Владика Гавриїл Юрій Блажовський ЧСВВ
Народився єпископ Гавриїл у Блажові, Шаришського комітату, в родині Манкович; згодом змінив своє прізвище на Блажовський.
Навчався спочатку в Кошицях, де закінчив філософію, а потім вивчав філософію в Тернаві.
У 1729 р. єпископ Бізанцій висвятив його на священика і призначив своїм секретарем.
11 травня 1738 р. цісар іменував його Мукачівським єпископом, а Папа призначив Апостольським вікарієм у Мукачеві. Незадовго після того він постригся в ченці й узяв монарше ім’я Гавриїл.
22 грудня 1738 р. митрополит Атанасій Шептицький висвятив його на єпископа в Уневі.
За час свого єпископського служіння Юрій Блажовський робив старання про надання матеріальної допомоги духовенству, а також про право засідати в Соймі як єпископ.
Владика Гавриїл відіграв неоціненну роль у розбудові Малоберезнянського монастиря та у проведенню тут духовно-просвітницької роботи. За його допомогою в Малому Березному почали будувати кам’яний монастир і церкву з двома вежами. Окрім цього, біля церкви, високо в лісі, заклали Хресну дорогу.
Рятуючись від епідемії чуми, відправився у Малоберезнянський монастир, але таки занедужав і через кілька днів, 20 грудня 1742 р. помер; похований на монастирському цвинтарі в Малому Березному.