Різдвяне привітання Протоархимандрита Василіянського Чину Святого Йосафата

Деталі: Категорія: Звернення і послання; Опубліковано: Понеділок, 24 грудня 2012, 18:23; Перегляди: 2251

«О, безодне доброти і любові Бога до людини! Але ми, не зважаючи на цю безмежну любов, відхиляємось від Його служби. Чому Бог є між людьми? Запитують люди, замість прославляти його доброту.

Людино, що зробити з тобою? Коли Бог знаходиться на висотах, ти Його не шукаєш; коли сходить до тебе і говорить з тобою у тілі, ти Його не сприймаєш, але шукаєш за причиною, чому ти стала з Ним спорідненою. Знай, що з тієї причини Бог прийшов у тілі, бо було необхідно, щоб те тіло, яке було предметом прокляття, було освячене; щоб оте слабке тіло було зміцнене, щоб оте тіло, чуже Богові, стало з Ним споріднене, щоб оте тіло, яке було вигнане з раю, могло стати піднестись до неба. А яке це місце, де виготовлявся план спасіння? – Це було Тіло Пресвятої Діви Марії» (з проповіді Святого Василія Великого про народження Христа, 2-3).

Христос Рождається!

Високопреподобні Отці Протоігумени, Ігумени, Настоятелі, Отці і Брати по Чину,

Різдво – це празник людства, людства, яке мандрує, яке сподівається, благає, яке сприймає світло, надію.

Різдво – це історія Бога, Який вирішив іти поруч свого люду, Який став людиною. Бог увійшов у нашу історію, щоб залишитись назавжди, бути приятелем у нашій мандрівці, паломником разом з нами у дорозі нашого життя, як під час світлого дня, так і серед темної ночі.

Син Божий приходить до нас як слабка людина, яка потребує бути прийнята, люблена, але єдині, які його прийняли, це були пастирі.

„Не бійтеся, ось я заповідаю вам одну радісну новину, яка буде новиною цілого народу: сьогодні народився в місті Давида Спаситель, який є Христос Господь”. „Не бійтеся”, це були перші слова Ангела. Скільки ж то побоювань! Скільки страхів і для нас у труднощах щоденного життя і непевного майбутнього. Страх, який інколи здається давить світ. Оце Дитя є небом, яке споріднюється з землею; вічністю, яка стає нашою історією і нас людей убожествлює; це Бог, який стає людиною, щоб як батько, взяти її за руку і знову привести до первісного стану – справжньої дитини Божої.

Бажаю всім Веселих Свят Різдва Христового, у свідомості, що “з нами Бог”, Який бажає пройти разом шлях нашого життя.

о. Ґенезій Віомар, ЧСВВ

Протоархимандрит

2012-2013 Р. Б.