В Малоберезнянському монастирі зберігаються унікальні історичні матеріали, які засвідчують, що у 1932 році, церква при цій обителі, була розмальована відомим закарпатським художником Йосипом Бокшаєм (1891-1975 рр.).
Розписами Бокшая Й. прикрашений Ужгородський греко-католицький кафедральний собор та єпископська каплиця. Цей художник розмальовував також колишню церкву при Ужгородському Василіянському монастирі.
У хроніці Малоберезнянського монастиря за 1932 рік згадується, що Йосип Бокшай почав розмальовувати церкву у квітні того року. До того, аби монастирська церква у Малому Березному була розмальована цим художником, найбільше спричинилися такі Ченці-Василіяни як: о. Полікарп Булик ЧСВВ – тодішній, новопризначений Настоятель Малоберезнянського монастиря, а також о. Онуфрій Бурдяк ЧСВВ, який був Настоятелем цього монастиря до призначення о. Булика П.
Посвячення вже розмальованої церкви відбулося 21 вересня 1932 року, на свято Різдва Пресвятої Богородиці, яке здійснив тодішній єпископ Мукачівський Преосвященний Олександр Стойка. В той день, єпископ Олександр уділив також пресвітерські свячення диякону Христофору Гавриїлу Миськіву ЧСВВ.
Загалом, вкінці 20-х на початку 30-х років ХХ-го століття, Малоберезнянський монастир відігравав досить важливу роль у Провінції Святого Миколая на Закарпатті. У 1928 році, закарпатські Василіяни вирішили розмістити у цьому монастирі власні філософсько-богословські студії. Причиною цього було те, що чехословацький уряд заборонив Василіянам із Закарпаття навчатися в Галичині. Отож, організація навчального процесу у Малоберезнянському монастирі була доручена о. Стефану Решетилу ЧСВВ. У хроніці згадується, що Святіший Отець подарував на цю справу 25 000 лір. А Др. Вінтер з м. Оломоуц (теперішня Чехія), пожертвував на „Дім Студій” аскетичну та богословську бібліотеку.
Навчання розпочалося у Малоберезнянському монастирі 27 жовтня 1928 року. В цей час, Настоятелем тут був о. Степан Решетило ЧСВВ, а серед професорів згадуються такі ченці-василіяни як о. Микола Дудаш і о. Йосиф Мартинець.
У 1929 році тут навчалися визначні василіяни Провінції Святого Миколая: Мелетій Малинич ЧСВВ, Діонізій Дребітко ЧСВВ і Йосиф Завадяк ЧСВВ.
В цьому році, на відпустовий празник Зіслання Святого Духа у Малоберезнянському монастирі зібралося близько 20 000 паломників. В цей час Настоятелем тут був о. Онуфрій Бурдяк ЧСВВ, який значно підніс господарський рівень монастиря.
Розмальовування монастирської церкви у Малому Березному розпочалося після призначення тут Настоятелем о. Полікарпа Булика ЧСВВ. За час його короткого настоятельського служіння в цьому монастирі, церква була цілковито оновлена і стала духовним центром в Ужанській долині.
Нажаль, розписи Й. Бокшая у Малоберезнянському монастирському храмі було знищено. На даний час цей храм відновлений, однак про історичні розписи свідчать лише давні фотографії з монастирського архіву.
Йосип Бокшай (1891-1975 рр.)
Матеріали зібрав: о. Франціск Онисько ЧСВВ