20-21 вересня 2017 р., в Імстичівському монастирі відбулися відпустові святкування Празника Різдва Пресвятої Богородиці та відзначення 400-літнього Ювілею Василіянського Чину Св. Йосафата.
З Архієреєм співслужили: Протоігумен Провінції Св. Миколая о. Андрій Белеканич ЧСВВ, Настоятель Імстичівського монастиря о. Павло Кречун ЧСВВ та Декани і священнослужителі Мукачівської греко-католицької єпархії.
Ієромонахи-василіяни з різних монастирів уділяли вірним Св. Тайну Сповіді.
Також у святкуваннях взяли участь Префект (о. Никанор Ситар ЧСВВ) та студенти Василіянського Інституту Філософсько-Богословських Студій ім. митр. Й. В. Рутського (Львів-Брюховичі).
Були присутні теж Сестри Служибниці Непорочної Діви Марії Провінції Св. Йосифа із Сербії на чолі з Провінційною настоятелькою с. Мартиною Кмитою.
Під час Літургії, Владика Мілан уділив дияконські свячення піддиякону Єпархії Михайлу Фетьку.
У своєму пастирському слові до вірних під час проповіді, єпископ звернув увагу, що з часу виходу з підпілля, Імстичівський монастир помітно відновився як будова. Віднову цієї будівлі нелегко проводити після стількох років закриття і запустіння, однак набагато важче здійснювати віднову людських душ, а якраз про це нам потрібно дбати в першу чергу. Отож, потрібно старатися, щоб це місце ніколи не спорожніло, щоб молоде покоління стояло тут в центрі і ніколи не бракувало тут тих, які хочуть слухати Слово Боже, які знаходять в Церкві «живу воду», усвідомлюючи, що Церква є тією матірʼю, без якої не можливо жити. В цей празник – додав Архієрей – ми теж дякуємо Господу Богу, що дав нам Марію, свою Матір, яка є для нас взірцем, як потрібно довіряти Богові і вірити в Нього.
Вкінці святкувань, Настоятель монастиря висловив подячну промову, в якій наголосив на 400-літньому Ювілею Василіянського Чину Св. Йосафата, згадавши визначних Василіян, які здійснювали тут своє служіння, зокрема під час Підпілля Греко-католицької Церкви.
На завершення усі присутні отримали від Владики Папське благословення з повним Відпустом з нагоди Василіянського Ювілею та були окроплені свяченою водою і помировані.