Пасхальне привітання Преосвященного Владики Ніла Лущака ЧБМ, Апостольського адміністратора Мукачівської греко-католицької єпархії.
Вірникам Мукачівської єпархнії і всім людям доброї волі.
«А бачимо Ісуса, Який, через те, що витерпів смерть, був увінчаний славою і честю... Оскільки так і мало бути, щоб Той, задля Якого все і через Якого все, Хто привів багатьох синів до слави, - Того, Хто є Першопричиною їхнього спасіння, через страждання зробити завершеним.»
Євр. 2,9-10
ХРИСТОС ВОСКРЕС! ВОІСТИНУ ВОСКРЕС!
Улюблені в Христі брати і сестри!
Пройшовши час Святої Чотиридесятниці, час покаяння, наповнений молитвою, постом та милостинею, проживши прекрасні Богослужіння Страсного тижня, ми входимо в невимовну радість Великої перемоги Ісуса Христа над смертю, гріхом і дияволом. В цей найвеличніший празник Ісусової Перемоги Церква, як найкраща Мати, запрошує нас з повноти серця прославляти Воскресіння Христа, запрошує нас очима віри споглядати рани нашого Спасителя, які Він отримав в битві за наше вічне спасіння. Ісус Христос став Першопричиною нашого спасіння.
Послання до Євреїв говорить про Спасителя як про Найвищого Архієрея, який віддає своє життя за своїх братів і сестер, щоб їх привести до слави. «Ісус до кінця звершив акт посвячення, священниче передання себе самого і світу Богові», пише Бенедикт XVI, кажучи, що в таїнстві Ісусового хреста звершилася нова всесвітня Літургія1. В Ісусі Христі, Бог Отець дарує нам свою любов і притягує нас вгору до себе, так що хрест стає єдиною справжньою прославою Бога2. Після Великої П’ятниці, коли Спаситель помер на хресті і був похований, наступає нова ера Пасхального ранку3: Ісус славно виходить з гробу, Він є сильніший за смерть. Воскресіння Ісуса Христа є здійсненням тієї обітниці, яку Бог дав праотцям і патріархам: «І ми звіщаємо вам ту обітницю, що була дана батькам нашим. Бог її здійснив нам, їхнім дітям, воскресивши Ісуса» (Ді. 13, 32-33). Ці слова апостола Павла наповнюють слухачів його проповіді-керигми неймовірною радістю. Ми є учасниками обітниці Бога, ми є діти великих праотців і патріархів.
Святий Іван Золотоустий, порівнюючи Старозавітню Пасху вибраного народу з Пасхою християн, каже так: «Ізраїльтяни оглядали чуда. Ти також їх побачиш і то набагато більші і величніші від тих, які бачили вони, виходячи з Єгипту. Ти не бачив фараона, потопленого разом з його військом, але ти бачив диявола, потопленого в хвилях разом з цілою його збройною потугою. Ізраїльтяни перейшли море, а ти переступив через смерть. Вони були вирвані з Єгипту, а ти від злих духів. Ізраїльтяни покинули чужу неволю, а ти покинув набагато смутнішу неволю гріха»4. Своїм славним Воскресінням із мертвих Божий Син переміг всю збройну потугу диявола, переміг страшного ворога, яким була смерть. Своєю перемогою Він дарував нам свободу Божих дітей.
Пасхальна Тайна стає основою життя святих апостолів, вона є тим джерелом, з якого живляться перші спільноти учнів Ісуса. Це гарно пояснює Катехизм Католицької Церкви: «Усе, що сталося в ці Пасхальні дні, зобов’язує кожного з апостолів - а передусім Петра - до розбудови нової ери, що розпочалася Пасхального ранку. Як свідки Воскреслого, вони залишаються каменями, покладеними в основу Його Церкви»5. На цій основі стоїть Церква Христова, побудована на Ісусі Христі, який довірив Її своєму намісникові апостолу Петру і його наступникам. За цю Церкву страждали апостоли і їх учні, Святий Йосафат та вірні сини нашої Мукачівської греко-католицької єпархії, такі як Теодор Ромжа та Петро Орос, Олександр Хіра та Йосиф Завадяк, Петро Легеза та Степан Легеза, Іван Маргітич, Михайло Мозер, Елемір Ортутай та Іван Лелекач, Степан Гафич, Микола Русинко, Теодор Цібере, Михайло (Мефодій) Бобик, отці Бачинські та багато інших отців ісповідників. Тож і ми, любі брати і сестри, твердо тримаймось скали Петрової в такі непрості часи. Будьмо вірні Католицькій Церкві, вірні нашим дорогим єпископам і отцям.
Ми проживаємо 417 день героїчної боротьби нашого народу проти жорстоких загарбників, проти сучасного злого фараона, який хоче поневолити і знищити нас. Насправді, ми проживаємо історичний момент Вітчизняної війни проти жорстокого сильного ворога, розуміючи що Бог оберігає нас, допомагає нам, вислуховує наші благання, чує молитви християн цілого світу, які моляться і допомагають нам. Ми досвідчуємо правдивість слів псалмоспівця, який так прославляє Бога:
«Господь - моє світло й моє спасіння: кого маю боятись?
Господь - мого життя твердиня: кого маю страхатись?
Як насідають злочинці на мене...
Нехай і облогою стануть проти мене, не настрашиться моє серце;
нехай і війна настане проти мене,
навіть тоді буду я уповати.» Пс. 21, 1.
Тож хай сяйво Воскреслого Ісуса Христа завітає в серце кожного з нас, хай дає силу і відвагу нашим захисникам, всім тим, кому зараз дуже важко, хто втратив своїх найдорожчих. Хай Воскреслий Господь Переможець смерті благословить всіх Вас!
В молитві за кожного з Вас, Ваш брат у Христі
ХРИСТОС ВОСКРЕС! ВОІСТИНУ ВОСКРЕС!
Єпископ Ніл ЧБМ
1 БЕНЕДИКТ XVI, Ісус з Назарету, Книга друга, Жовква: Місіонер, 2011, с. 214.
2 Пор. там само, с. 214.
3 Пор. Катехизм Католицької Церкви, п. 642, Місіонер, 2002, с. 162.
4 ІВАН ЗОЛОТОУСТИЙ, Катехеза З, 24-27.
5 Там само, с. 162