ВСТУПНА МОЛИТВА
+ В імʼя Отця і Сина і Святого Духа. Амінь. 3 р.
В найбільшій покорі кланяємось Тобі, Розпʼятий на хресті Ісусе. Ти сказав: «Коли хто хоче йти за Мною, нехай відречеться себе та нехай візьме свій хрест і за Мною йде». Тож підемо тепер духом за Тобою та будемо роздумувати про Твої терпіння на Твоїй хресній дорозі. Поблагослови, просимо, кожний наш крок та допоможи нам про ці таїнства Твоїх страждань так розважати, щоб ми цю хресну дорогу почали й провели на Твою славу та на спасіння наших душ. Амінь.
І. СТАЦІЯ
Слава страстям Твоїм, слава довготерпінню Твоєму Господи.
Розважаємо, як дуже рано вели Ісуса з вʼязниці, де цілу ніч Його зневажали, бичували й насміхались і в страшних болях і зневагах поставили перед Пилатом.
Наш найдорожчий Спасителю, стоїш тут перед Пилатом увесь зранений, з терновим вінком на голові, із тростиною в руці. Твоє Найсвятіше Серце проймає дикий крик зрадливої юрби: «Розіпни, розіпни Його!» І хиткий Пилат видає несправедливий засуд на смерть, і то смерть хресну, а перед хвилею той самий Пилат перед цілим юдейським збором казав: «Я не знаходжу в Ньому вини». Ісус чує цей ганебний засуд, та не відкриває Своїх уст.
О, невинно засуджений Ісусе! Ти з безмежної любові до нас піддаєшся такому страшному засудові, щоб тільки нас відкупити. Прости нам наші гріхи та визволи нас від заслуженого засуду вічної смерті, бо й кожний наш гріх кличе тас само: «розіпни, розіпни!». За нас засуджений Ісусе, спаси нас від вічного засуду.
Маріє, встався за нами до Ісуса на Страшному Суді. Амінь.
Отче наш… Богородице Діво…
ПІСНЯ
Вже Пилат вмив з крові руки,
Засудив Христа на муки,
На хрест, на хрест віддають Месію,
Любов, любов, світу надію.
Претерпівий за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас.
(Доземний поклін).
ІІ. СТАЦІЯ
«Ісус бере на свої плечі хрест»
Слава страстям Твоїм, слава довготерпінню Твоєму Господи.
Двір Каяфи… Важкий хрест лежить на подвірʼї. Юдеї здирають з Ісуса багряний одяг, у який зодягнули Ісуса воїни, та одягають Його у власний одяг, щоб кожний міг Спасителя так понижено впізнати, а опісля вкладають на Його плечі важкий хрест.
Наймилостивіший Ісусе! Ти радо взяв на Свої побиті плечі важкий хрест. Ти й до нас кличеш Своїми Божими словами: «Відречіться й ви себе самих та візьміть хрест свій і йдіть за Мною». Спасителю наш Преблагий! Хто не любить хреста, – не може стати Твоїм приятелем! Дорога до неба – це дорога хресна. Подай нам ласку, щоб і ми всі хрести, які нас пригнітають, з любові до Тебе все радо приймали і несли. Вділи нам і дару святої терпеливості, що наші хрести чинить легкими.
Маріє, Мати найтерпеливіша, допоможи нам, щоб ми полюбили хрест і у всім погоджувалися із Святою Волею Божою. Амінь.
Отче наш… Богородице Діво…
ПІСНЯ
Хрест – знак смерті – вже готовий,
Знак жертовної любові.
Йде Спаситель, взявши хрест на себе,
Хресною дорогою до неба.
Претерпівий за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас.
(Доземний поклін).
ІІІ. СТАЦІЯ
«Ісус перший раз падає під хрестом»
Слава страстям Твоїм, слава довготерпінню Твоєму Господи.
Важкий хрест поклали на Ісуса. Обезсилений Спаситель не може його нести. Дух справді готовий і сильний, та скатоване тіло вже немічне. Ісус заточується й падає.
О, найдобротливіший Ісусе! Не дивно нам, що Ти падаєш під хрестом. Та ж Ти на ньому несеш гріхи всього людства і наші гріхи. Допоможи ж нам, Ісусе, пізнавати свої гріхи! Просвіти нас, провадь до Святої Сповіді, щоб ми там визнавали свої провини, за них жалувалиі, і скріплені Святим Причастям, вже не поверталися до давніх гріхів.
О, Маріє, Мати наша, випроси нам ласку щирої покути. Амінь.
Отче наш… Богородице Діво…
ПІСНЯ
Під хрестом Христос йде в гору,
Хилить хрест Христа додолу,
Сильний духом Він, а тіло кволе;
Ллється кров, вінок терновий коле.
Претерпівий за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас.
(Доземний поклін).
ІV. СТАЦІЯ
«Ісус зустрічається із Своєю найсвятішою Матірʼю»
Слава страстям Твоїм, слава довготерпінню Твоєму Господи.
Мати й Син на хресній дорозі. Умліваюча Мати, підтримувана побожними жінками, і звʼязаний, скривавлений Син, якого женуть, мов злочинця та лихословлять на Нього. Хто ж зрозуміє велич душевного болю Ісуса і Марії, коли ці дві Найсвятіші Особи зустрілися і глянули одне на одного в дорозі на Голготу.
Страждальний Спасителю! Матінко Многостраждальна! Це наші гріхи є причиною Ваших безмірних терпінь. Допоможіть нам, щоб ми, згадуючи Вашу болючу зустріч, вже більше не грішили, а любили Вас, Вам на досмертну службу присвятились, щоб наші серця навіки були обʼєднані з Вами.
Вчини, о Пренепорочна Діво, щоб ми не захиталися у вірі, надії і любові до Господа. Амінь.
Отче наш… Богородице Діво…
ПІСНЯ
Мати Сина як уздріла –
З болю-жалю заніміла.
Хто прийме, всім серцем зрозумію
Материнський біль Твій, о, Маріє!
Претерпівий за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас.
(Доземний поклін).
V. СТАЦІЯ
«Симеон Киринейський допомагає Ісусові нести хрест»
Слава страстям Твоїм, слава довготерпінню Твоєму Господи.
Чим далі йде Ісус Христос, тим більше ослабає, нарешті пристає і не в силі дальше нести важкого хреста. Це зауважує жидівська старшина і з остраху, що Ісус помре в дорозі, примушує Симеона з Киринеї, який саме йшов з поля, нести хрест за Ісусом.
Симеон спершу відмовлявся, та благальний погляд Христових очей зламав його нехіть. І тоді Господь дає йому пізнати, чий то хрест, кому він допомагає і хто є Той, що йде на Голготу. Симеон зрозумів тайну хреста, а ця тайна лежить в тому, що всі недуги, смутки, болі, переслідування є прикрі й тяжкі для нас, допоки не зрозуміємо, звідки вони походять, чому падають на нас і Хто їх зсилає.
І ми щасливі, коли несемо свій хрест за Ісусом, бо Твій хрест, найдорожчий Спасителю, додає нам сили. Ісусе, допоможи ж нам Своєю ласкою, щоб ми вірно видержали в Твоїй службі, аж доки Ти Сам з нас не здіймеш хреста.
О Маріє, Мати Божа, випроси нам ласку терпеливості в прикростях. Амінь.
Отче наш… Богородице Діво…
ПІСНЯ
Хрест Христа важкий, як брила,
Вже нести його несила.
Симеон скорився, і в любові
Хрест, як свій, поміг нести Христові.
Претерпівий за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас.
(Доземний поклін).
VІ. СТАЦІЯ
«Вероніка обтирає Ісусове обличчя»
Слава страстям Твоїм, слава довготерпінню Твоєму Господи.
Хто ж ця жінка, яка не боїться катів та їхніх ударів і наближується до Ісуса на хресній дорозі. Це – Вероніка, приклад геройської відваги і любові. Вона клякає перед Спасителем і подає Йому хустину, щоб кривавий піт з обличчя обтерти. Ісус витирає обличчя і повертає хустину Вероніці. І ось сталося чудо! За добре милосердне діло на хустині Вероніка отримала відбитку-світлину Ісусового Найсвятішого Обличчя, і в душі Вероніки залишився навіки незатертий образ Страждального Ісуса і памʼять про Його Страсті.
І нам, найдорожчий Спасителю, залишився в душі Твій образ. Та нажаль, ми осквернили його гріхами! Покірно просимо: очисти наші душі Своєю ласкою і стануть біліші від снігу…
Мити Божа, виблагай нам ласку, щоб перед очима наших душ стояв образ Найсвятішої, терням звінчаної голови завжди, а передусім у час спокус. Амінь.
Отче наш… Богородице Діво…
ПІСНЯ
Верніка Богу-Сину
Подала свою хустину.
Вид Христа, відбитий на хустині,
У душі залишиться віднині.
Претерпівий за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас.
(Доземний поклін).
VІІ. СТАЦІЯ
«Ісус вдруге падає під хрестом»
Слава страстям Твоїм, слава довготерпінню Твоєму Господи.
Ісусе, наш Спасителю, Ти знову лежиш на землі, на камінні! А немилосердні кати не дають Тобі навіть хвильку спочити. Збулось те, що давно пророк прорік про Христа: «Він наче червʼяк, а не чоловік, наруга людей і погорда народу».
О наш Найдорожчий Ісусе! Це наші гріхи є причиною Твого другого упадку. Просимо Тебе: понизи в нашому амбітному серці гордість, наші горді слова і діла. Нехай схилиться наша зарозуміла голова перед Тобою, Всемогутнім Богом, що так себе впокоряє: падає під тягарем нашої гордості. Дай нам ласку щирої, сердечної покори, бо тільки наша покора і пониження в силі Тебе піднести з Твого упадку. Ми жалуємо тепер з цілого серця за наші прогріхи.
Діво Маріє, випроси нам ласку, щоб ми завжди користали зі всіх способів спасіння та щоб вже ніколи не впадали у прогріхи. Амінь.
Отче наш… Богородице Діво…
ПІСНЯ
На важкій дорозі страсті
Мусів знов Христос упасти.
Ці терпіння-муки, Божий Сину,
За провини наші, за гординю.
Претерпівий за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас.
(Доземний поклін).
VІІІ. СТАЦІЯ
Слава страстям Твоїм, слава довготерпінню Твоєму Господи.
З народом, що супроводить Ісуса на Голготу, йдуть єрусалимські жінки зі своїми дітьми. Дивлячись на ті безмірні муки Спасителя, вони плачуть над Ним. Та Ісус відзивається до них: «Дочки єрусалимські, не плачте наді мною, а плачте скоріш над собою та над своїми дітьми».
О Наймиліший Ісусе! Чому наші серця не тріскають з жалю з причини заподіяних гріхів? Чому не плачемо над своїми упадками, як плакали побожні жінки над Тобою Страждаючим? Просимо Тебе: дай нам жаль святого Петра, дай ласку святого смутку, як сумував Йосиф з Ариматеї, Никодим, коли Тебе супроводжували до гробу. За наш сердечний жаль нехай душі наші зазнають твого милого погляду, щоб ми могли спокійно в годині смерті говорити: гріхи наші великі, але ми плакали і жалували сердечно за них – тому вони нам прощені!
Многостраждальна Мати, дай нам ласку сліз правдивого жалю, щоб ми плакали над собою та над своїми упадками-гріхами, щоб заспокоїли свою совість та знову віднайшли втрачену Божу ласку. Амінь.
Отче наш… Богородице Діво…
ПІСНЯ
Жінки бачать кров і рани,
Чути їх плачі-ридання.
– Плачте, дочки, плачте не за мною,
Над дітьми заплачте, над собою!
Претерпівий за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас.
(Доземний поклін).
ІХ. СТАЦІЯ
«Ісус втретє падає під хрестом»
Слава страстям Твоїм, слава довготерпінню Твоєму Господи.
Вже недалеко від Голготи падає Ісус третій раз! Це останній та найтяжчий упадок! Ісус Христос похилив голову глибоко до землі, як би вже ніяк не мав сили встати, а терновий вінок впʼявся у скроні.
О наш найдобротливіший Ісусе! Вже втретє падаєш Своїм тілом, та не падає Твоя любов до нас грішних! І Ти, хоча зомлілий і до краю знесилений муками й тяжкою хресною дорогою, знову встаєш, щоб до кінця виконати волю Небесного Отця. Нині припадаємо до Твоїх стіп, скрушені серцем і просимо Тебе: над упавшим Петром Ти мав жаль, Ти забув гріхи Магдалини, Ти увійшов до дому грішника Закхея. Прости нам, благаємо Тебе, прости наші провини, гріхи, згрішення. З плачем кличемо нині до Тебе: «Ніколи вже, Боже, не будемо грішити!» Покріпи нас, Найдорожчий Спасителю, щоб ми свою волю лиш Твоїй святій Волі підчиняли, щоб і ми завжди Твої святі Заповіді виконували, а якщо ми коли й упали б, то нехай не опускає тоді нас сила духа, а вчини Своєю ласкою, щоб ми знову встали, та вірно витривали в Твоїй службі аж до кінця життя.
О Маріє, прибіжище грішників, бережи нас від нагоди до гріхів і випроси нам постійності в добрих постановах. Амінь.
Отче наш… Богородице Діво…
ПІСНЯ
На важкій дорозі страсті
Мав Ісус утретє впасти.
Впав і встане з гострого каміння,
Встане ради нашого спасіння!
Претерпівий за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас.
(Доземний поклін).
Х. СТАЦІЯ
Слава страстям Твоїм, слава довготерпінню Твоєму Господи.
Уявімо собі, християни, що той Ісус-Господь, що землю вбрав у квіти, а небо – в зорі, Він, Той Сам Господь допускає, щоб кати без милосердя здирали з Нього одяг. Це все з любові до нас! Одяг прилип до ран і його насильно віддирають від тіла. Бог – Творець води, що стільки спрагненим людям дав спромогу покріпитися цілющою водою, – пʼє жовч. Ісус хоче надолужити за нашу нестриманість в їді та питтю та незберіганні постів.
З Ісуса здирають одяг. І Він, найчистіший, найкращий між людськими синами, стає нагий перед людьми. Найчистіший і Найсвятіший Ісусе! Ти, що цей біль жертвував за гріхи нашої нечистоти і безстидності, визволи нас від поганих пожадань та вчини Своєю ласкою, щоб лише чиста любов до Тебе керувала всіма нашими думками, бажаннями, словами та вчинками.
Пречиста Діво Маріє і Мати Спасителя нашого, очисти нашу душу і тіло від гріховного бруду. Амінь.
Отче наш… Богородице Діво…
ПІСНЯ
Вийшов на Голготу-гору
Цар Архангельського хору!
Там зірвали одежину з Нього,
Нечестивці грішні – зі Святого.
Претерпівий за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас.
(Доземний поклін).
ХІ. СТАЦІЯ
Слава страстям Твоїм, слава довготерпінню Твоєму Господи.
На Голготі поклали хрест на землю. Ісус кладеться сам на це тверде ложе жертвенної смерті. Цвяхами пробивають наскрізь руки й ноги Спасителя до хресних рамен. Відгомін ударів молота чути між юрбою. Хто любить Ісуса, хто Йому служить, в того у вухах ще й донині лунають ті самі удари молота об цвяхи. Сповнились на Ньому слова пророка: «Прибили Ісуса до хреста, а всі кості Його виступили з натягнення так, що можна було їх порахувати». Глибокі рани в живому тілі завдають Христові страшного болю, від якого ціле Його тіло корчиться і тремтить. Уста Ісуса легко ворушаться, Спаситель молиться: «Отче, прости їм, бо не знають, що роблять».
О Ісусе, Розпʼята за нас Любове! То за наші гріхи Ти Себе дав розпʼясти на хресті, щоб тільки нас кровʼю Своїх дорогоцінних ран визволити з диявольської неволі. Вділи нам тої святої ласки, щоб ми завжди Твоїм дорогим Ранам якнайпобожнішу пошану виявляли, в часі спокус власне тіло в дусі християнського самовідречення розпинали.
Маріє, поможи Своєю ласкою, щоб кров Твого розпʼятого Сина обмила наші душі з гріхів. Амінь.
Отче наш… Богородице Діво…
ПІСНЯ
До хреста Його прибили,
Руки й ноги пригвоздили.
Кров Христа на камені яріє,
Нам прозріти поможи, Маріє!
Претерпівий за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас.
(Доземний поклін).
ХІІ. СТАЦІЯ
Слава страстям Твоїм, слава довготерпінню Твоєму Господи.
Ісус вмирає, оточений грішниками. Одні під хрестом хулять Його, а інші повисли поруч з Ним на хрестах. Ісус повний любові і милосердя до них, та й тих, що внизу, прощає словами: «Отче, відпусти їм, бо не знають, що роблять». А до розбійника, який висить на хресті праворуч Нього, відзивається: «Істинно кажу тобі: сьогодні будеш зі мною в раю». Коли Ісус був близький смерті, закликав: «Здійснилося!» Тим словом Спаситель начеб сказав: «Подивіться, люди, що я все зробив, щоб вам запевнити спасіння». Ісус закінчує Своє Боже післанництво, довершує діла відкуплення, схиляє на хресті голову і передає Свою душу Небесному Отцеві. Жертва Богочоловіка звершена!
Розпʼятий Ісусе! Ти Своєю смертю освятив смерть нашу. Змилуйся й над нами в останній хвилі нашого життя та подай нам ласку, щоб ми через заслуги Твоєї смерті, доступили перед смертю своєю прощення гріхів, а по смерті – вічної нагороди в небі.
Маріє, Мати Божа, прийми нас за своїх дітей і будь при нас під час нашої смерті. Амінь.
Отче наш… Богородице Діво…
ПІСНЯ
Наш Христос – Бог – Син небесний
Вибрав тут жертовник хресний.
Він за нас віддав себе в офіру,
Дав нам в дар Любов, Надію, Віру.
Претерпівий за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас.
(Доземний поклін).
ХІІІ. СТАЦІЯ
Слава страстям Твоїм, слава довготерпінню Твоєму Господи.
Як тільки Христос помер, прийшли з міста воїни, подобивали обох розбійників, розбили їм голіна та зняли з хреста.
Ісусові один з воїнів пробив списом бік і залишив мертве тіло на хресті. Під хрестом клячала, гірко ридаючи, Многостраждальна Мати. Йосиф з Ариматеї та Никодим зняли з хреста мертве Тіло Ісусове і поклали на руки Божої Матері. А Вона Його обіймає, тулить до свого материнського Серця і цілує. Ісус і Марія знову разом. І пригадалися Многостраждальній Матері дитячі літа Ісуса: Вифлеєм, Єгипет, Назарет, коли голубила Його і до грудей пригортала. Нагадалися їй пророчі слова Симеона-старця. Ох, як страшно сповнилися ці пророцтва! Меч болю прошив Серце Матері. Хто зміряє біль Божої Матері, коли вона побачила зняте з хреста мертве тіло свого Сина.
О Многостраждальна Мати! Стоячи під хрестом, Ти прийняла й нас Матінко Небесна! Через превеликий біль, який проймав Твоє Материнське Серце, просимо Тебе, щоб Ти стояла при нас в часі спокус і в час нашої смерті. О Мати наша, не опускай нас ніколи. Амінь.
Отче наш… Богородице Діво…
ПІСНЯ
Тіло Боже з хреста зняте,
Узяла на руки Мати.
Тіло Сина Мати обіймає,
Болю меч скорботне серце крає.
Претерпівий за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас.
(Доземний поклін).
ХІV. СТАЦІЯ
Слава страстям Твоїм, слава довготерпінню Твоєму Господи.
Святі душі, люблячі Ісуса, прибиті горем: Мати Божа, Йоан, Магдалина, Йосиф з Ариматеї, Никодим, сотник Лонгін та кілька побожних жінок. При світлі смолоскипів обережно беруть мертве Ісусове тіло і серед глибокої тиші несуть, щоб поховати в Гетсиманському саду. З очей у всіх течуть гарячі сльози, сльози жалю і любові. Сумно посувається похоронний похід до гробу, витесаного у скелі, в якому ще ніхто ніколи не був положений. Мертве Господнє тіло несуть на останній відпочинок і кладуть у гріб. А коли Ісусове тіло поклали у гріб, віддали Йому поклін.
О найласкавіший Ісусе! Ти, що з любові до нас перетерпів таку страшну смерть, віддаємо Тобі честь і поклін. Те саме Твоє Тіло, лиш живе та утаєнне, приймаємо до своїх душ у Святому Причасті. О Вселаскавий Спасителю, допоможи нам Своєю ласкою, щоб ми тоді мали нові серця і чисті душі. Хай це розважання про Твої страждання і відправа Хресної дороги оживить нас, нехай розбудить відразу до гріхів і злочинів, щоб ми до них більше ніколи не повертались. Амінь.
Отче наш… Богородице Діво…
ПІСНЯ
Тіло Боже в плащаниці
Положили до гробниці.
Бога, Бога живого в Сіоні
Земля, земля скрила в своїм лоні.
Претерпівий за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас.
(Доземний поклін).
КІНЦЕВА МОЛИТВА
Божественний наш Спасителю! З глибини душі дякуємо за всі ті терпіння, що їх Ти зволив прийняти для нашого спасіння. Дай нам ласку все більше любити Тебе та користати з Твоєї смерті для освячення наших душ.
Небесний Отче, жертвуємо Тобі терпіння, ганьбу, засуд і смерть Твого Сина, а нашого Господа Ісуса Христа за відпущення наших гріхів, за навернення грішників і на злагіднення кар душам у чистилищі. Дай, щоб терпіння і смерть Ісуса були запевненням нашого спасіння й вічної слави в небі. Амінь
Помолімося в наміренні Святішого Отця, щоб отримати відпуст повний.
Отче наш… Богородице Діво… Слава Отцю… і нині…
ПІСНЯ
Марна була втіха ада,
Марна всяка хитра зрада.
Марна, марна і печать ворожа,
Славно, славно встане правда Божа.
Тож ми Христу поклонімося
І всі щиро помолімся.
Христе, Христе, славим Твої Страсті.
Зволь же, зволь же й наші душі спасти!
Претерпівий за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас.
(Доземний поклін).