях панує страх за дітьми, онуками, чоловіками.

Я хочу запропонувати кілька речей, які можуть стати певними настановами.

Щоб перемогти треба боротися. Так є скрізь. У спорті, в школі, в бою і в духовній боротьбі. Час Великого посту - це шлях боротьби з духовним ворогом.

Коли ми боремося, нам доводиться багато разів програвати. Ми повинні чимало пожертвувати, щоб перемогти, як ми і бачимо сьогодні. Ми розуміємо, що це необхідно, і багато хто налаштований пожертвувати навіть своїм життям.

При тому всьому, треба зараз задати питання, а що буде далі? Після Страсної п’ятниці надходить Великдень - свобода, а як я цим скористаюся. Я буду вільний для Бога, чи від Бога. Нас потрясла пандемія, але як бачимо глибокого навернення не сталося. Чи будемо триматися Бога після війни? Чи можливо нам захочеться наздогнати те, що ми втратили? Світ вчить нас багато не втрачати, а навпаки, ми маємо насолоджуватися, використовувати, дозволити собі у багатьох речах.

Як християни ми маємо навчитися протистояти такому світському способу життя. І тому закликаю Вас від завтрашнього дня звільнись від:

Скарги – дякуй, що живеш і маєш житло.

Песимізму – будь оптимістом, адже навіть після найсильнішої грози сходить сонце.

Нарікання і зайвих турбот – думай про добре у житті і віддай Богові все те, що не маєш у своїх руках.

Відрази – будьте сповнені надії і йдіть маленькими, але постійними кроками уперед.

Гніву і ненависти – прощай і відплатіть за зло добром, особливо в цей час ми не ставаймо суддями.

Злоби – наберіться терпіння, всім потрібно купити, заправити авто, дістатися до певної точки.

Дріб'язковісти – будьте зрілими, не будьте маленькою дитиною.

Смутку – радій красою навколо, навіть якщо ти її не бачиш, вона там є.

Ревнощі – моліться про довіру.

Наклепів – контролюй язик.

Гріха – повернися до чесноти, весь час посту у вас для того.

Втоми – витримуйте, бо хто витримає до кінця, той буде врятований.

Цей час війни – важке випробування для нашого українського народу. Можливо є багато речей і людського ставлення, які нас здивували, як хороші так і погані. У своєму серці не судімо, бо кожен колись зустріне перед собою милосердний погляд Ісуса, як було у випадку Юди і Петра. Кожен цю зустріч вирішив по-своєму.

У нас попереду безмежний дар 40 днів. Прожиймо його так, як ми сьогодні ввечері співатимемо в стихирах на стиховних:

Тож відкладімо темні діла і зодягнімся в одежу світла, щоб пропливши велике море посту * прибули ми до воскресіння на третій день * Господа і Спаса нашого Ісуса Христа, що спасає душі наші.

Від серця уділяю всім Вам своє Апостольське Благословення!

Ваш брат у Христі

+ Ніл

• Мукачівська греко-католицька єпархія

• < Попередня
• Наступна >