Папа Франциск завершив Рік віри

Деталі: Категорія: РІК ВІРИ 2012-2013; Опубліковано: Неділя, 24 листопада 2013, 21:24; Перегляди: 2842

«Сьогоднішня урочистість Христа – Царя Всесвіту, яка є вінцем літургійного року, позначає також завершення Року віри, проголошеного Венедиктом XVI, до якого лине наша думка, повна вдячності та любові. Цим провидінним починанням він дав нам можливість наново відкрити красу того шляху віри, що розпочався у день нашого Хрищення, яке вчинило нас Божими дітьми та братами у Церкві».

Цими словами Папа Франциск розпочав свою проповідь під час урочистого Євхаристійного богослуження на площі Святого Петра з нагоди закриття Року віри. З Єпископом Риму співслужили Глави Східних Католицьких Церков, Представники Єпископських Конференцій зі різних країн світу, численні кардинали, єпископи та священики. Головну площу католицького світу заповнили понад 60 тисяч прочан.

Перед початком Святої Меси на площу внесено мощі святого Петра, які були вперше виставленні для прилюдного вшанування. Під час проказування молитви «Вірую» їх подано Святішому Отцеві, і він тримав їх до завершення «Символу віри».

Урочиста відправа мала також аспект солідарності. Перед початком Святої Меси численні волонтери провели збірку серед вірних, призначену для допомоги постраждалим від тайфуну на Філіппінах. Наступними днями сам Папа вирішить про те, яким чином передати їх за призначенням. Це була перша така збірка грошей, проведена на площі Святого Петра за останні 10-15 років.

Вселенський Архиєрей окремо привітав Патріархів та Верховних Архиєпископів Східних Католицьких Церков, а через них – всіх християн, які живуть у Святій Землі, у Сирії та на всьому Сході, бажаючи їм миру та злагоди.

Коментуючи біблійні читання, провідною думкою яких був Христос, як центр створіння, Божого люду та історії, Святіший Отець, йдучи за святим Павлом, насамперед, ствердив, що Христос є первістком створіння. Через Нього й у Ньому все було створене, й у Ньому всі речі були примирені. Отож, «поведінкою віруючого, якщо він хоче таким бути, є визнавати та приймати у житті оту центральну роль Ісуса Христа, в думках, словах та ділах. І, таким чином, наші думки будуть християнськими, думками Христа. Наші діла будуть християнськими, тобто, ділами Христа, наші слова стануть християнськими, Христовими словами», – наголосив проповідник, додаючи, що коли втрачається цей центр, то це спричиняє лише шкоду для нас і навколо нас.

Христос є також центром Божого люду. «І саме сьогодні, – наголосив Папа, – Він є тут, серед нас. Він тут у Божому слові, буде на престолі, живий, присутній серед нас, Свого народу». Адже, як «потомок царя Давида», Ісус є «братом, навколо якого збирається народ».

Врешті, Христос є центром історії людства та історії кожної людини. «Йому можемо передавати свої радощі та сподівання, смуток та тривоги, якими пронизане наше життя», – вів далі Святіший Отець, наголосивши, що «коли Ісус є у центрі, то також і найтемніші хвилини нашого життя просвітлюються, і Він дає нам надію, як це трапилося з добрим розбійником» на хресті.

Коментуючи цей євангельський уривок, Папа зауважив, що в той час, як всі зверталися до Ісуса зі словами зневаги, той чоловік, який часто в житті помилявся, благає, розкаяний, розп’ятого Христа, пом’янути його у своєму Царстві. І Христос обіцяє йому це царство. «Ісус проказує лише слово прощення, не засуду, і коли людина знаходить сміливість просити цього прощення, то Господь ніколи не дозволяє, щоб таке прохання пропало», – сказав Святіший Отець, заохотивши вірних замислитися над своїм життям:

«Кожен з нас має свою історію, кожен з нас має також свої помилки, свої гріхи, свої важкі хвилини і хвилини темряви. Було б добре цього дня замислитися над нашою історією та поглянути на Ісуса, і від щирого серця багато разів повторювати, в тиші свого серця, кожен з нас: Згадай мене, Господи, перебуваючи у Своєму Царстві! Ісусе, згадай мене, тому що я прагну стати добрим, я бажаю стати доброю, але не маю сил, не можу, бо я грішник! Але пом’яни мене, Ісусе, Ти можеш пам’ятати про мене, бо Ти у центрі!»

«Обіцянка Ісуса, дана розкаяному розбійникові, – підсумував Папа Франциск, – дає нам велику надію: вона каже нам, що Божа благодать завжди є щедрішою за молитву, яка її випрошувала. Господь завжди дає більше, Він – великодушний».

За матеріалами: uk.radiovaticana.va

www.radiovaticana.va