Smaller Default Larger

Вірш о. Севастіяна Сабола, ЧСВВ (Зореслава): «Мій храм»

 

В огнях натхненної заграви

Палає мій величний храм,

На олтарях живих, кервавих

Горить жертовний тіміям.

 

Тут сам я цар, тут я складаю

Всепалення офін – пісень,

Тут мому Богові співаю

Й святий оживлюю вогень.

 

Тут я горю і не розкине

Чужа рука моїх вогнів;

Із дня на день у душе рине

Святий, величний, срібний спів.

 

Тут я молюсь в екстаз горінню,

А Він, Незримий сходить сам

У божеськім святім натхнінню

І душу зносить к небесам.

 

В мойому храмі не зів’яне

Краса предложених вінків

І з олтаря не перестане

Лунати мій величний спів.

 

  • Зореслав: «Зі серцем у руках» (Книжка поезій І), Ужгород, 1933.

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

о. Севастіян Сабол, ЧСВВ (ЗОРЕСЛАВ)

 

Авторські права 2020 © Провінція Святого Миколая. Василіянський Чин Святого Йосафата в Україні. Усі права захищені.