Коліноприклонні молитви в Празник Зіслання Святого Духа

Деталі: Категорія: ЛІТУРГІЯ; Опубліковано: Неділя, 08 червня 2014, 19:35; Перегляди: 8905

В празник Зіслання Святого Духа, служиться Вечірня з коліноприклонними молитвами. Особливістю цієї Вечірні є три молитви, які священнослужитель закликає вірних відмовляти навколішки. Таке богослужіння пов’язане з традицією святкувань П’ятидесятниці, під час якої в давній Церкві літургійні молитви не містили в собі покаянного характеру і лише після 50-го дня від Воскресіння, християни починали молитися також покаянні молитви та ставали на коліна.

Перша коліноприклонна молитва

Пречистий, нескверний, безначальний, невидимий, неосяжний, недослідимий, непереможний, незмінний, безмежний і безгрішний Господи! В тебе єдиного є безсмертя, ти живеш у світлі неприступнім. Ти створив небо і землю, і море і все, що в них існує. Перше ніж просити, ти всі наші прохання задовольняєш, тож молимось тобі й тебе просимо: Владико чоловіколюбний, Отче Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, що заради нас людей і задля нашого спасіння зійшов з неба і воплотився від Духа Святого і Марії, вседіви преславної Богородиці. Він найперше словами навчав, згодом же й ділами появив, коли витерпів спасенні страждання, і так доручив нам нужденним, грішним і недостойним, що голови й коліна приклонили, приносити тобі моління за наші гріхи й людські невідання.

Ти сам, Милостивий і Чоловіколюбче, вислуховуй нас, коли взиваємо до тебе, зокрема ж у цей Пʼятидесятний день, коли ти – після того, як Господь наш Ісус Христос вознісся на небо і возсів по правиці тебе, Бога і Отця, – на святих своїх учнів і апостолів зіслав Духа Святого. Він спочив на кожному з них і сповнились усі вони невичерпної його ласки; різними мовами проповідували вони твої величності й пророкували.

Тому нині вислухай нас, що молимось тобі: Помʼяни нас нужденних і поневолених, і виведи душі наші з полону. Змилуйся над нами, твоїми молільниками. Прийми нас, що припадаємо до тебе і кличемо: Ми згрішили! Тобі ми віддані від лона матері нашої, бо ти Бог наш.

Друга коліноприклонна молитва

Господи Ісусе Христе, Боже наш! Ти ще за життя, перебуваючи між нами, подав свій мир людям і постійно подаєш вірним дар пресвятого Духа у сталому спадкоємстві. Зокрема ж сьогодні зіслав ти своїм апостолам й учням цю ласку у вигляді вогняних язиків, наснаживши їхні уста. Через них кожний народ у власній мові прийняв до свого слуху богопізнання. І ми просвітилися світлом Святого Духа та визволилися від омани, мов від темряви. Задля роздачі видимих і вогняних язиків, і задля надприродного діяння навчились ми вірувати в тебе і вихваляти тебе з Отцем і Святим Духом, просвітившись одним Божеством і його силою та владою. Бо ти – Отцеве сяйво й незмінний та непорушний образ його природи й істоти.

О, Джерело премудрості й благодаті! Відчини наші грішні уста й навчи нас, як і за що слід молитися. Хоч ти знаєш незліченне число наших гріхів, але твоє добросердя перемагає їхній безмір. Ми ж бо з острахом стоїмо перед тобою, кинувши в безодню твоєї милості безнадію нашого серця. Покеруй нашим життям, бо ти словом керуєш усе створіння, своєю невимовною мудрістю і силою, тиха пристане для тих, які плавають в бурях. Покажи нам шлях, яким нам іти. Нашим думкам зішли духа премудрості; духа розуму дай нашому нерозумові; духом остраху огорни наші вчинки і духа правого обнови в нутрі нашому; духом могутнім утверди хисткі наглі помисли, аби повсякденно твій Дух благий направляв нас до добра, аби сподобитись нам виконувати твої заповіді і завжди памʼятати про твій славний прихід та про суд над учинками нашими.

І не допусти, щоб спокушала нас тлінна краса цього світу, але зміцни прагнення до прийдешніх скарбів. Бо ти, Владико, сказав, що коли хтось що-небудь попросить у твоєму імені, то напевно одержить від твого споконвічного Отця і Бога. Тому і ми, грішні, в день приходу твого Святого Духа, молимо твою доброту, щоб дав ти нам усе потрібне для спасіння. Ти, Господи, щедрий податель усякого блага, бо щедро даєш, чого просимо. Ти співчутливий і милостивий, бувши учасником нашого тіла, крім гріха, – тож добросердно нахились до нас, що перед тобою зігнули коліна, й очисть нас із гріхів наглих.

Дай, Господи, своєму народові твої щедроти. Вислухай нас з твого святого неба: освяти нас силою своєї спасенної правиці, покрий нас покровом крил своїх і не відкинь творіння рук твоїх. Проти тебе єдиного ми грішимо, але тобі єдиному й служимо: не вміємо поклонятися чужому Богові, ані простягати наших рук до інших богів. Прости нам гріхи, прийнявши наші коліноприклонні моління. Подай усім нам руку допомоги. Прийми оцю спільну молитву, як приємне кадило, що приноситься перед твоїм вселаскавим престолом.

Третя коліноприклонна молитва

Вічнотекуче Джерело життя і світла, співіснуюча з Отцем творча Сило! Ти, Христе Боже наш, чудово здійснив увесь задум спасіння людства, Ти розірвав нерозривні кайдани смерті і розбив пекельні засуви та й подолав безліч лукавих духів. Ти привів себе, як непорочну жертву за нас, віддавши своє пречисте тіло, вільне від усякого гріха і для нього неприступне. Дивним цим і несказанним священнодійством ти дав нам життя вічне; зійшовши в ад, розірвав ти вічні кайдани і тим, що сиділи в темряві, показав вихід. А змія, зачинальника злоби, що сидів у безодні, ти, велична премудросте Отця, полонив богомудрою принадою і звʼязав кайданами мороку та й прикріпив його своєю незмірною силою в незгаснім вогні пекла, у вічній темряві.

Владико всіх, Боже, Спасителю наш, надіє всіх людей землі і тих, що далеко на морі! Ти в цей останній і великий, і спасенний день празника Пʼятидесятниці показав нам тайну святої єдиносущної і співіснуючої, нероздільної і незлитої Тройці, та прихід і зшестя твого святого й животворного Духа, якого ти зілляв у вигляді вогняних язиків на твоїх святих апостолів. Ти вчинив їх благовісниками та ісповідниками нашої благочестивої віри і показав проповідниками справжнього богословʼя. Ти в цей досконалий і спасенний празник зволив прийняти молитовні очисні приноси за тих, що в аді, даючи нам велику надію на злагіднення їхніх мук і свою для нас утіху. Вислухай нас, смиренних своїх слуг, твоїх молільників: Упокой душі твоїх спочилих слуг у місці світлім, у місці приємнім, у місці прохолоднім, звідки уступила всяка недуга, журба й зітхання, і посели їхні душі в оселях праведних; сподоби їх миру і полегші. Не мертві бо восхвалять тебе, Господи, ані ті, що в аді, не насміляться віддавати тобі прославу, але ми, живі, славословимо тебе і молимо, і приносимо тобі очисні моління й жертви за їхні душі.