Міжнародна наукова конференція про Чин св. Василія Великого: день третій

Деталі: Категорія: ЮВІЛЕЙ ЧСВВ - 400-ЛІТТЯ; Опубліковано: Понеділок, 18 вересня 2017, 16:28; Автор: Адміністратор; Перегляди: 1371

Четверта сесія Міжнародної наукової конференції до 400-літнього Ювілею Василіянського Чину Св. Йосафата, суботнього дня 16 вересня, була присвячена суспільному служінню та релігійному етосу ченців василіян.

Перша доповідь під назвою «Чудотворні ікони у василіянських монастирях: типологія соціальних просторів чудодіяння» підготувала професор Наталія Яковенко, яка через стан здоров’я не змогла прибути на конференцію. У доповіді йшлося: «Мені на сьогодні вдалося знайти згадки про 98 чудотворних ікон у 80 василіянських монастирях на території України до кінця ХVІІІ ст (…). Серед цих ікон понад дві третини (66) були богородичними, що вкотре підтверджує значущість марійного культу в Україні ХVІІ-ХVІІІ ст. Що ж до типу ікон, то джерела його атрибутують рідко. Більшість, схоже, - це традиційні поствізантійські, а прямо названо 11 реплік Ченстоховської, 3 Римської, по одній – Остробрамської, Борунської і Смоленської; одну описано як ікону Непорочного Зачаття Богородиці (у Добромильському монастирі), а про одну просто сказано, що вона "західного письма" (у Жванецькому монастирі)».

Наступним гостем конференція стала професор Джованна Броджі-Беркоф, яка прибула до Львова з Мілану. Тема виголошеної доповіді звучала «Православний василіянин: "Зерцало" 1680 р. і "Метрика" 1687 р. львівського владики Йосифа Шумлянського». Науковець проаналізувала вживання мови та зміст у двох документах, не оминаючи увагою й особи самого автора творів.

Доповідь на тему: «Дорога вічності митрополита Атанасія Шептицького: Василіянський eulogium 1747 р. у порівняльному контексті» виголосила професор Наталія Пилип’юк з Ндмонтону (Канада). Було представлено також цікавий опис похоронних богослужінь й процесії. Варто виокремити присутність різних конфесій та скорботні таблички на гробі Архиєрея, що свідчить про пошану до цієї особи, яка належала до Чину св. Василія Великого. Доповіді підсумували дискутанти; після чого присутні мали нагоду поставити свої додаткові запитання та почути відповіді від попередніх доповідачів

Про архітектурний ансамбль василіянського монастиря і церкви Пресвятої Трійці у Вільні (Литва) розповіла професор Рута Янонєнє (Вільнюс). Раніше у храмі знаходилась ікона тоді ще Блаженного Йосафата та Богородиці, яка після ліквідації Унійної Церкви була вивезена до Петербургу.

У свою чергу професор Володимир Александрович зі Львова відзначив відомих малярів-василіян Покровської (Руської) провінції. Перша згадка про ченця маляра датується 1663 роком у селі Сливка, теперішня Івано-Франківська область. Це був василіянин Леонтій Рожицький, що малював ікони. Крім того, доповідач розповів присутнім про Почаївський василіянський малярський осередок ХVІІІ століття і яскравих його представників. Завершилась перша половина дня обідом.

Після обіду були виголошені завершальні доповіді. Зокрема, о. Єронім Грім, ЧСВВ, віце-ректор Василіянського інституту філософсько-богословських студій ім. митрополита Йосифа Велямина Рутського розповів про Добромильську реформу 1882 року як внутрішнє оновлення Чину в суспільно релігійному контексті Галичини.

Монаший профіль праведного митрополита Андрея висвітлила Ліліана Гентош у доповіді «Андрей Шептицький як "традиційний" і "нетрадиційний" василіянин». Натомість професор Ігор Галагіда розкрив тему, яка стосувалася Української Греко-Католицької Церкви та Василіянського Чину у комуністичній Польщі. Завершила виступи п. Алдона Василяускенє із Литви у своїй доповіді «Василіянська традиція у Литві: історія й сьогодення». На завершення Протоархимандрит Василіянського Чину св. Йосафата подякував усім, хто спричинився та взяв участь у цій конференції йсклав свої побажання щодо її плодів. Після чого присутні подякували Богородиці молитвою "Під твою милість".

Ввечері відбувся святковий ювілейний концерт у Львівському храмі св. Андрія (площа Соборна, 3а). у програмі звучали релігійні твори, які виконала Барокова капела Львівської Національної Музичної Академії ім. М. Лисенка. У другій частині концерту для слухачів лунали класичні твори Вольфанга Амадея Моцарта, Йогана Себастьяна Баха та Джованні Батісти Перголезі, які виконали солісти: Ірина Ключковська та Ліля Нікитчук під струнний секстет диригента і органіста Юрія Бервецького.

Бр. Яків Шумило, ЧСВВ
Фото: о. Франциск Онисько, ЧСВВ і о. Іпатій Ващишин, ЧСВВ.