«Surrexit Christus, spes mea» Великоднє послання «Urbi et Orbi» Римського Архиєрея Венедикта XVI 2012 року

Деталі: Категорія: ДОКУМЕНТИ ЦЕРКВИ; Опубліковано: Понеділок, 09 квітня 2012, 11:43; Перегляди: 1744

Дорогі брати й сестри з Риму та всього світу!

«Surrexit Christus, spes mea» – «Христос, надія моя, воскрес» (Пасхальна секвенція)

Нехай же до вас усіх дійде ликуючий голос Церкви, словами, які давній гімн вкладає в уста Марії Магдалини, першої, яка зустріла Воскреслого Ісуса в пасхальний ранок. Вона побігла до інших учнів та, задихавшись, звістила їм: «Я бачила Господа!» (Ів, 20,18). Також і ми, що пройшли через пустелю Чотиридесятниці та болючі дні Страстей, сьогодні зробімо місце для радісного переможного вигуку: «Він воскрес! Воістину Воскрес!»

Кожен християнин наново переживає досвід Марії Магдалини. Це – зустріч, яка перемінює життя: зустріч з найнеперевершенішою Людиною, яка дає нам досвідчити всю Божу доброту та істину, що визволяє нас від зла не в поверховий спосіб, тимчасовий, але звільняє нас від нього радикально, повністю нас зцілює та повертає нам нашу гідність. Ось чому Магдалина називає Ісуса «Моя Надія»: тому що саме Він її відродив, подарував їй нове майбутнє, праведне життя, вільне від зла. «Христос – моя надія» означає, що кожне моє прагнення добра знаходить у Ньому реальну можливість: з Ним можу надіятися на те, що моє життя буде добрим, повним, вічним, тому що це Сам Бог став настільки близьким, що увійшов у нашу людську природу.

Але, Марія Магдалина, як і інші учні, мусіла побачити Ісуса, відкиненого провідниками народу, зв’язаного, бичованого, засудженого на смерть та розп’ятого. Це повинно було бути нестерпним, бачити уособлену Доброту, піддану людській злобі, Істину, висміяну брехнею, Милосердя, ображене помстою. Зі смертю Ісуса, здавалося, зазнала невдачі надія тих, які Йому довіряли. Але ця віра ніколи повністю не згасала: насамперед, у серці Пречистої Діви Марії, Матері Ісуса, цей вогник залишався палаючим навіть серед темряви ночі. Надія у цьому світі не може не рахуватися з жорстокістю зла. І не лише мур смерті стоїть їй на перешкоді, але ще більше – загострені стріли заздрості та гордості, брехні та насильства. Ісус перейшов через цей смертельний вузол, щоб відкрити нам перехід до Царства життя. Була хвилина, в якій Ісус виглядав переможеним: темрява огорнула землю, Боже мовчання було всеосяжним, а надія здавалася вже порожнім словом.

І ось, на світанку наступного після суботи дня, гріб знайдено порожнім. Потім Ісус з’являється Магдалині, іншим жінкам, учням. Віра відроджується ще живішою та сильнішою, як будь-коли раніше, вже непереможною, бо ґрунтується на вирішальному досвіді: «Смерть і життя зустрілися в чудесному поєдинку. Господь життя був мертвий, але тепер тріумфує живий». Знаки воскресіння підтверджують перемогу життя над смертю, любові над ненавистю, милосердя над помстою: «Гріб живого Христа, слава воскреслого Христа, ангели – його свідки, полотно та його одяг».

Дорогі брати й сестри! Якщо Ісус воскрес, тоді, і лише тоді, відбулося щось насправді нового, яке змінює умови людини і світу. Отож Він, Ісус, є Кимось, Кому ми можемо абсолютно довіряти, і не лише довіряти Його посланню, але вірити якраз у Нього, тому що Він не належить до минулого, але присутній сьогодні, живий. Христос є надією та розрадою, в особливий спосіб, для християнських громад, які зазнають більших випробувань з приводу віри, зазнають дискримінації та переслідувань. Він присутній, як сила надії через Свою Церкву, близький до кожної людської ситуації страждання та несправедливості.

Нехай же Воскреслий Христос подарує надію Близькому Сходові, щоб усі етнічні, культурні та релігійні складові частини цього Регіону співпрацювали для спільного добра та пошани людських прав. Зокрема, нехай припиниться пролиття крові у Сирії та без зволікань ступиться на дорогу пошани, діалогу та примирення, чого бажає також міжнародна спільнота. Численні біженці, що походять з цієї країни та потребують гуманітарної допомоги, нехай знайдуть гостинність та солідарність, які зможуть полегшити їхні важкі страждання. Нехай же пасхальна перемога заохотить іракський народ не шкодувати жодних зусиль для продовження шляху стабільності та розвитку. Нехай у Святій Землі ізраїльтяни та палестинці з відвагою відновлять мирний процес.

Нехай же Господь, переможець зла і смерті, підтримає християнські спільноти Африканського континенту, дасть їм надію, щоб долати труднощі, вчинить їх діячами миру та будівничими розвитку суспільств, до яких вони належать.

Нехай же Воскреслий Ісус утішить страждаючі народи Африканського Рогу та сприяє їхньому примиренню; нехай допоможе регіонові Великих Озер, Суданові та Південному Суданові, даруючи їхнім мешканцям силу прощення. Малі, що переживає делікатний політичний момент, нехай прославлений Христос дасть мир і стабільність. Нігерії, яка минулими місяцями стала ареною кривавих терактів, нехай пасхальна радість влиє сили, необхідні для того, щоб знову взятися за будування мирного суспільства, яке шанує релігійну свободу своїх громадян.

Бажаю усім благодатної Пасхи!