Пасхальне послання Протоігумена 2011 року

Деталі: Категорія: Звернення і послання; Опубліковано: Середа, 03 серпня 2011, 16:34; Перегляди: 2426

24.04.2011 р. Б.

Малий Березний

Високопреподобні Отці, Преподобні Брати!

Христос Воскрес!

Звертаючись до Вас з нагоди свята Воскресіння Христового, хочеться пригадати слова апостола Павла, які він написав у своєму листі до Римлян: „Христос, воскреснувши з мертвих, вже більше не вмирає: смерть над ним більше не панує. Вмираючи бо, він умер для гріха раз назавжди, а живучи, живе для Бога. Так само й ви, вважайте себе за мертвих для гріха, а живими для Бога, в Христі Ісусі” (Рм. 6, 9-11).

З цих слів виникає, що наше особисте воскресіння, з одного боку – наступить після нашої смерті, а з іншого боку – воно, в певній мірі, вже наступило. Христос приніс нам не лише воскресіння з мертвих, але й воскресіння від гріха. Однак, воскресіння від гріха – це постійний життєвий процес, який ми повинні здійснювати чи не щодня. „Нехай не панує гріх у вашім смертнім тілі, − продовжує своє звернення Апостол Павло, − і не віддавайтеся гріхові, як знаряддя неправедності, але віддайте себе Богові, як ожилих з мертвих і як зброю праведності” (Рм. 6, 12-13).

Кожна людина воскресне з мертвих, але не кожна воскресне до вічного життя. Про це сказав сам Христос: „Істинно, істинно говорю вам: Надходить час, − ба, вже й тепер він, − коли померлі вчують Сина Божого голос, а вчувши – оживуть. (…) і вийдуть ті, що чинили добро, на воскресіння життя. А ті, що зло чинили, воскреснуть на суд” (Ів. 5, 25-29).

Тут видно, що саме від нашого воскресіння з гріха залежить, якою буде наша вічність. До остаточного воскресіння ми йдемо дорогою вмирання по відношенні до себе, до своєї гордині і самолюбства, які є коренем кожного гріха. Адже не можливо воскреснути до життя вічного, не вмерши перед тим для гріха. Тому, дорога до особистого воскресіння – це самопожертва по відношенні до наших ближніх.

„Я – воскресіння і життя, − сказав Христос. − Хто в мене вірує, той, навіть і вмерши – житиме!” (Ів. 11, 25). Тому, не біймося вмирати для гріха й по відношенню до себе, адже лише це є правдивий шлях до нашого воскресіння.

З найщирішими великодніми вітаннями,

о. Павло Райчинець ЧСВВ

Протоігумен